Ухвала суду № 57895676, 24.05.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"24" травня 2016 р. Справа № 806/5348/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

позивача, представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" лютого 2016 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2015 року №0000192100 про сплату 7117,00 грн. акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та штрафних (фінансових) санкцій 1779,25 грн., застосованих за несплату акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

На обґрунтування позову зазначав, що при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку фізична особа-підприємець оподатковує операції з реалізації підакцизних товарів кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, а реалізацію юридичним особам не включає до об'єкту оподаткування через використання ними нафтопродуктів у своїй господарській діяльності (комерційне використання). Відтак, на думку позивача, податковий орган незаконно та безпідставно з огляду на вимоги норм Податкового кодексу України при визначені сум податкового зобов'язання включив вартість товарів, реалізованих контрагентам для використання у господарській (комерційній) діяльності.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 01.12.2015 року № 0000192100.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши позивача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Встановлено, що Володарсько-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання чинного законодавства щодо повноти нарахування та сплати акцизного податку з 01.05.2015 року по 31.08.2015 року та складено акт від 06.11.2015 № 54/2115/НОМЕР_1 (а.с.11-17).

Не погодившись із актом перевірки, позивачем було подано заперечення до Володарсько-Волинської ОДПІ, за результатами розгляду яких акт від 06.11.2015 року №54/2115/НОМЕР_1 залишено без змін (а.с.20-25, 27-34).

Згідно висновку акту перевірки, встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 положень пп.212.1.11 ст.212, п.п.213.1.9 ст. 213, пп.214.1.4 ст.214,пп. 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (ПК України, ПКУ), що призвело до заниження акцизного податку на суму 7117 грн, в тому числі по періодам: травень 2015 року - 1774 грн., червень 2015 року - 2768 грн., липень 2015 року - 855 грн., серпень 2015 року - 1720 грн..

На підставі виявленого порушення контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2015 року №0000192100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем 7117,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1779,25 грн.(а.с.19).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач і звернувся з позовом до суду.

Відповідно до акту перевірки, висновок про порушення податкового законодавства грунтується на наступному.

Так, ОСОБА_3 задекларував підакцизних товарів до оподаткування в перевіряємому періоді в гр.5 додатку 6 декларації акцизного податку - 132232,63 грн.. При проведенні аналізу декларацій акцизного податку за даний період встановлено, що загальна варість оподатковуваних (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торгівельній мережі становить 274577,86 грн. (гр.3 дод.6 декларації), в тому числі від реалізації товарів для комерційного використання - 142344,94 грн. (гр.4 дод.6 декларації). Володарсько-Волинською ОДПІ отримано інформацію від юридичних осіб: КТ "Сільгосптехніка Олександр Карпінський і компанія", СТОВ "Добра ферма 2011", СТОВ "Зоря Полісся", Червоноармійського РайСТ, ТОВ "Староолександрівка Агро", ТОВ "Ялинівка Агро", яким реалізовано паливо, про те, що придбані нафтопродукти використовувались виключно для власних потреб. Отже, сума задекларованого до сплати акцизного податку в даному періоді має складати 13730 грн. (274577,86 грн. х 5% (ставка акцизного збору) /100% - прим.суду).

Посилаючись на пп.214.1.4 ПКУ та п.2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами №1442 від 20.12.1997, податковим органом зроблено висновок, що податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків під час здійснення розрахункових операцій. При відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадиться операція з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу. Тобто, позивач фактично здійснював реалізацію товарів кінцевому споживачу, а віднесення вартості підакцизних товарів, що реалізовані через роздрібну мережу АЗС, для комерційного використання неправомірне.

Отже, ОСОБА_3 при складанні декларацій з акцизного податку до гр.4 безпідставно включено вартість підакцизних товарів, що реалізовані через роздрібну мережу АЗС з оплатою в безготівковій формі та зменшено вартість підакцизних товарів до оподаткування на суму 142344,94 грн., в результаті чого занижено податкові зобов'язання з акцизного податку на суму 7117 грн. (142344,94 грн. х 5% (ставка акцизного збору) /100% - прим.суду).

Суд першої інстанції не погодився з зазначеним, з огляду на наступне.

Як вбачається із додатків 6 до декларації акцизного податку за травень-серпень 2015 року, в графі 3 позивачем зазначено загальну вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків в загальній сумі 274577,86 грн.; в графі 3 - вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання в загальній сумі 142344,94 грн.; в графі 6 - ставка податку 5% (а.с.132-135)

Відповідно до пп.14.1.4 п.14.1 ст.14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 п.212.1 ст.212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є особа - субєкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із п.215.1 ст.215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому, пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеного податку є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у пп.215.3.4 п.215.3 ст.215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших субєктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, обов'язковою умовою реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

По справі встановлено, що в травні-серпні 2015 року у ФОП ОСОБА_3 юридичними особами КТ "Сільгосптехніка Олександр Карпінський і компанія", СТОВ "Добра ферма 2011", СТОВ "Зоря Полісся", Червоноармійського РайСТ, ТОВ "Староолександрівка Агро", ТОВ "Ялинівка Агро" на підставі укладених договорів купівлі-продажу (а.с.37-42) було придбано паливо у великих обсягах, яке використано виключно для власних господарських потреб (а.с.121-126). Придбання палива також підтверджується податковими накладними, накладними, виписками з рахунку за вказаний період (а.с.43-68).

Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 року №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.

Роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання повязаних із цим послуг.

При цьому, згідно з пунктом 6 розділу V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14, додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів із обов'язковим зазначенням відповідного коду за КОАТУУ в такому порядку: 1) у графі 2 «Вид товару» вказується назва товару (продукції), який (яку) статтею 215 розділу VI Кодексу віднесено до підакцизних; 2) у графах 3, 4 «Вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування» вказується: графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків; графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання; 3) у графі 5 «Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4)» вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку;4) у графі 6 «Ставка податку, %» проставляється розмір ставок акцизного податку у відсотках, встановлених підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу; 5) у графі 7 «Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, грн. (гр.5 х гр.6)» вказується сума акцизного податку, що визначається шляхом множення графи 5 на графу 6.

З огляду на вищенаведене, об'єктами оподаткування акцизним податком є саме операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, тобто з реалізації підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки паливо було придбано вищезазначеними юридичними особами для комерційного використання, тому 5-відсотковий акцизний податок на суму 142344,94 грн. нарахований податковим органом неправомірно.

Крім того, порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі Інструкція №281).

Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобовязань щодо реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі Закон №265), а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідно до статті 2 Закону №265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відтак, з наведеного слідує, що відпуск нафтопродуктів як за відомостями, так і за талонами, під регулювання нормами Закону №265 - не підпадає.

Суд правомірно не взяв до уваги твердження відповідача, що Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, встановлено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, так як дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.

Крім того, здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права останнього здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність доводів Відповідача про порушення позивачем статей 213-216 ПК України.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Отже, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм як процесуального так і матеріального права, а тому за таких обставин колегія суддів залишає її без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" лютого 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" травня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області вул.Володарського,4,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100

- ,