Ухвала суду № 57895210, 24.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шатілова Л.Г.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року справа №263/13759/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 грудня 2015 року у справі № 263/13759/15-а за позовом ОСОБА_2 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про арешт транспортних засобів та повернення вилучених документів на автомобіль,-

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ про визнання дій незаконними, скасування постанови про арешт транспортних засобів та повернення вилучених документів на автомобіль. На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 14.09.2015 року він був зупинений працівниками міліції в м. Маріуполі та повідомлений про те, що його автомобіль Ford Kuga д/н АН160510 оголошений державним виконавцем у розшук як майно боржника за рядом виконавчих проваджень. Після цього на місце затримання автомобіля прибув заступник начальника Жовтневого відділу ДВС ММУЮ ОСОБА_3 та примусово вилучив у нього свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, посилаючись на наявність неоплачених позивачем штрафів. Жодних постанов про вилучення реєстраційних документів позивачу не було надано. Згодом йому була надана копія постанови про розшук майна боржника від 08.05.2015 року, відповідно до якої належні йому автомобілі НОМЕР_1, та Ford Kuga д/н НОМЕР_2 оголошені у розшук. ОСОБА_3 надав йому перелік складених відносно нього постанов про адміністративні правопорушення, з зазначенням призначених сум штрафів. З виконавчими документами позивача не було ознайомлено. Крім того, 22.09.2015 року, він звернувся до відповідача з заявою про видачу йому копій усіх постанов про відкриття виконавчих проваджень відносно нього, копій документів, що підтверджують направлення йому вищевказаних постанов, а також про видачу копій виконавчих документів, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження, однак до теперішнього часу його законні вимоги не були виконані. Враховуючи, що до теперішнього часу йому не надано жодних документів, які б підтверджували наявність будь-яких виконавчих проваджень відносно нього, у заступника начальника Жовтневого ВДВС ОСОБА_3 не було жодних підстав для накладення арешту та вилучення належного йому майна. Просив суд визнати неправомірними дії заступника начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 щодо вилучення у нього свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Ford Kuga д/н АН1605І0 без наявності уповноважуючого документу на такі дії; визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 про розшук майна боржника ВП № 43037480 від 08.05.2015 року; зобовязати заступника начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 повернути йому вилучене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - Ford Kuga д/н НОМЕР_2.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 грудня 2015 року у справі № 263/13759/15-а, позов задоволено. Визнано неправомірними дії заступника начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 щодо вилучення у ОСОБА_2 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Ford Kuga д/н НОМЕР_2 без наявності уповноважуючого документу на такі дії. Визнано неправомірною та скасовано постанову заступника начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 про розшук майна боржника ВП № 43037480 від 08.05.2015 року. Зобовязано заступника начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 вилучене у нього свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - Ford Kuga д/н НОМЕР_2.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначає, що судом першої інстанції неповністю зясовані обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції прийняв, як встановлені, порушення норм матеріального та процесуального права.

Крім того,судом не враховано що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб передбачений Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), а саме п. 5 ч. З ст. 11, ч. 2, 5 , ст. 30, ч.1 ст. 40, ст. 57, ч. 2 ст. 59 вказаного закону.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом 1 інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

На день вчинення оскаржуваних виконавчих дій, а саме 14.09.2015, на виконанні у ДВС перебувало зведене виконавче провадження у відношенні боржника ОСОБА_2

У складі зведеного виконавчого провадження перебувало два провадження, а саме: виконавче провадження № 43037480 з примусового виконання постанови № 3 від 15.01.2014, виданої АК ММР про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 1 700,00 грн.; виконавче провадження № 44558785 з примусового виконання постанови ПСІ № 170285 від 08.07.2014 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штраф у розмірі 850,00 грн.

Заступником начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 було винесено постанову ВП № 43037480 від 08.05.2015 року про розшук майна боржника, якою оголошено розшук майна транспортних засобів: ТОYОТА САМRY, д/н НОМЕР_3, та Ford Kuga д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2

14.09.2015 року заступником начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 складено акт опису й арешту майна, що належить ОСОБА_2, а саме Ford Kuga д/н НОМЕР_2, який оцінено на суму 100 000 грн., яка зазначено у акті.

