Ухвала суду № 57895604, 19.05.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/2082/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Венгрин О.О.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

19 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А.

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Назаренка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України, про визнання незаконними дій Вінницького обласного військового комісаріату щодо невключення до довідки інших видів грошового забезпечення, відшкодування шкоди, стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Вінницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України, з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати незаконними дії Вінницького обласного військового комісаріату в частині не включення до довідки про грошове забезпечення військовослужбовця: 40% надбавки за роботу у разі досягнення позивачем права на пенсію за віком, передбаченої п. «в» ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05 листопада 1991 року; 125% надбавки від посадового окладу з 01 листопада 2010 року та з 01 червня 2011 року, затверджених наказом Міністра оборони України №576 від 05 листопада 2010 року «Про внесення змін Міністром оборони України до наказу Міністра оборони України від 22 липня 2010 року №380» та незаконним перерахункам розміру пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, враховуючи зміни у грошовому забезпеченні;

- стягнути кошти на відшкодування шкоди, у разі не включення до грошового забезпечення цих надбавок, а також надбавок, які отримувались військовослужбовцем на час звільнення з військової служби, але не включених до грошового забезпечення при обчисленні розміру пенсії;

- стягнути грошову компенсацію за продовольчий пайок; 40% надбавку за вислугу років; 33% надбавку за особливі умови служби.

- звільнити від сплати судового збору у відповідності до п. 12, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2016 року позовну заяву повернено позивачу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Відповідач - Вінницький обласний військовий комісаріат та третя особа в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області скасувати, а матеріали позовної заяви направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Так, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк - 05 днів з дня отримання копії ухвали суду для виправлення недоліків позовної заяви та сплати судового збору.

На виконання вказаної ухвали суду, 19 лютого 2016 року ОСОБА_2 подав заяву, в якій виклав вимоги у новій редакції, надав квитанцію про сплату судового збору в розмірі 56,00 грн., заяву про звільнення від сплати судового збору, надав копії документів для учасників процесу.

Проте, ухвалою суду від 02 березня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву ОСОБА_2 до Вінницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Міністерство оборони України, про визнання незаконними дій Вінницького обласного військового комісаріату щодо невключення до довідки інших видів грошового забезпечення, відшкодування шкоди, стягнення грошової компенсації залишено без руху, а позивачу надано строк - 05 днів з дня отримання копії ухвали суду для виправлення недоліків позовної заяви та сплати судового збору.

Так, 11 березня 2016 року на виконання ухвали суду від 02 березня 2016 р. позивачем надано заяву про відстрочення сплати судового збору. При цьому, позивачем не виконано вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору.

Ухвалою суду від 14 березня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору. Позовну заяву ОСОБА_2 до Вінницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Міністерство оборони України, про визнання незаконними дій Вінницького обласного військового комісаріату щодо невключення до довідки інших видів грошового забезпечення, відшкодування шкоди, стягнення грошової компенсації залишено без руху, а позивачу надано строк - 05 днів з дня отримання копії ухвали суду для сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали суду від 14 березня 2016 року позивачем надано заяву від 24 березня 2016 року про звільнення від сплати судового збору.

Проте, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, а позовну заяву повернено особі, яка її подала у зв'язку із не усуненням станом на 25 березня 2016 року недоліків згідно ухвали від 14 березня 2016 року .

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Так, ОСОБА_2 у прохальних частинах позовної заяви та заяв поданих ним на виконання ухвал суду про залишення позовної заяви без руху просив звільнити його вфід сплати судового збору на підставі п. 12, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 4 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Згідно із ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 р.).

У Рішенні у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчать матеріали справи, одна із вимог заявлених позивачем відноситься до переліку пільг, визначених ст. 5 Закону України "Про судовий збір", за яку не передбачено сплата судового збору.

Проте, суд першої інстанції при вирішенні заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору не взяв до уваги вимоги ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та безпідставно відмовив позивачу у звільненні від сплати судового збору за вимогу, яка відноситься до переліку пільг, визначених ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 108, 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2016 року, - скасувати, матеріали адміністративного позову направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 травня 2016 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.