Ухвала суду № 57895008, 24.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4194/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

24 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Мамчура Я.С.,

Петрика І.Й.,

за участю секретаря Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Люкс" до Київської митниці ДФС, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Люкс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом Київської митниці ДФС, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області про скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 20.05.2015 №125110008/2015/010056/2, від 27.05.2015 №125110008/2015/010061/2, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2015 №125110008/2015/00021, від 27.05.2015 №125110008/2015/00022 та стягнення з Державного бюджету України коштів в сумі 124462,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України, ТОВ "Інтеропт-Люкс" самостійно визначило їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявило цей показник в митних деклараціях, до яких додало документи, що її підтверджують, та в яких зазначено всі кількісні та якісні показники товару, що ввозився. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, після чого товар випущено у вільний обіг зі сплатою відповідних гарантій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20.05.2015 №125110008/2015/010056/2 та від 27.05.2015 №125110008/2015/010061/2. Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2015 №125110008/2015/00021 та від 27.05.2015 №125110008/2015/00022, виданих м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також вважаючи, що таке прийнятим з неповно з'ясованими обставинами, що мають значення для правильного вирішення даної справи, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не переглядає постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки в цій частині вона сторонами у справі не оскаржується.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.02.2015 між "Інтеропт-Люкс" (Україна) та компанією Wiesenhof International GmbH (Німеччина) було укладено контракт №W-5-2015, відповідно до умов якого компанія зобов'язалась поставити, а позивач придбати, отримати та оплатити заморожене куряче м'ясо механічної обвалки на умовах та за ціною зазначених в інвойсах на кожну окрему партію товару.

19.05.2015 з метою митного оформлення товару представником позивача подано до М/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) від 19.05.2015 №125110008/2015/108270 на товар: М'ясо куряче (частини тушок): Frozen Chicken (MDM) механічної обвалки (ММО), подріблене, перемелене, у вигляді однорідної маси рожевого кольору для промислової переробки, заморожене, без харчових добавок, без приправ та без теплової кулінарної обробки товщиною не більше 1,2 мм. Вага нетто - 20791 кг. Дата виготовлення 04/2015р. Термін придатності: 12 міс. Виробник: Anhaltinische Geflugelspezialitaten GmbG. Країна виробництва - DE.

Митна вартість зазначеного товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією від 19.05.2015 №125110008/2015/108270 позивачем було надано митному органу наступні документи:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №807/2014/0000157 від 14.11.2014;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) №AU14-011072-052000 від 15.05.2015;

- книжку МДП (Carnet TIR) №XZ.75585242 від 17.05.2015;

- рахунок-фактуру (інвойс) №011072 від 15.05.2015;

- зовнішньоекономічний договір №W-5-2015 від 01.02.2015;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 01.05.2015;

- договір про надання послуг митного брокера №21-10/14 від 21.10.2014;

- ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 №199727 від 19.05.2015;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 15.05.2015;

- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 15.05.2015;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 15.05.2015;

- міжнародний ветеринарний сертифікат 27/05/2015 від 15.05.2015;

- сертифікат про походження товару загальної форми №А15577209 від 15.05.2015;

- якісне посвідчення б/н від 15.05.2015;

- копію митної декларації країни відправлення MRN 15 DE738017789142E6 від 15.05.2015;

- інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-1-0-1/1.3/00/1/3/1.5 від 20.05.2015.

Розрахована декларантом митна вартість товару згідно з наданими документами становить 4989,84 Євро за вагу нетто 20791 кг.

По результатах розгляду митним органом поданих документів позивач отримав рішення про коригування митної вартості товару від 20.05.2015 №125110008/2015/010056/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2015 №125110008/2015/00021.

Рішенням про коригування митної вартості товару від 20.05.2015 №125110008/2015/010056/2 було збільшено митну вартість товару з 4989,84 Євро до 10592,70 Євро за вагу нетто 20791 кг.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 20.05.2015 митний орган в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано послався на те, що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження числових значень складових митної вартості. Метод за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів не був використаний у зв'язку з відсутністю митних оформлень ідентичних та аналогічних товарів. Метод на основі віднімання та додавання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю даних щодо основних складових вартостей матеріалів та витрат. Резервний метод застосований відповідно до вимог п. 8 ст. 57 МКУ з урахуванням інформації, наявної в митному органі, - рішення про коригування митної вартості від 19.05.2015 №807000011/2015/000797/2, де товар оформлений за рівнем митної вартості 0,5268 євро/кг за перерахунком у дол. США 0,6 кг/дол. США, що відповідає даним у попередньому Меморандумі.

Також, з метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської митниці ДФС митну декларацію від 25.05.2015 №125110008/2015/108483 на товар: Фарш з м'яса курячого (частини тушок): Frozen Chicken (MDM) механічної обвалки (ММО), подріблене, перемелене, у вигляді однорідної маси рожевого кольору для промислової переробки, заморожене в блоках, без харчових добавок, без приправ та без теплової кулінарної обробки товщиною не більше 1,2 мм. Вага нетто - 21031,5 кг. Дата виготовлення 05/2015р. Термін придатності: 12 міс. Виробник: Anhaltinische Geflugelspezialitaten GmbG. Країна виробництва - DE.

Митна вартість зазначеного товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією від 25.05.2015 №125110008/2015/108483 позивачем було надано митному органу наступні документи:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами 807/2014/0000157 від 14.11.2014;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) №AU14-011261-052000 від 20.05.2015;

- книжку МДП (Carnet TIR) №XZ.75581788 від 21.05.2015;

- рахунок-фактуру (інвойс) №011261 від 20.05.2015;

- зовнішньоекономічний договір №W-5-2015 від 01.02.2015;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 01.05.2015;

- договір про надання послуг митного брокера №21-10/14 від 21.10.2014;

- ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 №199754 від 25.05.2015;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 20.05.2015;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 20.05.2015;

- міжнародний ветеринарний сертифікат 37/05/2015 від 20.05.2015;

- сертифікат про походження товару загальної форми №А15582741 від 20.05.2015;

- якісне посвідчення б/н від 20.05.2015;

- копію митної декларації країни відправлення MRN 15 DE738018049343E1 від 20.05.2015.

Розрахована декларантом митна вартість товару згідно з наданими документами становить 5047,56 Євро за вагу нетто 21031,5 кг.

По результатах розгляду митним органом поданих документів позивач отримав рішення про коригування митної вартості товару від 27.05.2015 №125110008/2015/010061/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.05.2015 №125110008/2015/00022.

Рішенням про коригування митної вартості товару від 27.05.2015 №125110008/2015/010061/2 було збільшено митну вартість товару з 5047,56 Євро до 11079,39 Євро за вагу нетто 21031,5 кг.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 27.05.2015 митний орган в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано послався на те, що у зв'язку з виявленими розбіжностями у поданих до митного контролю документів, відповідно до вимог ст. 53 МКУ декларанту надане повідомлення про необхідність подання додаткових документів. Метод за ціною договору не застосовується, тому що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження числових значень складових митної вартості. Метод за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів не був використаний у зв'язку з відсутністю митних оформлень ідентичних та аналогічних товарів. Метод на основі віднімання та додавання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю даних щодо основних складових вартостей матеріалів та витрат. Резервний метод застосований відповідно до вимог п. 8 ст. 57 МКУ з урахуванням інформації, наявної в митному органі, - рішення про коригування митної вартості від 19.05.2015 №807000011/2015/000797/2 та №807000011/2015/0007978/2, де товар оформлений за рівнем митної вартості 0,5268 євро/кг за перерахунком у дол. США 0,6 кг/дол. США, що відповідає даним у попередньому Меморандумі.

