Ухвала суду № 57895286, 24.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 520/16477/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова І.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про перерахунок пенсії;-

В С Т А Н О В И В:

07.12.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з грошового утримання діючого судді, який працює на відповідній посаді; зобов'язати відповідача провести перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч.3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 01.09.2015 року на підставі довідок від 06.11.2015 року №49 Апеляційного суду Одеської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплату обчисленої суми, з урахування раніше проведених виплат.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 02.02.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково; визнано дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними; зобов'язано відповідача провести перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч.3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі довідки Апеляційного суду Одеської області від 06.11.2015 року №49 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплатити позивачу обчислену суми, починаючи з 20.11.2015 року з урахування раніше проведених виплат, але не більше, ніж 90 відсотків заробітку судді, який працює на відповідній посаді.

Не погоджуючись з постановою Київського районного суду м. Одеси від 02.02.2016 року, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси подало апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що позивачу було правомірно відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною грошового утримання передбачено лише суддям Конституційного Суду України.

На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Київського районного суду м. Одеси від 02.02.2016 року та ухвалення нової про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію з 12.05.2008 року відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус судді» з розрахунку 25 років 4 місяці суддівського стажу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, виходив з того, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у зв'язку зі зміною розміру грошового утримання судді, який працює.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції на підставі наступного:

Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України «Про статус судді» (в редакції на час призначення позивачу довічного грошового утримання) судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».

Частиною 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону від 07 липня 2010 року № 2453-VI встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Разом з тим, Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частини третю і п'яту статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону).

Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).

Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо виплати судді щомісячного довічного грошового утримання у розмірі не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Однак пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Крім того, положення частини третьої та першого, другого, третього речень частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Колегія суддів доходить висновку, що на час призначення позивачу довічного грошового утримання чинне законодавство передбачало пропорційність довічного утримання від заробітної плати (грошового утримання) працюючого на відповідній посаді судді. Отже, в разі зміни грошового утримання судді, який працює, щомісячне довічне грошове утримання підлягало перерахунку, а відмова відповідача у перерахунку була неправомірною.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з 20.11.2015 року - з дати винесення рішення УПФУ в Київському районі м. Одеси про відмову у здійснення перерахунку пенсії.

Слід зазначити, що при зверненні до суду апеляційної інстанції, апелянтом не було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, ч.2 ст. 88 КАС України встановлено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, відповідно до п.п 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2015 р. складала 1218 грн.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При зверненні до суду першої інстанції позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

В даному випадку, розмір судового збору при подачі позовної заяви складав 974,40 грн. (487,20 грн. х 2), а тому розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по справі немайнового характеру, складає 1071,84 грн. (110% х 974,40 грн. = 1071,84 грн.).

З огляду на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що стягненню з Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси підлягає несплачений апелянтом судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 1071,84 грн.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2016 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси (65121, Одеська область, м. Одеса, вул.. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 20990714) до Державного бюджету України на рахунок №31212206781008, одержувач УК у м. Одесі / Приморський р-н./ 22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461, код класифікації доходів бюджету 22030101 несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 1071,84 (одна тисяча сімдесят одна) грн. 84 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв