Ухвала суду № 57895166, 19.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Справа № 876/2222/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,

та за участі осіб:

від позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Меблісервіс» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Меблісервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Меблісервіс» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002532300/3128 від 23.04.2012 року та № НОМЕР_1 від 15.01.2013 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року позовну заяву по справі № 813/1365/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Меблісервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, вважаючи оскаржувану ухвалу такою, що порушує норми матеріального права, просить таку скасувати таку та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню позбавляє скаржника в розумні строки захистити своє законне право. Зокрема, судом не враховано, що станом на 15.02.2016 повноваження представника ОСОБА_2 скасовані, представник ОСОБА_1, котрий веде дану справу приймав участь у судовому засіданні по іншій справі, а директор товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Меблісервіс» не є фахівцем в галузі права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При винесенні рішення суд першої інстанції, покликаючись на норму п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, виходив з того, що судове засідання 01.02.2016 року відкладено на 15.02.2016 року у зв'язку з неприбуттям сторін, про що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням вручення поштового відправлення № 18367190, яке отримано позивачем 09.02.2016 року. В судове засідання призначене на 15.02.2016 року позивач повторно не прибув, прибуття повноважного представника не забезпечив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав. 15.02.2016 року директором «Компанія ВЕЕМ Меблісервіс» на адресу суду подано клопотання (вх. № 3185) про відкладення розгляду справи в зв'язку з епідемією грипу та хворобою представника позивача. До вказаного клопотання надано копію довіреності від 15.02.2016 року на ім'я ОСОБА_3 Судом у задоволені клопотання позивача про відкладення розгляду справі відмовлено з підстав, що в матеріалах справи, крім повноважень ОСОБА_3, знаходяться дійсні довіреності якими уповноважено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 представляти інтереси ТОВ «Компанія ВЕЕМ - Меблісервіс». Крім цього, керівник ТОВ «Компанія ВЕЕМ - Меблісервіс», є особою яка вправі представляти позивача без довіреності згідно закону. Відтак вказане клопотання про відкладення розгляду справи, є безпідставним і необґрунтованим, та таким, що неправомірно направлене на затягування розгляду справи. Відтак, позивач знаючи про судове провадження, мав реальну можливість двічі забезпечити прибуття уповноваженого представника в судове засідання, однак проігнорував зобов'язанням добросовісно користуватися належними процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Суд вжив усі можливі заходи щодо своєчасного розгляду та надання можливості позивачу участі у розгляді справи. Таким чином, Львівський окружний адміністративний суд, враховуючи повторне неприбуття представника позивача в судове засідання, прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі, колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Зазначена підстава кореспондує з частиною третьою статті 128 КАС України. Перше таке неприбуття тягне за собою відкладення розгляду справи, а друге залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому, ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду із вказаної підстави слід вважати такою, що постановлена із дотриманням норм процесуального права, якщо належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття за умови, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Під повторним неприбуттям у судове засідання слід розуміти неприбуття позивача двічі поспіль без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв до суду докази поважності причин неявки повноважного представника на судове засідання 15.02.2016 у вказаній справі.

А відтак, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності поважних причин неприбуття представника позивача у вищезазначене судове засідання. Суд першої інстанції, маючи інформацію про причини неприбуття у судове засідання, безпідставно залишив позовні вимоги без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України

Наведене дає підстави вважати висновок суду першої інстанції щодо повторного неприбуття позивача без поважних причин таким, що суперечить нормам процесуального права, а відтак, колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а відтак, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Меблісервіс» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/1365/13-а скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська