Ухвала суду № 57896266, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Київ К/800/3647/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання дій і бездіяльності протиправними за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року адміністративну справу залишено без розгляду.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року залишено без руху з підстав сплати судового збору за подання апеляційної скарги не в повному розмірі та надано строк для усунення недоліків до 19 січня 2016 року.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що судом не розглянуто її клопотання про зменшення розміру належних до оплати судових витрат відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не відповідала вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, апелянтом було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги не в повному розмірі, ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 19 січня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року ОСОБА_4 надіслала до Одеського апеляційного адміністративного суду клопотання про зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року апеляційну скаргу було повернуто апелянту. Підставою для повернення апеляційної скарги в зазначеній ухвалі вказано те, що ОСОБА_4 не виконала вимоги ухвали судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року.

При цьому, повертаючи апеляційну скаргу, суддя апеляційного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання, оскільки ОСОБА_4 не звільнена від сплати судового збору у розумінні статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у клопотанні про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_4 просила звільнити її від сплати судового збору з підстав тяжкого майнового стану, на підтвердження чого надала довідку Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості.

За змістом частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, суд враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. При цьому, законодавець визначив право (суд може), а не обов'язок суду звільнити сторону від сплати судового збору чи зменшити його розмір в залежності від майнового стану особи. Кодекс адміністративного судочинства України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Проте, обмежившись лише висновком, що ОСОБА_4 не звільнена від сплати судового збору у розумінні статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив її доводів щодо неможливості сплатити судовий збір у зв'язку з тяжким майновим станом, та не навів у рішенні мотивів, з яких відхилив ці доводи.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що не розглянувши належним чином та не вирішивши клопотання позивача про зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, суддя Одеського апеляційного адміністративного суду дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 через несплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Я.Л. Іваненко

Судді: М.І. Мойсюк

В.В. Тракало