Ухвала суду № 57894985, 25.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року справа №805/1568/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі № 805/1568/15-а за позовом Комунального підприємства «Красноармійськводоканал» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення № 002031702 від 18 березня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2015 року, Комунальне підприємство «Красноармійськводоканал», звернулось до суду із позовом про визнання недійсним та скасування рішення відповідача № 002031702 від 18 березня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с. 4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі № 805/1568/15-а адміністративний позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 002031702 від 18 березня 2015 року про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с. 76-78).

Не погодившись із судовим рішенням, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначено, що відповідно до розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування з урахуванням змін внесених на підставі Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на період АТО, звільняються від своїх обовязків, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності тощо. Однак, Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції не скасовує обовязків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а надає можливість платникам єдиного внеску на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Умовою для такого звільнення (відстрочення) є заява у довільній формі, яка подається до фіскального органу не пізніше тридцяти календарних днів наступних за днем закінчення АТО та сертифікат Торгово-промислової палати України. Отже обовязки мають бути виконані платниками єдиного внеску після закінчення АТО у повному обсязі.

При цьому, платники єдиного внеску, які здійснювали господарську діяльність, продовжували нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобовязані виконувати всі встановлені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування вимоги.

Як зазначив апелянт, позивач звернувся до нього у лютому 2015 року із заявою про надання відстрочення сплати податкового боргу з податку на прибуток та з Сертифікатом (висновком) Торгівельно-промислової палати про настання обставин непереборної сили, однак із заявою щодо звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасне перерахування ЄСВ за 2014 рік до податкового органу не надходила.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що розпорядження про затвердження переліку населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція не визначає умов і порядку сплати єдиного внеску, вказані правовідносини врегульовані Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, який повязує можливість звільнення страхувальника від сплати єдиного внеску, незастосування до нього штрафних санкцій з наданням ним документу, підтверджуючого настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення АТО.

При цьому, судом не досліджено та не надано правової оцінки обставинам подання позивачем до податкової інспекції Сертифікату Торгово-промислової палати, виданого 20 серпня 2014 року до набрання чинності Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року, який і визначив порядок видачі Сертифікатів та заяв про звільнення від нарахувань, утримання та подання звітності з єдиного соціального внеску.

На підставі вищевикладеного, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області просила суд скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі (а.с. 82-84).

Представники сторін у судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представником позивача при поданні апеляційної скарги заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника інспекції (а.с. 84), крім того, 25 травня 2016 року від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 98).

Цього ж, 25 травня 2016 року, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника інспекції (а.с. 103).

Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне залишити постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Комунальне підприємство Красноармійськводоканал (код ЄДРПОУ 35470311) є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 22 листопада 2007 року; місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Шевченка, буд. 90; включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 1 271 102 0000 000806 (а.с. 12, 13).Перебуває на обліку в Красноармійській обєднаній державній податковій інспекції з 23 листопада 2007 року (а.с. 15). Діє на підставі Статуту (а.с. 16-20).

18 березня 2015 року Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення № 002031702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування застосовано до Комунального підприємства Красноармійськводоканал штраф у розмірі 20 668,55 грн. та нарахована пеня у розмірі 11 756,90 грн. (загальний розмір штрафних санкцій 32 425,45 грн.) за період з 21 листопада 2014 року по 04 лютого 2015 року (а.с. 72).

Спірним питанням у справі, є правомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску позивачем із урахуванням положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон№2464) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачу, який виконав всі вимоги для звільнення від виконання обовязків передбачених Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на період проведення антитерористичної операції, податковим органом неправомірно нараховані штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Пунктом 10 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Відповідно до абз.1 п.1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Як вбачається з положень ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, який набув чинності 15 жовтня 2014 року (далі Закон № 1669), яким, зокрема, внесено зміни до Закону № 2464 та доповнено його розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення пунктом 9-3 наступного змісту: платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-8 (далі Закон № 911-8), але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

З огляду на дію зазначеної норми, позивач звільнявся від відповідальності за невиконання обовязків платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 15 вересня 2014 року по 01 січня 2016 року.

Згідно з ст. 1 Закону № 1669 територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05 листопада 2014 року "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р" дію розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р зупинено.

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним на час виникнення спірним правовідносин, не скасовувалось, дію якого лише зупинено на відповідний час.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України. Зазначене розпорядження опубліковано 08 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України Урядовий портал.

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053.

Вищевказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р та №1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Красноармійськ Донецької області де зареєстрований позивач.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що розпорядження про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не визначає умов та порядку сплати єдиного внеску, натомість вказані правовідносини врегульовані Законом № 2464, який пов'язує можливість звільнення страхувальника від сплати такого внеску, незастосування до нього штрафних та фінансових санкцій з наданням ним документу, підтверджуючого настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення сформоване 18 березня 2015 року відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абз. 2 ч. 1 цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальність, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669 за невиконання обовязків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 01 січня 2016 року унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення на момент його складання, а саме станом на 18 березня 2015 року.

Таким чином, спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправною на момент її формування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю двох умов:

- перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція ;

- штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Системний аналіз нормативно-правових актів в редакції, що регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення, дають колегії суддів підстави вважати, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах, і знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності тощо.

Як вбачається з матеріалів справи Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Спірне рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем прийнято з підстав несвоєчасного перерахування єдиного внеску, а не звільнення від їх сплати, а тому доводи апелянта про відсутність заяви платника єдиного внеску не заслуговують на увагу. Щодо виникнення форс-мажорних обставин у позивача на період АТО, підтвердженням слугує Сертифікат ( висновок) про настання обставин непереборної сили, виданий Торгово-промисловою палатою України № 2503/05-4 від 20.08.2014 року, який діє до наступного часу ( а.с.11)

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі № 805/1568/15-а за позовом Комунального підприємства «Красноармійськводоканал» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії, визнання не чинним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_2

ОСОБА_3