Ухвала суду № 57896039, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Київ К/800/30913/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Шипуліної Т.М. за участю: секретаря - Мартиненка Г.В.

представника позивача - Седлярової В.С.

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 р.

у справі № 0870/12303/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач, ВАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ у м. Запоріжжі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000050028 від 03.05.2012 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2014 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000050028 від 03.05.2012 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Запоріжжі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Запоріжжяобленерго», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Верховного Суду України від 02.02.2010 у справі №21-2310во09 були скасовані судові рішення, прийняті на користь позивача, та залишене в силі прийняте на підставі акта перевірки №14/32-03-00130926 від 19.07.2004 р. податкове повідомлення-рішення від 21.07.2004 №0000180203/0, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 84168703 грн., у тому числі 42084351,54 грн. - основного платежу та 42084351,54 грн. - фінансових санкцій.

Таким чином, з 02.02.2010 року у позивача виникло узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 84168703 грн. (податковий борг). Рішенням відповідача від 18.07.2011 р. №1 заява позивача про списання податкового боргу в сумі 83608691,08 грн. (з вирахуванням податкового боргу у сумі 560012 грн., який було самостійно погашено позивачем), а також пені, яка нарахована на суму податкового боргу, була задоволена частково, списано податковий борг у сумі 71156962,46 грн.

Не списаними залишились 13745629,98 грн. податкового боргу, який виник у зв'язку із прийняттям Верховним Судом України зазначеної вище постанови. Вказана сума не була списана податковим органом, оскільки до 18.07.2011 року за рахунок поточних платежів за 4 квартал 2009 року, 1 квартал, півріччя та 3 квартали 2010 року, відповідачем на цю суму було здійснено зміну призначень поточних платежів позивача на погашення податкового боргу.

Крім того, як встановлено судами, відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток ВАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 29.06.2010 р. по 19.02.2012 р., за результатами якої складено акт від 12.04.2012 р.

В акті перевірки зазанчено порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України - несвоєчасна сплата узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток по деклараціям з податку на прибуток з затримкою більше 30 календарних днів.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 р. №0000050028, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2490790,54 грн.

Відповідно до пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

У пп.4.2.1 п.4.2 "Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затвердженої 18.07.2005 наказом Державна податкова адміністрація України №276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за №843/11123 (далі за текстом - "Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України"), зазначено, що податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

У п.3.6 "Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" зазначено, що форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як зазначено у п.87.9 ст.87 Податкового кодекс України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що з урахуванням відомостей, зазначених позивачем у платіжних дорученнях, та відсутності податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13745629,98 грн. (не списаного за заявою позивача від 05.07.2011 р. №001-008/5051) зарахування податковим органом коштів при здійсненні податкового контролю не за призначенням платежу, визначеним платником податків, є протиправним.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Т.М. Шипуліна