З метою випуску задекларованого товару у вільний обіг позивач подав до митного органу нові митні декларації, в яких скоригував митну вартість товару з урахуванням рішень митного органу, сплатив митні платежі та перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов'язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Однак, не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов в частині, суд першої інстанці виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень. не доведено обґрунтованості виникнення сумнівів щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей та правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, відмови у митному оформленні та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, - прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В свою чергу, оскаржувані рішення не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, - визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Враховуючи вищезазначені норми, колегія суддів дійшла висновку, що до прийняття рішення про застосування шостого методу, митницею має провести консультації та інші дії в межах своїх повноважень (зокрема по отриманню документів та відомостей) щодо можливості застосування кожного з 2 по 5 методів, та результатами яких така можливість була б обґрунтовано виключена.

В свою чергу, апелянтом як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції не було надано доказів проведення дій щодо можливості застосування інших методів визначення митної вартості товару, окрім резервного.

Згідно із пунктом першим статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Відповідно до пункту другого статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Однак, всупереч зазначеному, відповідачем, як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, при визначенні митної вартості при застосуванні резервного методу була взято лише відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками наявна у відповідача, а саме взято інформацію з рішень про коригування митної вартості товарів від 19.05.2015 №807000011/2015/000797/2 та №807000011/2015/0007978/2, які були прийняті раніше Харківською митницею, однак вказані рішення Харківської митниці теж містили коригування заявленою позивачем митної вартості.

Даючи оцінку таким діям відповідача, колегія суддів зазначає, що з норми ч. 1 та ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України слідує, що законодавець не розкриває змісту та порядку застосування шостого методу визначення митної вартості товарів, в той же час, наділяє відповідача повноваженнями розсуду визначати такий зміст і порядок. Виходячи з принципу правової визначеності та принципів обґрунтованості, розсудливості та добросовісності, визначеними як умова правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, суд зауважує, що відповідач до винесення оскаржуваних рішень повинен був довести до позивача зміст та порядок застосування шостого (резервного методу).

Однак, як правильно зауважено судом першої інстанції, оскаржувані рішення, не містять опису такого змісту та порядку,що, в свою чергу, нівелює числове значення митної вартості визначеної відповідачем в оскаржуваних рішеннях.

Крім того, судом апеляційної інстанції з пояснень представника позивача встановлено, що рішення Харківської митниці за номером №807000011/2015/00797/2 від 19.05.2015 (інформація в якому стала підставою для винесення оскаржуваних в цій справі рішень відповідача) відкориговано Харківською митницею та митну варту товару позивача задекларовано за ціною договору , що підтверджується аркушем коригування митної декларації від 20.05.2015 15:05:59 № 807110001/2015/004230, наданим до суду апеляційної інстанції, оригінал якого був оглянутим судом в!!!!! (Т.2 а.с.!!!!)

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено. Також необхідно врахувати, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладені у постанові Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2015року (справа № К/800/42105/14).

Щодо посилання апелянта на неподання позивачем проформи-інвойсу, колегія суддів зазначає, що проформа-інвойс не передбачений митним законодавством як обов'язковий, крім того, при митному оформленні декларантом був наданий інвойс, про що зазначено у гр. 44 МД (номер за класифікатором документів - 3105)

Відповідно до ст. 53 МК України, на декларанта покладений обов'язок надання вичерпного переліку документів, до якого не входить інвойс, який є обов'язковим документом при митному оформленні та був одразу наданий декларантом. Крім того, дані інвойсу та проформи повністю співпадають.

Щодо розбіжностей у призначенні платежу платіжного доручення, то такі посилання апелянта спростовуються копією офіційної виписки з банку про уточнення реквізитів до платіжних доручень, яка міститься в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність митним органом правомірності застосування шостого (резервного) методу та вчинення належних дій по визначенню змісту та порядку застосування такого методу визначення митної вартості.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про недоведеність митним органом правомірності застосування шостого (резервного) методу та вчинення належних дій по визначенню змісту та порядку застосування такого методу визначення митної вартості.

Крім того, як вказувалось вище ч. 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо зазначені у частині 2 цієї статті документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015р. (справа №21-498а15).

Ненаведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.05.2016.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Я.С. Мамчур

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Петрик І.Й.

Мамчур Я.С