Ухвала суду № 57896048, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Київ К/800/28022/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря: Мартиненка Г.В.

представників:

позивача: Івахненко І.В.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 року

у справі № 816/471/15-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач, ПАТ «Укрнафта») звернулось до суду з позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року залишено без задоволення.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта» посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Крім того, відповідачем подано клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності ОДПІ, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника контролюючого органу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено: «Документальну позапланову невиїзну перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи» від 24.12.1997 року, з питань своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування газового конденсату та по платі за користування надрами для видобування природного газу за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року», за результатом якої складено акт від 21.10.2014 року № 728/16-07-22.14/403739509.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126, пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством не своєчасно сплачено самостійно визначені грошові зобов'язання по платі за користування надрами в сумі 54 945 746,70 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.11.2014 року № 0001822200, яким до НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» застосовано штраф у розмірі 4 246 170,55 грн., № 0001832200, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1 248 404,12 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 49.2 статті 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з пунктом 49.4 статті 49 ПК України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 49.20 статті 49 ПК України передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 ПК України визначено, що платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 22.09.2014 року засобами електронного зв'язку направлено контролюючому органу податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з доданими до нього розрахунками №1, №2, №3, №4 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Клинсько-Краснознаменське родовище); податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з доданими до нього розрахунками №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Харківцівське родовище); податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з доданими до нього розрахунками №1, №2, №3, №4 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Середняківське родовище); податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з доданими до нього розрахунками №1, №2, №3, №4 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Глинсько-Розбишівське родовище), що в свою чергу підтверджується квитанцією № 2, в якій зазначено дату отримання ОДПІ податкової звітності позивача, а саме 22.09.2014 року.

Слід зазначити, що подаючи 22.09.2014 податкові розрахунки позивачем дотримано вимоги пункту 49.20 статті 49 ПК України, виходячи з того, що останній день подання платником податків вказаної податкової звітності припадав на 20.09.2014 року, який був вихідним днем (субота), а відтак останнім днем строку подання податкової звітності вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, тобто 22.09.2014 (понеділок).

Зазначена позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 09.06.2015 року.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Укрнафта» у поданій до ОДПІ податковій звітності з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року самостійно визначені та сплачені податкові зобов'язання по платі за користування надрам, з яких: - податкові зобов'язання по платі за користування надрами для видобування природного газу за серпень 2014 року у сумі 42 461 705,29 грн.; - самостійно визначені податкові зобов'язання по платі за користування надрами для видобування газового конденсату за серпень 2014 року у сумі 12 484 041,26 грн., оплата яких підтверджується платіжними дорученнями № 145 від 29.09.2014 року та № 144 від 29.09.2014 року, які проведені банківською установою 01.10.2014 року.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що граничний термін сплати вказаного узгодженого податкового зобов'язання за серпень 2014 року припадає на 02.10.2014 року (22.09.2014 року + 10 календарних днів).

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун