Постанова № 57894957, 24.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/21980/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кузьменка В.В.,

Петрика І.Й.,

за участю секретаря Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вірра» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірра» (надалі - Позивач/ТОВ «Вірра») до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - відповідач/ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.08.2015 р. №0004462205 та №0004452205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Вірра» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 19.08.2015 р. №0004452205 та №0004462205.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та постановити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду. Судом апеляційної інстанції неодноразово зупинялося провадження у справі з метою витребування у сторін додаткових доказів у справі. Востаннє ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року поновлено апеляційне провадження у цій справі та призначено до розгляду на 24 травня 2016 року на 09 год. 50 хв. У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, судом прийнято ухвалено проводити розгляд справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статей 12, 41 КАС України. Проголошення вступної та резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду у цій справі відбулося 24 травня 2016 року о 09год. 59 хв. (про що міститься відмітка на рішенні суду), а електронне повідомлення №4, в якому міститься клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи , надійшло після проголошення вступної та резолютивної частини постанови, а саме 24 травня 2016 року о 10 год. 06 хв. у зв'язку з чим дане клопотання представника позивача судом апеляційної інстанції не розглядалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198, п.п.1, 4 ч. 1 ст.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Вірра» (код ЄДРОПУ 39035360) зареєстроване 24.12.2013 відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Печерського району РС ГУЮ у м. Києві, з 25.13.2013 р. взяте на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

У період з 20.07.2015 р. по 28.07.2015 р. на підставі направлень №523 від 20.07.2015 р., №555 від 27.07.2015 р. та наказу №703-П від 20.07.2015 р., виданих ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Вірра» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «УЭЛЬС.» та ТОВ «Логан Груп» за вересень 2014 р., з ПП «ОЛ.Трейд», ТОВ «Ягуар», ТОВ «Солстрой» та ТОВ «УКБ.» за грудень 2014 р., ТОВ «МЖК-1», ТОВ «БМК Тріада», ТОВ «Ей.Ді.Ленд» та ТОВ «Буд Гарант Груп» за січень 2015 р., ТОВ «Мульті Мол» за квітень 2015 р., за результатами якої складений акт №4586/2651-2205/39035360 від 04.08.2015 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вірра» (код ЄДРОПУ 39035360) з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «УЭЛЬС.» (код ЄДРОПУ 38805591) та ТОВ «Логан Груп» (код ЄДРОПУ 39171636) за вересень 2014 р., з ПП «ОЛ.Трейд» (код ЄДРОПУ 36630706), ТОВ «Ягуар» (код ЄДРОПУ 31571594), ТОВ «Солстрой» (код ЄДРОПУ 30210582) та ТОВ «УКБ.» (код ЄДРОПУ 35551550) за грудень 2014 р., ТОВ «МЖК-1» (код ЄДРОПУ 30606505), ТОВ «БМК Тріада» (код ЄДРОПУ 34503363), ТОВ «Ей.Ді.Ленд» (код ЄДРОПУ 36530374) та ТОВ «Буд Гарант Груп» (код ЄДРОПУ 39330038) за січень 2015 р., ТОВ «Мульті Мол» (код ЄДРОПУ 39330038) за квітень 2015 р.» (надалі - Акт перевірки №4586), в якому зазначено про виявлення наступних порушень вимог законодавства, зокрема: п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.1 та п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого: занижено суму податку на додану вартість (надалі - ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1 260 967,00 грн., в т.ч., по періодах: за вересень 2014 р. - на суму 594 736,00 грн.; за жовтень 2014 р. - на суму 4 017,00 грн.; за грудень 2014 р. - на суму 133 687,00 грн.; за січень 2015 р. - на суму 92 943,00 грн.; за квітень 2015 р. - на суму 435 584,00 грн.; завищено залишок від'ємного значення ПДВ (ряд.24 декларації) на загальну суму 16 663,00 грн. за лютий 2015 р.; п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 667 846,00 грн. за 2014 р.

На підставі Акту перевірки №4586 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві 19.08.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за формою «Р» №0004462205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 834 807,50 грн. (з яких 667 846,00 грн. - за основним платежем та 166 961,50 грн. - за штрафними санкціями);

- за формою «Р» №0004452205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 891 450,50 грн. (з яких 1 260 967,00 грн. - за основним платежем та 630 483,50 грн. - за штрафними санкціями).

Вважаючи, що відповідачем порушено права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Вірра» під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Задовольняючи позов та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем даних податкового обліку, викладені в Акті перевірки №4586 висновки не ґрунтуються на дослідженні Договорів підряду та Договорів поставки, які укладалися позивачем із ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Мульти Мол» та ТОВ «Буд Гарант Груп», а висновки про їх формальність ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України;г) вивезення товарів за межі митної території України;е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 у справі №2а-14377/122670, від 03.11.2015 у справі №826/14081/14, від 15.12.2015 від 826/13848/13-а.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює свою господарську діяльність по встановленню ліфтів у будинках, для чого ТОВ «Вірра» отримано наступні дозвільні документи, а саме: ліцензії серії АЕ №525829, строком дії з 03.02.2015 р. по 17.01.2017 р., серії АЕ №524218, строком дії з 07.10.2014 р. по 17.01.2017 р., та серії АЕ №289038, строком дії з 17.01.2014 р. по 17.01.2017 р., видані Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури; дозвіл №56.15.32 строком дії з 24.03.2014 р. по 23.03.2019 р., виданий Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києва, яким дозволяється виконувати монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (ліфти пасажирські, вантажні, лікарняні і маловантажні, а також ескалатори), роботи з перекриття або робочого настилу.

Згідно із наданими до перевірки документами встановлено, що ТОВ «Вірра» (Підрядник) у перевіряємий період здійснювало господарські операції із контрагентами (Генпідрядниками) на підставі укладених із ними тотожних договорів на виконання комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтів (надалі - Договори на виконання робіт ліфтів), за умовами яких Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами і засобами, якісно та в установлені строки виконати комплекс робіт, що включають у себе монтажні та пусконалагоджувальні роботи ліфтів, а також будівельно-оздоблювальні роботи по ліфтовим шахтам, на об'єктах будівництва, Замовником яких є ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (надалі - ПАТ «ХК «Київміськбуд»/Замовник), а саме:

- із ТОВ «УКБ.» на підставі договору №1/20/05 від 20.05.2014 р. (надалі - Договір №1/20/05) на виконання робіт ліфтів у кількості 3 одиниць на об'єкті: «Будівництво житлового будинку №3 з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Феодосійський (пров. Феодосійський) у Голосіївському районі м. Києва». Загальна вартість робіт є динамічною і попередньо становить 692 534,95 грн. (у т.ч. ПДВ - 115 422,49 грн.);

- із ТОВ «Солстрой» на підставі:

· договору №30/05-06 від 30.05.2014 р. (надалі - Договір №30/05-06) на виконання робіт ліфтів у кількості 4 одиниць на об'єкті: «Будівництво житлового будинку по вул. Радунській 28-32 в м. Києві». Загальна вартість робіт є динамічною і попередньо становить 904 827,97 грн. (у т.ч. ПДВ - 150 804,66 грн.);

· договору №08/12-06 від 16.11.2014 р. (надалі - Договір №08/12-06) на виконання робіт ліфтів у кількості 5 одиниць на об'єкті: «Будівництво житлового будинку по вул. Коперника, 7, секції №1 та №2, у Шевченківському районі м. Києва». Загальна вартість робіт є динамічною і попередньо становить 1 018 911,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 169 818,52 грн.);

- із ТОВ «Ей.Ді.Ленд» на підставі договору №1/15/08 від 15.08.2014 р. (надалі - Договір №1/15/08) на виконання робіт ліфтів у кількості 3 одиниць на об'єкті: «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоповерховий будинок по вул. Гмирі, 17 у Дарницькому районі м. Києва». Загальна вартість робіт є динамічною і попередньо становить 619 697,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 103 282,84 грн.);

·- із ТОВ «МЖК-1» на підставі договору №11-04/СП від 11.04.2014 р. (надалі - Договір №11-04/СП) на виконання робіт ліфтів у кількості 3 одиниць на об'єкті: «Будівництво житлового будинку №3 будівництва готельно-житлового комплексу по пр-ту Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі м. Києва». Загальна вартість робіт є динамічною і попередньо становить 586 719,62 грн. (у т.ч. ПДВ - 97 786,60 грн.);

- із ТОВ «Ягуар» на підставі договору №32-14СП від 19.08.2014 р. (надалі -

Договір №32-14СП) на виконання робіт ліфтів у кількості 3 одиниць на об'єкті: «Будівництво житлово-офісного комплексу 4-а мкрн житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва (житловий будинок №3, секція «Д», ІІ - черга будівництва, І - пусковий комплекс)». Загальна вартість робіт є динамічною і попередньо становить 689 859,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 114 976,55 грн.);

- із ПП «ОЛ.Трейд» на підставі договору №0309/14-СП від 03.09.2014 р. (надалі - Договір №0309/14-СП) на виконання робіт ліфтів у кількості 4 одиниць на об'єкті: «Будівництво житлових будинків №1 та №2 по вул. Гарматній, 39-Г у м. Києві». Загальна вартість робіт є динамічною і попередньо становить 655 728,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 109 288,00 грн.);

- із ТОВ «БМК Тріада» на підставі договору №1/4 від 01.04.2014 р. (надалі - Договір №1/4) на виконання робіт ліфтів у кількості 7 одиниць на об'єкті: «Будівництво житлово-офісного комплексу по вул. Возз'єднання, 21-В, секції №1 та №2 у Дніпровському районі м. Києва». Загальна вартість робіт є динамічною і попередньо становить 1 498 568,15 грн. (у т.ч. ПДВ - 249 761,36 грн.).

На підтвердження виконання сторонами умов укладених Договорів на виконання робіт ліфтів позивачем до перевірки надано наступні докази, зокрема: акти приймання виконаних робіт за ф.КБ-2В та доданими до них довідками про вартість виконаних підрядних робіт за ф.КБ-3, підсумковими відомостями ресурсів.

Як вбачається з акту, за наслідком проведення перевірки перевіряючими не ставилося під сумнів реальність здійснення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами - замовниками (ТОВ «УКБ.», ТОВ «Солстрой» , ТОВ «Ей.Ді.Ленд», ТОВ «МЖК-1», ТОВ «Ягуар», ПП «ОЛ.Трейд», ТОВ «БМК Тріада» ), натомість щодо відносин між позивачем та контрагентам-виконавцем ТОВ «Буд Гарант Груп» та контрагентами-постачальниками ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Мульти Мол» та ТОВ «Логан Груп» податковим органом зроблено висновок про відсутність реального виконання робіт (послуг) за спірними господарськими операціями.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача із контрагентом -виконавцем та контрагентами-постачальниками, апеляційним судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Вірра» (Замовник) та ТОВ «Буд Гарант Груп» (Субпідрядник) укладено договори підряду №04-10/П від 03.10.2014 р. та №01-12/П від 05.12.2014 р. (надалі - Договори підряду №04-10/П та №01-12/П) Субпідрядник за дорученням Замовника бере на себе зобов'язання власними та/або залученими силами та засобами виконати комплекс підготовчих та будівельно-оздоблювальних робіт на наступних об'єктах:

- на об'єкті: «Будівництво житлових будинків №1 та №2 по вул. Гарматній, 39-Г у Солом'янському районі м. Києва», загальна вартість робіт становить 99 991,38 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 665,23 грн.);

- на об'єкті: «Будівництво житлового будинку по вул. Коперника, 7, секції №1 та №2, у Шевченківському районі м. Києва», загальна вартість робіт становить 199 967,53 грн. (у т.ч. ПДВ - 33 327,92 грн.);

- на об'єкті: «Будівництво житлового будинку по вул. Радунській 28-32 у Деснянському районі м. Києва», загальна вартість робіт становить 279 974,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 46 662,40 грн.);

- на об'єкті: «Будівництво житлового будинку №3 з об'єктами соціально-культурного призначення по вул. Феодосійський (пров. Феодосійський) у Голосіївському районі м. Києва», загальна вартість робіт становить 279 966,82 грн. (у т.ч. ПДВ - 46 661,14 грн.);

- на об'єкті: «Будівництво житлово-офісного комплексу по вул. Возз'єднання, 21-В у Дніпровському районі м. Києва», загальна вартість робіт становить 349 959,14 грн. (у т.ч. ПДВ - 58 326,52 грн.);

- на об'єкті: «Будівництво житлового будинку №3 будівництва готельно-житлового комплексу по пр-ту Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі м. Києва», загальна вартість робіт становить 99 973,73 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 662,29 грн.);

- на об'єкті: «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоповерховий будинок по вул. Гмирі, 17 у Дарницькому районі м. Києва», загальна вартість робіт становить 149 918,05 грн. (у т.ч. ПДВ - 24 986,34 грн.).

На підтвердження виконання сторонами умов укладених Договорів підряду Позивачем до перевірки надані наступні докази, зокрема: договірні ціни по кожному із об'єктів будівництва; підсумкові відомості ресурсів (витрат - по факту); акти приймання виконаних робіт за ф.КБ-2В та доданими до них довідками про вартість виконаних підрядних робіт за ф.КБ-3.

Відповідно до наданих документів, ТОВ «Вірра» придбало у ТОВ «Буд Гарант Груп» комплекс підготовчих та будівельно-оздоблювальних робіт за грудень 2014 року : на суму 859 900,14 грн., в т.ч. ПДВ 143 316,69 грн. та січень 2015 року на суму 599 850,92 грн., в т.ч. ПДВ 99975,15 грн.

На адресу TOB «Вірра» від TOB «Буд Гарант Груп» надійшли зареєстровані податкові накладні, які в подальшому були відображені в податковій декларації з ПДВ за відповідний податковий період,які були надані до перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, комплекс підготовчих будівельних робіт здійснювався для забезпечення виконання монтажних робіт ліфтового обладнання на об'єктах, зазначених у договорах. В свою чергу, ТОВ «Вірра» були виконані монтажні роботи ліфтового обладнання на даних об'єктах, чим підтверджено актами виконаних робіт з замовниками.

Проте, із вказаних вище документів, колегія суддів не вбачає, що придбані у TOB «Буд Гарант Груп» будівельні послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і контрагентів - замовників.

Матеріали справи місять первинні документи щодо господарських відносин позивача та контрагентів - замовників. Проте, зазначені документи підтверджують реальність взаємовідносин позивача та контрагентів - замовників, які, як зазначалося вище, не є предметом доказування в даному провадженні та не ставляться під сумнів контролюючим органом.

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності від контрагента ТОВ «Буд Гарант Груп».

Крім того, з наданих документів не можливо встановити та підтвердити участь ТОВ «Буд Гарант Груп», у виконанні будівельних та монтажних робіт на об'єктах замовників позивача. Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву - комплекс будівельних робіт, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених будівельних послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином останні використовувались позивачем у власній господарській діяльності та не можливо встановити доцільність придбання будівельно-монтажних послуг у ТОВ «Буд Гарант Груп», оскільки позивач здійснює аналогічну діяльність, зокрема, матеріали справи свідчать, що ТОВ «Вірра» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, інших будівельно-монтажних робіт, установлення та монтаж машин і устатковання, електромонтажні роботи, будівництво інших споруд, н.в.і.у. Позивач має дозвіл № 56.15.32 на виконання монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: - ліфти ( пасажирські, вантажні, лікарняні і мало вантажні в.п. до 5000 кг та швидкістю руху до 5.0. м/с), ескалатори; роботи з перекриття або робочого настилу) та ліцензію серії АЕ № 525829, дійсну до 17 січня 2017 року, на ведення господарської діяльності, пов'язаної із сторженням об'єктів архітектури.

Відповідно до Договорів підряду, укладених із ТОВ «Буд Гарант Груп» виконання робіт по договорам здійснюється у два етапи: 1-й етап - виконання робіт; 2-й етап - підписання відповідного акту виконаних робіт.

Згідно аналізу актів виконаних підготовчих та будівельно-оздоблювальних робіт, перевіркою встановлено, сумарні витрати по всіх актах виконаних робіт за грудень 2014 року становлять: всього людино-годин - 18 256,99 (з урахуванням кількості працюючих (взято за основу звіт нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування поданого ТОВ «Буд Гарант Груп» до ДНІ за грудень 2014 року - 6 осіб), то кожен працівник повинен був без вихідних при 8- годинному робочому дню виконувати дані роботи 380 днів, що становить більше ніж півроку, або кожен працівник повинен був без вихідних при 24 - годинному робочому дню виконувати дані роботи 127 днів, що становить 4 місяці безперервної праці.

Згідно аналізу актів виконаних підготовчих та будівельно-оздоблювальних робіт, перевіркою встановлено, що сумарні витрати по всіх актах виконаних робіт за січень 2015 року становлять:всього людино-годин - 13 598,12 (з урахуванням кількості працюючих (взято за основу звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування поданого ТОВ Буд Гарант Груп» до ДПІ за січень 2015 року - 6 осіб), то кожен працівник повинен був без вихідних при 8- годинному робочому дню виконувати дані роботи 283 дня, що становить більше ніж півроку, або кожен працівник повинен був без вихідних при 24 - годинному робочому дню виконувати дані роботи 94 дня, що становить 3 місяці безперервної праці.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу щодо неможливості підтвердити реальність виконання певних робіт (послуг) із такою кількістю працівників та відсутністю основних засобів. Крім того, згідно документів наданих до перевірки встановлено, що ТОВ «Вірра» для контрагентів-замовників виконувало роботи з монтажу та пусконалагодженню ліфтового обладнання, а ТОВ «Буд Гарант Груп» здійснювало роботи з розвантаження та складування обладнання на об'єкті, вивантаження обладнання вручну (обрамлення дверей шахти), рознесення обрамлення вручну (обрамлення дверей шахти), закладення бетоном в бетонних стінах і перегородках отворів, гнізд, штукатурення вапняним розчином по каменю і бетону стін вручну, очищення поверхонь щітками, очищення металевих поверхонь щітками, знепилювання металевих І поверхонь, очищення приміщення від сміття, навантаження сміття вручну, перевезення сміття до 30 км.

Позивачем не надано копії робочої документації. Також, позивачем не надано копій перепусток працівників ТОВ «Буд Гарант Груп» на об'єкти, на яких згідно Договорів виконувались роботи.

Щодо посилання позивача , що ТОВ «Буд Гарант Груп» виконувало роботи для ТОВ «Вірра» за допомогою залучення виробничих потужностей субпідрядних організацій (Т.2 а.с.180) жодним чином не підтверджена, позивачем ані до перевірки, ані до суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження таких доводів надано не було,а судом таких не встановлено.

Також судом апеляційної інстанції звернуто увагу на те, що розрахунки ТОВ «Вірра» зі ТОВ «Буд Гарант Груп» здійснено лише частково.

Крім того, у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини із контрагентами-постачальниками ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Мульти Мол» та ТОВ «Логан Груп» на підставі укладених між ними Договорів поставки, відповідно до яких Постачальники зобов'язуються передати у власність, а ТОВ «Вірра» (Покупець) прийняти і сплатити, матеріали (товар) в асортименті, кількості, строки та за цінами, визначеними сторонами у цих Договорах, а саме:

·- ТОВ «УЭЛЬС.» за Договором поставки №03/09/2014 від 08.09.2014 р. зобов'язується передати Покупцю металеве обрамлення для пасажирських ліфтів на загальну суму 3 297 780,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 549 630,00 грн.);

- ТОВ «Мульти Мол» за Договорами поставки №04/2015 від 24.03.2015 р. та №03/2015 від 17.03.2015 р. зобов'язується передати Покупцю металеве обрамлення для ліфтів на загальну суму, зокрема: за Договором поставки №04/2015 - на суму 1 589 904,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 264 984,00 грн.); за Договором поставки №03/2015 - на суму 2 191 224,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 365 204,00 грн.);

·- ТОВ «Логан Груп» за Договором поставки №01/09/2014 від 01.09.2014 р. зобов'язується передати Покупцю анкери М12 для бетону на загальну суму 294 735,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 49 122,60 грн.).

За поясненнями позивача ці договори поставки було укладено з метою забезпечення належного виконання робіт за укладеними із Генпідрядниками Договорами на виконання робіт ліфтів (контрагентами - замовниками).

Так, відповідно до Договорів поставки ТОВ «УЭЛЬС.» та ТОВ «Мульти Мол» зобов'язуються передати у власність Покупця металеве обрамлення для пасажирських ліфтів (RAL 7035 шагрень), вартість якого включає у себе вартість виготовлення, упаковки, маркування, а також необхідних комплектуючих. Вартість не включає у себе транспортування (доставку).

При цьому, за укладеним із ТОВ «Логан Груп» Договором поставки Постачальник передає Покупцю анкер М12 по бетону, одиниці виміру та загальна кількість, асортимент товару визначаються у відповідному замовленні Покупця або узгоджуються сторонами у відповідних додатках. Замовлення на поставку відповідної партії товару подається Покупцем у письмовій формі власноручно або передається факсимільним, поштовим зв'язком (рекомендованим листом). Доставка товару здійснюється стороною, зазначеної у відповідному замовленні, а також відомості щодо адреси доставки та витрат, пов'язаних із транспортуванням та доставкою товару, узгоджуються у такому замовленні.

У той же час, відповідно до умов Договорів поставки передача матеріалів здійснюється у місці поставки шляхом передачі ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Мульти Мол» матеріалів по видатковій накладній. Дата поставки та дата переходу до Покупця права власності на кожну одиницю поставленого матеріалу визначається датою підписання сторонами відповідної видаткової накладної, яка підписується уповноваженими представниками сторін в момент фактичної передачі матеріалів.

На підтвердження виконання сторонами умов укладених Договорів поставки позивачем надано перевіряючим зокрема: видаткові накладні; товарно-транспортні накладні.

Відповідно до документів, наданих до перевірки ТОВ «Вірра» придбавало у ТОВ «Логан Груп» товарно-матеріальні цінності - Анкер М 12 по бетону.

Згідно наданих для перевірки товарно-транспортних накладних, доставка товару здійснювалось ФОП - ОСОБА_4 автомобілем Газель номерні знаки НОМЕР_2 (договір перевезення б/н від 01.08.2014 року, та транспортним засобом їй фургон, номерні знаки НОМЕР_1, водій ОСОБА_5.).

На підтвердження здійснення перевезення ФОП - ОСОБА_4 ТОВ «Вірра» надано до матеріалів справи акт виконаних робіт № 05 від 06.02.2015 року транспортні послуги на суму 300 грн. без ПДВ (Т2 а.с.182) та акт №06 від 06.02.2015 року транспортні послуги на суму 300 грн. без ПДВ) (Т.2 а.с.184), тобто цими документами підтверджено надання ФОП - ОСОБА_4 послуг з перевезення у лютому 2015 року.

При цьому, спірні операції між позивачем та ТОВ «Логан Груп» відбулися у вересні 2014 року.

Однак, в актах виконаних робіт, наданих ФОП - ОСОБА_4 на адресу ТОВ «Вірра» про надання транспортних послуг встановлено, що відсутні номенклатура та кількість товару, що перевозився, не вказані пункти навантаження (адреса та місцезнаходження) та розвантаження товару (адреса та місцезнаходження), відстань на яку здійснювалось перевезення.

Крім того, матеріали справи не містять підтвердження надання ТОВ «Логан Груп» замовлень на поставку відповідної партії товару, що передбачено п. 4 Договору.

При цьому. з матеріалів справи не вбачається, що придбані у ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Мульти Мол» товари якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і контрагентів - замовників та їх використання при виконанні робіт на об'єктах замовників позивача. Не містять матеріали справи і доказів на підтвердження факту придбання цих товарів з метою та в цілях господарської діяльності.

Враховуючи навіть отримання вищезазначених товарів, не вбачається можливим встановити, яким чином останні використовувались позивачем у власній господарській діяльності та не можливо встановити доцільність придбання їх у будівельно-монтажних послуг саме у ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Логан Груп» та ТОВ «Мульти Мол».

Крім цього, матеріали справи не місять доказів наявності у ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Мульти Мол» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

При цьому, розрахунки ТОВ «Вірра» зі своїми контрагентами - постачальниками здійснено лише частково. Тільки за придбаний у постачальника ТОВ «Мульти Мол» матеріал позивачем було сплачено кошти у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій позивача із його контрагентами ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Мульти Мол», про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які, внаслідок наведеного, не мають юридичної значимості для цілей бухгалтерського та податкового обліку, що в сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Разом з тим, колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на інформацію з приводу порушення контрагентами ТОВ «Буд Гарант Груп», ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Мульти Мол» та ТОВ «Логан Груп» податкового законодавства, які досліджувались по ланцюгу постачання, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Однак, це не спростовує висновку суду про нереальність господарських операцій ТОВ «Вірра» з його контрагентами ТОВ «Буд Гарант Груп», ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Мульти Мол» та ТОВ «Логан Груп», оскільки в матеріалах справи належні докази, які б підтверджували зворотне, відсутні.

Та обставина, що контрагенти позивача на момент господарських взаємовідносин з позивачем були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість, жодним чином не означає фактичне виконання господарських операцій саме вказаними контрагентами позивача, та не дає підстав вважати, що вони мали на меті настання реальних правових наслідків, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту колегія суддів вважає безпідставним.

Слід зазначити, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що по даній справі, з наданих суду матеріалів, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Позивачем до матеріалів справи не додано і судом не встановлено наявність у позивача доказів на підтвердження реального здійснення розрахунків з контрагентами по спірним господарським операціям.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, що також судом апеляційної інстанції з матеріалів справи не встановлено.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

Суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

При цьому, перевіряючи намір позивача одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності із ТОВ «Буд Гарант Груп», ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Мульти Мол» та ТОВ «Логан Груп», судом апеляційної інстанції встановлено, що витрати, понесені ним у зв'язку з укладанням договорів із зазначеними контрагентом-виконавцем та контрагентами-постачальниками перевищують дохід від діяльності із контрагентами - замовниками. У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у позивача ділової мети направленої на отримання прибутку при укладанні договорів із ТОВ «Буд Гарант Груп», ТОВ «УЭЛЬС.», ТОВ «Мульти Мол» та ТОВ «Логан Груп».

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши в їх сукупності матеріали справи, приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання для позивача спірних операцій контрагентом-виконавцем та контрагентами - постачальниками, про відсутність у зв'язку з цим у первинних документів юридичної значимості для формування спірних сум податкових вигод, а отже і про відсутність правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

З урахуванням наведеного у сукупності суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконано.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

В свою чергу, позивачем, на спростування доводів податкового органу, вказаних в апеляційній скарзі, не надано жодних належних доказів і таких доказів судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови про задоволення адміністративного позову допущено порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 41,160,198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вірра» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.05.2016

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: В. В. Кузьменко

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Кузьменко В. В.

Петрик І.Й.