Ухвала суду № 57896104, 19.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 травня 2016 року м. Київ К/800/10972/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Державної судової адміністрації України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Черкаської області, треті особи: Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 подав позов, в якому просив: визнати неправомірною відмову апеляційного суду Черкаської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою при виході у відставку; зобов'язати апеляційний суд Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою при виході у відставку.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано неправомірною відмову апеляційного суду Черкаської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою при виході у відставку. Зобов'язано апеляційний суд Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою при виході у відставку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України - залишено без руху, та надано тридцятиденний строк з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду в розмірі 3041,35 грн. за наступними реквізитами: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності -206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2016 року у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України та Державна судова адміністрація України, про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи апеляційну скаргу Державній судовій адміністрації України суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі 3041,35 грн.

Проте, апелянтом, на виконання вищевказаної ухвали, було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке він обґрунтовував тим, що відповідно до довідки від 23.03.2016 № 12-12/162 та виписки ДКС України з рахунку загального фонду державного бюджету про залишок коштів за кодом економічної класифікації видатків 2800 "Інші видатки" Державна судова адміністрація України не має можливості такої оплати у зв'язку з недостатністю відкритих асигнувань.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Оскільки, станом на 25.03.2016 апелянтом не усунуті недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року про залишення апеляційної скарги Державної судової адміністрації України без руху, то апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

У касаційній скарзі Державна судова адміністрація України не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, а справу направити для подальшого розгляду.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що відмовляючи у задоволенні колопотання Державної судової адміністрації України про відстрочення сплати судового збору суд позбавив саме Державну судову адміністрацію України можливості захисту порушеного права і тим самим надав процесуальну перевагу позивачу.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судом попередньої інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом неправильно застосовано норми процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Черкаської області, треті особи: Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка