Ухвала суду № 57896035, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Київ К/800/22264/15

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

Ухвала

Іменем України

17 травня 2016 року К/800/22264/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Костенка М.І.

Шипуліної Т.М.

за участю секретаря: Мартиненка Г.В.

представників:

позивача: Андрусяка В.П.

відповідача: Токара В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 року

у справі № 809/2823/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»

до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Карпатнафтохім») звернулося з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Карпатнафтохім» відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Карпатнафтохім» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.08.2014 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Карпатнафтохім» посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 09.09.2011 року № 2019/152/33129683.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 4 635 945,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2011 року № 0000621502, яким ТОВ «Карпатнафтохім» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4 635 945,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 317 973,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.18 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року позивачем заявлено до бюджетного відшкодування 75 304 858,00 грн., суму в розмірі 70 668 913,00 грн. підтверджено відповідачем, проте суму в розмірі 4 635 945,00 грн. не підтверджено з підстав недостовірного відображення залишку від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за квітень 2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що правомірність формування ТОВ «Карпатнафтохім» сум податку на додану вартість в липні 2011 року за господарськими операціях з контрагентами ЗАТ «Лукор», ДП «ЛК-УкрНафтогазбуд» ЗАТ «Глобалстрой-Инжиниринг», Litasco SA Швейцрія, ТОВ «Ставролєн», ПП Горбунов В.В підтверджується копіями договорів, додаткових угод, платіжних доручень, листів узгодження робіт, вантажно-митних декларацій.

Відтак, суди дійшли вірного висновку, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума в розмірі 75 304 858,00 грн., є фактично сплаченою ТОВ «Карпатнафтохім» постачальникам товарів/послуг, в тому числі й, у попередніх податкових періодах (квітень 2011 року, червень 2011 року).

Також, з матеріалів справи вбачається, що висновки акту перевірки від 09.09.2011 року № 2019/152/33129683 ґрунтуються на висновках викладених в актах від 24.06.2011 року № 919/23-03/33129683, від 08.08.2011 року № 1410/23-03/33129683 та від 26.08.2011 року №1767/23-03/33129683, на підставі яких контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.06.2011 року № 0001212303, № 0001222303, від 17.08.2011 року №0001582303, від 05.09.2011 року № 0001742303.

Вказані податкові повідомлення-рішення платником податків не оскаржувались, а визначені суми відображені ТОВ «Карпатнафтохім» у його податковій звітності у вигляді збільшення значення рядка декларації № 22 і відповідно рядка № 24, та мали право приймати участь у розрахунку бюджетного відшкодування в наступних періодах.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій вставлено, що платником податків 20.01.2012 року оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 26.09.2011 року № 0000621502, яким ТОВ «Карпатнафтохім» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4 635 945,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 317 973,00 грн. Таким чином, суми за вказаним рішенням є неузгодженими.

Відтак, позивачем правомірно сформовано суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за спірний податковий період.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді М.І. Костенко Т.М. Шипуліна