Постанова № 57894925, 25.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Гусинський М.О.

Суддя-доповідач - Сіваченко Ігор Вікторович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року справа №243/1292/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Сіваченка І.В., суддів Геращенка І.В., Арабей Т.Г.,

секретар судового засідання Святодух О.Б.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Абрамянц К.С., Сірман А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року у справі №243/1292/16-а за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначив, що з 07 серпня 1995 року по 30 листопада 1996 року позивач проходив службу у Міністерстві Внутрішніх справ України, а з 30 листопада 1996 року по 29 вересня 2014 року - в органах податкової міліції, коли був звільнений з роботи за вислугою років, з правом пенсії, з 30 вересня 2014 року він є пенсіонером та отримує пенсію, яка йому призначена відповідачем. Позивач не згоден з тим, що в розрахунок його пенсії відповідач не включив такі види його матеріального забезпечення, як матеріальна допомога та індексація, внаслідок чого розмір його пенсії є меншим, ніж повинен бути.

29.09.2015 ОСОБА_2 подав до відповідача заяву про перерахунок пенсії, до якої надав відповідні довідки з місць своєї роботи, але відповідач рішенням №1 від 15 жовтня 2015 року відмовив йому у здійсненні перерахунку пенсії, про що він дізнався тільки 02 лютого 2016 року. Вважає відмову відповідача у здійснені йому перерахунку пенсії протиправною, яка суперечить вимогам чинного законодавства України, в тому числі і ст. 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII), ст.ст. 94, 98 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), просив суд визнати дії відповідача щодо прийняття рішення про відмову йому у включенні в розрахунок пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; скасувати рішення відповідача №1 від 15 жовтня 2015 року про відмову йому у включенні в розрахунок пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації; зобов'язати відповідача з 30 вересня 2014 року врахувати суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 12652,73 грн. та суми індексації в розмірі 6898,97 грн. як невід'ємну частину складового грошового забезпечення ОСОБА_2, з якої проводиться нарахування йому пенсії та при виникненні права на черговий перерахунок пенсії, включити ці суми в розрахунок його пенсії, здійснити перерахунок його пенсії з дати виникнення права на пенсію з урахуванням отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 12652,73 грн. та суми індексації в розмірі 6898,97 грн., на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року у справі №243/1292/16-а адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: скасовано рішення Управління №1 від 15 жовтня 2015 року «Про відмову щодо включення в розрахунок пенсії матеріальної допомоги та індексації ОСОБА_2» в частині відмови у включені в розрахунок пенсії ОСОБА_2 індексації та зобов'язано Управління у встановленому законодавством порядку врахувати суми індексації в розмірі 6898,97 грн. як невід'ємну частину складової грошового забезпечення ОСОБА_2, з якої проводиться нарахування ОСОБА_2 пенсії та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з дати виникнення права на пенсію з урахуванням отриманої ним індексації в сумі 6898,97 грн. Усі інші позовні вимоги позивача залишено без задоволення.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив з правової позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 20 лютого 2012 року у справі №21-430а11, та зазначив, що відповідач повинний врахувати при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_2, який отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, щомісячної суми індексації, які не носять разовий характер, і не повинен був враховувати разові суми матеріальної допомоги, так, як згідно ч. 13 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ при обчисленні пенсій в розрахунок включаються щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством на день призначення цих пенсій.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що спірне питання щодо обчислення розміру пенсії державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги та індексації, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, вже неодноразово вирішено та зазначено, що отримуванні застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, чи є вони не щомісячними виплатами. Головною умовою для врахування доходу для обчислення пенсії держслужбовцю є фактичне нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з отримуваного доходу (грошового забезпечення). Саме нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з отримуваного апелянтом доходу (грошового забезпечення) підтверджують довідки №30 від 26.06.2015 та №278/10/05-66-05-012 від 14.10.2014.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем висловлено прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - скасувати в частині задоволених вимог.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Спершу слід зазначити, що суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості скасувати рішення місцевого суду в частині задоволених вимог на підставі поданих відповідачем письмових заперечень на апеляційну скаргу. Перегляд постанови суду першої інстанції в цій частині можливий на підставі відкритого апеляційного провадження за відповідною апеляційною скаргою, яка Управлінням в цій справі подана не була (до речі, згідно частини першої статті 186 КАС України порядок її подання - через суд першої інстанції).

Таким чином, постанова місцевого суду оскаржена лише позивачем. Відповідно до частини першої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Тобто, оскільки судове рішення відповідачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає постанова місцевого суду лише в частині, в якій в задоволенні частки позовних вимог відмовлено. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача з 30.09.2014, йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ.

29.09.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум матеріальної допомоги та індексації з яких сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.16).

З довідки № 30 від 26.06.2015р., виданої ОСОБА_2 Красноармійською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області слідує, що протягом з вересня 2012 року по червень 2013 року ОСОБА_2 отримував додаткові види грошового забезпечення: матеріальну допомогу у сумі 5353,66 грн. (одноразово у вересні 2012 року) та 4371,19 грн. індексації (щомісячно) (а.с.17).

Крім того, з довідки № 278/10/05-66-05-012 від 14.10.2014, виданої ОСОБА_2 Красноармійською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області слідує, що протягом з липня 2013 року по серпень 2014 року позивач отримував додаткові види грошового забезпечення: матеріальну допомогу у сумі 7299,07 грн. (2826,20 грн. у вересні 2013 року та 4472,87 грн. у березні 2014 року) та 2527,78 грн. індексації (щомісячно, за виключенням лютого-квітня 2014р.) (а.с.18).

Рішенням № 1 від 15.10.2015р. Управлінням відмовлено ОСОБА_2 в обчисленні пенсії згідно до Закону № 2262-ХІІ виходячи з грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги та індексації, відмова здійснена з посиланням на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно до яких матеріальна допомога та індексація грошового забезпечення не відносяться до щомісячних (постійних) додаткових видів грошового забезпечення (а.с.22-23).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року № 1058- ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-ІV).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, матеріальна допомога військовослужбовця, яку позивач отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Правова позиція у подібних правовідносинах відображена у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2942а15. Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Частиною першою статті 244-2 КАС України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

При цьому апеляційний суд не бере до уваги заперечення відповідача, висловлені в запереченнях на апеляційну скаргу про те, що на суму виплат індексації грошового забезпечення та матеріальної допомоги при звільненні військовослужбовців зі служби належать до виплат, на які не нараховується єдиний внесок.

По-перше, відповідно до матеріалів справи, з виплачених позивачеві сум індексації та матеріальної допомоги (які він просить включити до сум грошового забезпечення при обчисленні пенсії) було утримано єдиний внесок.

По-друге, згідно пункту 14 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170 (на який посилається в запереченнях на апеляційну скаргу відповідач), до таких виплат віднесено матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. В спірних правовідносинах не йдеться про вказані види матеріальної допомоги. Крім того, про індексації в цьому пункту Переліку також не йдеться.

Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Як зазначалось вище, в іншій частині (щодо урахування сум індексації при обчисленні пенсії) судове рішення місцевого суду сторонами не оскаржене, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Що стосується періоду, з якого слід проводити перерахунок пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 51 Закону № 2262-ХІІ при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

ОСОБА_2 право на підвищення пенсії набув з 30 вересня 2014 року (з моменту її призначення), а звернувся до Управління з заявою про перерахунок пенсії 29 вересня 2014 року, тобто, в межах обмеженого нормами спеціального закону 12-місячного терміну.

Таким чином, відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії з моменту її призначення, тобто, з 30 вересня 2014 року.

Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року у справі № 21-4289а15 та від 1 березня 2016 року у справі № 21-3397-а15.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, часткове скасування постанови суду першої інстанції та прийняття постанови про повне задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Відповідно до частини шостої статті 94 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн. (а.с.1) та 606,32 грн. (а.с.108), а загалом 1157,52 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

При цьому апеляційний суд вважає за необхідне, фактично задовольнивши всі позовні вимоги, сформулювати їх в резолютивній частині свого рішення, уникаючи зайвої деталізації, нагромадження та повторення, виклавши таким чином, яке дозволяє здійснити захист прав позивача.

Постанова у повному обсязі складена 25 травня 2016 року.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року у справі № 243/1292/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №1 від 15 жовтня 2015 року «Про відмову щодо включення в розрахунок пенсії матеріальної допомоги та індексації ОСОБА_2».

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області врахувати суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 12652,73 грн. та суми індексації в розмірі 6898,97 грн. як невід'ємні складові частини грошового забезпечення ОСОБА_2, з якого проводиться нарахування ОСОБА_2 пенсії, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, з дати виникнення права на пенсію, тобто, з 30 вересня 2014 року, з урахуванням отриманої ним матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 12652,73 грн. та індексації в сумі 6898,97 грн.

Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області (код ЄДРОПОУ 13486010, 84112, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) судовий збір в розмірі 1157 (однієї тисячі ста п'ятдесяти семи) гривень 52 копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий І.В.Сіваченко

Судді І.В.Геращенко

Т.Г.Арабей