Ухвала суду № 57895064, 24.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10841/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

секретаря Строяновської О.В.,

за участю:

представника відповідача - Тарантюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стопкран ХХІ» до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року,

У с т а н о в и в :

ТОВ «Стопкран ХХІ» звернулося у суд з позовом до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи - Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС ум. Києві, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних від 02 квітня 2015 року №15, від 05 квітня 2015 року №16 та від 15 квітня 2015 року №17 та №18, вважати ці накладні прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) та часом, коли вони були направлені до Державної фіскальної служби України засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для не реєстрації податкових накладних, поданих позивачем в електронному вигляді, в Єдиному реєстрі.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що між Приватним підприємством «Стопкран ХХІ» та Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві укладено договір про визнання електронних документів від 12.02.2015 №10022015.

На підставці цього договору, 21 травня 2015 року засобами електронного зв'язку позивачем направлено Державній фіскальній службі України податкові накладні від 02 квітня 2015 року №15, від 05 квітня 2015 року №16 та від 15 квітня 2015 року №17 та №18 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені податкові накладні були доставлені до Державної фіскальної служби України, однак відповідно до квитанції №1 не прийняті через те, що для позивача заборонено прийом звітності по електронній пошті, оскільки можливо відсутній договір з Державною фіскальною службою.

Не погоджуючись із неприйняттям направлених відповідачу податкових накладних, позивач звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Норми пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачають, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, підставою для неприйняття податкових накладних є порушення вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Цією нормою також визначено обов'язкові реквізити податкової накладної. Так, у податковій накладній, зокрема, має зазначатись місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Положеннями пунктів 8 - 10 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, визначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Отже, нормативно-правовими актами передбачено, що наявність помилок у податковій накладній є підставою для відмови у її реєстрації в Єдиному реєстрі. Крім того, обов'язковою умовою прийняття та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність цифрового підпису.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233.

Цією Інструкцією передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором про визнання електронних документів, примірна форма якого є додатком 1 до Інструкції.

Зі змісту вказаної примірної форми договору про визнання електронних документів слідує, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач стверджує, що підставою неприйняття до реєстрації податкових накладних було одностороннє розірвання Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві укладеного з позивачем договору про визнання електронних документів, яке зумовлене зміною останнім місцезнаходження.

Проте, такі доводи не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У вищевказаних податкових накладних позивачем зазначено, що його місцезнаходження (податкова адреса): вул. Десятинна, 7, м. Київ, 01001, що відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виписка з якого міститься в матеріалах справи, а також адресі, вказаній у договорі про визнання електронних документів від 12.02.2015 №10022015.

Також, колегія суддів враховує, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року у справі № 826/18187/15, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку вищевказаного договору про визнання електронних документів. При цьому, під час розгляду цієї справи судом установлено, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Стопкран ХХІ» є саме адреса: 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, будинок, 7, що, зокрема, підтверджується договором суборенди нежилих приміщень від 26 січня 2015 року № 02/2015 та актом прийому-передачі об'єкту оренди за цим договором.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, частин першої, третьої, п'ятої статті 254, статті 255 та частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене судове рішення є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а встановлені ним обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких умов, обґрунтування відповідача, покладені в основу спірних дій, протирічать судовому рішенню, яке набрало законної сили, а також не відповідають установленим судом обставинам.

Надані відповідачем докази щодо вчинення контролюючими органами дій зі встановлення місцезнаходження позивача, а також докази направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність його за місцезнаходженням відхиляються колегією суддів, позаяк ці докази не являються допустимим аргументом для відмови в прийнятті до реєстрації податкових накладних допоки відповідні зміни не будуть внесені до ЄДРПОУ.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідачем не підтверджено дотримання приписів пп. пп. 3.1.1, 3.1.2 п. 3.1 розділу ІІІ Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17 травня 2010 року № 336, що має передувати направленню державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням форми № 18-ОПП.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що у відповідача не було підстав для відмови у реєстрації вищезгаданих податкових накладних, направлених позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення ним норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 25 травня 2016 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Шелест С.Б.

Пилипенко О.Є.