Ухвала суду № 57896151, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Київ К/800/25787/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Шипуліної Т.М. за участю: секретаря - Мартиненка Г.В.

представника позивача - ОСОБА_5

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2015 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р.

у справі № 826/691/15

за позовом ОСОБА_6

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 (далі - позивач, ОСОБА_6) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2015 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі від 15 серпня 2014 року №0040191703.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_6, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Голосіївському районі проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи фізичної особи - платника податків ОСОБА_6 за 2013 рік, за результатами якої складено акт від 01.08.2014 р. №237/26-50-17-03-20.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п.п.14.1.55 п.14.1 ст.14, п.п.163.1.3 п.163.1 ст. 163, п.п.170.11 п.170 ст. 170 Податкового кодексу України, внаслідок того, що отриманий позивачем дохід у розмірі 8 415 000 грн. від продажу інвестиційного капіталу на користь нерезидента - Компанії «Аспра Трейд Лімітед» є доходом з джерел за межами України.

На підставі акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.08.2015 р. №0040191703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб 1 787900,75 грн., в т.ч.: основний платіж - 1 430 320,60 грн., штрафні (фінансові) санкції - 357 580,15 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем подано до податкового органу декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік (вх.1400031596 від 29.04.14р.) з додатком №3 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи з фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами», в якому визначив суму доходу від продажу корпоративних прав (частки 99% ТОВ «Фінансова компанія «Новий регіон») - 8 415 000 грн.; суму витрат - 8 415 000 грн.; фінансовий результат операцій з інвестиційними активами - 0 грн.; суму податку, яка підлягає сплаті - 0 грн.

Згідно з пп. 14.1.55 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Водночас, згідно пп. "в" пп. 14.1.54 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, доходом резидента є, зокрема дохід від продажу рухомого та нерухомого майна, дохід від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відчужено частку статутного фонду ТОВ «Фінансова компанія «Новий регіон» на території України, а відтак такий дохід не є доходом з джерел за межами України.

Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно з пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4-170.2.6 ст. 170 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних платником податку (крім випадків, визначених у п. 167.2- 167.4). У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 %.

При цьому, як встановлено судами, продаж позивачем своєї частки в статутному капіталі ТОВ «Фінансова компанія «Новий регіон» було здійснено за вартістю, яка дорівнює розміру внеску, що був внесений ним при формуванні цього товариства.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що оскілки дохід, який отриманий позивачем в результаті продажу частики в статутному фонді ТОВ «Фінансова компанія «Новий регіон», дорівнює сумі витрат, відтак відсутні підстави для нарахування податкового зобов'язання з податку на доходи, виходячи з вартості проданої частки.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Т.М. Шипуліна