Ухвала суду № 57895661, 24.05.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чішман Л.М.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"24" травня 2016 р. Справа № 295/2675/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "24" березня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головнеого управління Пенсійного фонду України в Житомирській області визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом, в якому просила зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплатити призначену їй із 24 червня 2008 року пенсію, з урахуванням додатково наданих нею документів для перерахунку призначеної пенсії - довідки за № 126 від 07 грудня 2015 року та № 132 від 23 грудня 2015 року командира в/ч А1065, якими підтверджуються проведення виплат із 01 січня 2008 року до 23 червня 2011 року (часу звільнення) матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того, просить стягнути із відповідача на її користь витрати по оплаті судового збору.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 із 13.01.2015року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, згідно довідок командира військової частини А1065 за № 126 від 07 грудня 2015 року та №132 від 23.12.2015 року. У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції у названій частині та прийняти у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю та прийняти рішення про стягнення судового збору з відповідача. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що з сум одноразової грошової допомоги при звільненні сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що позивач із 24 червня 2008 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 56 % грошового забезпечення.

Судом встановлено, що 13 січня 2016року позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок її пенсії з моменту її призначення з врахуванням сум одержаної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідок №126 від 07.12.2012 року та №132 від 23.12.2015 командира військової частини А1065.

На звернення позивача з приводу перерахунку пенсії Головне управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області листом №42/Л-ІІ від 19.01.2016 року повідомило позивача про відсутність для цього підстав для перерахунку пенсії з урахуванням зазначених виплат.

Дослідивши доводи апеляційної скарги колегією суддів враховано, що відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною третьою цієї ж статті Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами, окрім іншого, регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналізуючи вище згадані норми, Верховний Суд України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) вказав, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія лише у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат.

Натомість, з довідки військової частини в/ч А1035 від 23.12.2015року вбачається, що страхові внески із виплачених сум грошової допомоги при звільненні нараховувались та утримувались. Відтак, зазначені виплати відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак рішення суду слід скасувати у частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні.

Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Враховуючи обумовлене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008року, постанові ВАСУ від 28.07.2015року справа №К/800/34016/14 відповідно до яких, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонером на час перерахунку .

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року № 3-1 (далі - Порядок подання документів)

За таких обставин, з огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій та прийняття відповідного рішення з вказаного питання, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

За наведених обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає до задоволення частково, а рішення суду першої інстанції у названій частині підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення по заяві ОСОБА_3 від 13.01.2016року про перерахунок пенсії з урахуванням встановлених судом обставин з приводу того, що до грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, включаються суми одноразової грошової допомоги при звільненні, за умови сплати з вказаних сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Що ж до вимоги здійснити такий перерахунок з врахуванням сум одноразової грошової допомоги при звільненні з 24.06.2008року, то вказана вимога за період з 24.06.2008року до дати звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 13.01.2016року задоволенню не підлягає, оскільки як зазначено судом вище перерахунок пенсій проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонером на час перерахунку з моменту звернення такої особи. Документи, що до виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні надійшли відповідачу разом із заявою позивача від 13.01.2016року. Відтак, вимоги позивача підлягають до задоволення лише з 13.01.2016року.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "24" березня 2016 р. скасувати у частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні.

Прийняти у вказаній частині нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення по заяві ОСОБА_3 від 13.01.2016року про перерахунок пенсії з урахуванням того, що до грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, включаються суми одноразової грошової допомоги при звільненні, за умови сплати з вказаних сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Присудити на користь ОСОБА_3 (Інд. номер НОМЕР_1) здійснені нею судові витрати (пропорційно до розміру задоволених вимог) у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 815,34грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (Код 13559341).

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10014

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003

4-третій особі: - ,