Також актом державного виконавця від 14.09.2015 року заступником начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 у ОСОБА_2 було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - Ford Kuga д/н НОМЕР_2, що підтверджується актом державного виконавця від 14.09.2015 року.

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя № 263/11566/15-а від 22.10.2015 року, постанова Адміністративної комісії виконкому Маріупольської міської ради № 3 від 15.01.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 152 КУпАП на накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень було скасовано.

Судом першої інстанції зазначено, що постанова Адміністративної комісії виконкому Маріупольської міської ради № 3 від 15.01.2014 року, на підставі якої було відкрито виконавче провадження ВП № 43037480, на даний час скасована, постанова заступника начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області ОСОБА_3 про розшук майна боржника ВП № 43037480 від 08.05.2015 року також підлягає скасуванню, а виконавче провадження закриттю.

Суд першої інстанції зазначив, що постановою заступника начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області ОСОБА_3 про розшук майна боржника ВП № 43037480 від 08.05.2015 року не було надано повноважень на примусове вилучення у божника свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Ford Kuga д/н НОМЕР_2. Інших документів, які б уповноважували заступника начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області ОСОБА_3 на примусове вилучення вищевказаного документу суду надано не було.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що крім постанови Адміністративної комісії виконкому Маріупольської міської ради № 3 від 15.01.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень, яка скасована постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.10.2015 року, у Відділі на виконанні ще перебуває виконавче провадження № 44558785 з примусового виконання постанови ПС1 № 170285 від 08.07.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штраф у розмірі 850,00 грн.ОСОБА_1 вказує на обовязок державного виконавця здійснити передбачені Законом виконавчі дії, направлені на виконання рішення.Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, через наступне.

Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно із статтею 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Таким чином Закон № 606-XIV застосовується з урахуванням інших законів України.

Відповідно до статті 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу»

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону № 606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно із статтею 31 Закону № 606-XIV копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Зазначене має не лише формальне значення з питань дотримання встановленої процедури повідомлення, але й практичне застосування в частині добровільного виконання рішення суду або реалізація прав визначених Законом № 606-XIV

Позивач наголошував, що постанови про відкриття виконавчого провадження на його адресу не надходили. В матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутні докази виконання відповідачем зазначених приписів Закону.

Державним виконавцем здійснюються дії з примусового виконання рішень, які, відповідно до ст. 32 Закону № 606-XIV полягають у наступних діях:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Статтею 52 Закону № 606-XIV визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника

Згідно із зазначеною статтею звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Згідно із статтею 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Колегія суддів відзначає, що державним виконавцем не було вчинено жодних дій щодо встановлення наявності у позивача таких коштів, що підтверджується наданою відповідачем копією зведеного виконавчого провадження №49886069. Отже відповідачем порушений порядок проведення оспорюваних виконавчих дій, передбачений ч. 1. 2 ст. 52 Закону № 606-XIV.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 52 Закону № 606-XIV у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідач має повноваження щодо прийняття рішення про арешт майна боржника, але перед прийняттям рішення повинен виконати покладені на нього обовязки врахувати всі обставини, у тому числі суму боргу.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що державним виконавцем був порушений, передбачений ч. 5, 6 ст. 52 Закону № 606-XIV порядок здійснення виконавчих дій, не була встановлена наявність у ОСОБА_2 грошових коштів та інших цінностей, стягнення було звернуто на майно позивача вартість якого значно перевищує суму наявного боргу за виконавчими документами.

Колегія суддів зазначає, що Закону № 606-XIV не передбачено здійснення дій з примусового виконання рішень, шляхом вилучення у боржника документів які підтверджують право власності, володіння. користування боржником на належне йому майна. Тому дії державного виконавця в частині вилучення у позивача свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - Ford Kuga д/н НОМЕР_2, що підтверджується актом державного виконавця від 14.09.2015 року, не можна вважати законними.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 грудня 2015 року у справі № 263/13759/15-а залишити без задоволення.Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 грудня 2015 року у справі № 263/13759/15-а за позовом ОСОБА_2 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про арешт транспортних засобів та повернення вилучених документів на автомобіль залишити без змін.Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: А.А. Блохін

Судді: Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_4