Постанова № 57894319, 23.05.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 травня 2016 р. №820/1763/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги та податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- повністю скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2016 року №Ф-0000721702;

- повністю скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.03.2016 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову зазначив, що фізична особа підприємець ОСОБА_3 мала право на вирахування з суми доходу до оподаткування документально підтверджених витрат, необхідних для провадження господарської діяльності. Всі акти надання послуг між ФОП ОСОБА_3 та ФОП Абдул-ОСОБА_4 за 2013-2014 роки, квитанції від ФОП Абдул-ОСОБА_4, які були в повному обсязі надані до перевірки та наведені в текстовій частині акту перевірки є первинними документами, та мають всі обов'язкові реквізити, які перелічені у вище вказаному Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в тому числі щодо змісту господарської операції, а саме: "юридичні послуги". Вимоги щодо докладного переліку юридичних послуг, які були надані виконавцем ФОП Абдул-ОСОБА_4 є незаконними та упередженими.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що в актах надання послуг вказано найменування робіт, послуг - юридичні послуги, але які саме було надано ФОП Абдул-ОСОБА_4 юридичні послуги ФОП ОСОБА_3 не вказано, також не надано судові ухвали, рішення суду, що підтверджують понесені витрати, які б підтверджували отримання доходу. Представник відповідача зазначив, що специфіка надання юридичних послуг передбачає безпосередньо взаємодію замовника та виконавця у процесі надання цих послуг. Втім позивачем не надано будь-яких доказів існування такої взаємодії.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 перебуває на обліку як платник податків в Харківській об'єднаній державній податкові інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (а.с.10).

На підставі пп. 20.1.4. п 20.1 ст. 20, ст 77 та п. 82.1 ст 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, абз. 6 п.7 ст. 13 розділу VIII Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", окрім податку на додану вартість згідно пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України №71 VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2016 року, відповідно до направлення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області №50 від 27 січня 2016 р., головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_5 проведена документальна планова виїзна документальна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_3.

Контролюючим органом за результатами перевірки було складено акт №179/17-20-23-17-01/НОМЕР_2 від 23.02.2016 року "Про результати планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2013р по 31.12.2014 р., правильності нарахування , обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014р." (а.с.11-33).

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 177.2, п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на доходи з фізичних осіб в сумі 6 330, 00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 1050, 00 грн., за 2014 рік в сумі 5280,00 грн.;

- п. 2 ст.7, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в результаті чого занижено суму єдиного внеску у розмірі 9112,76 грн., в т.ч за 2013 рік на 2429,00 грн., за 2014 рік на 6683,76 грн.;

- п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755, зі змінами та доповненнями (а.с.33).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №179/17-20-23-17-01/НОМЕР_2 від 23.02.2016 року контролюючим органом було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000721702 від 24.02.2016 року, якою позивачу була нарахована сума недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 9112,76 грн. (а.с.48).

Також контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2016 року за № НОМЕР_1, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 7912,50 грн., з них за основним платежем у розмірі 6330,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1582,50 грн. (а.с.49).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України (надалі за текстом ПКУ) фізичні особи підприємці, крім осіб що обрали спрощену систему оподаткування, мають право на вирахування з суми доходу до оподаткування документально підтверджених витрат, необхідних для провадження господарської діяльності.

Згідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

Згідно із п. 174.4 ст. 177 ПКУ каже про те, що до переліку витрат фізичних осіб підприємців, крім осіб що обрали спрощену систему оподаткування, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать . витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обовязкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обовязкове страхування життя або здоровя працівників у випадках, передбачених законодавством.

Суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.

Інші витрати, до складу яких включаються витрати, що повязані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги звязку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, повязані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо повязаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином суд приходить до висновку, що фізична особа підприємець ОСОБА_3 мала право на вирахування з суми доходу до оподаткування документально підтверджених витрат, необхідних для провадження господарської діяльності.

Щодо документально підтверджених витрат, то суд зазначає наступне.

Між ФОП ОСОБА_3 та ФОП Абдул-ОСОБА_4 було укладено договори на надання консультаційних послуг 03/10/3-2013 від 03.10.2013 року та № 03/01/1-2014 від 03.01.2014 року (а.с.34-35).

Суд зауважує, що договори є типовими. Відповідно до п. 1.1. зазначених договорів, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати йому, у відповідності до умов даного договору, юридичні послуги. Пунктом 1.2 зазначених договорів регламентується порядок надання таких договорів, а саме шляхом усного та письмового консультування.

Згідно п.1.3.розділу 1 договорів документом первинного бухгалтерського обліку виконаних робіт за цими договорами визначено акти приймання виконаних робіт. Початок виконання робіт визначається з моменту, коли даний договір набирає чинності. Закінчення робіт з консультування щомісячно або щоквартально визначається моментом підписання акту приймання виконаних робіт.

Суд зазначає, що на підтвердження реальності надання юридичних послуг, позивач надав до суду належним чином завірені копії актів приймання виконаних робіт (наданих послуг), які є в свою чергу документами первинного бухгалтерського та податкового обліку робіт/послуг, виконаних за договорами (а.с.36-41).

Змін майного стану позивача підтверджується квитанціями, що містяться в матеріалах справи (а.с.42-47).

Щодо змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зазначає.

Змістом господарської операції є надання юридичних послуг, зазначених в актах виконаних робіт, згідно розділу 1 договору на надання консультаційних послуг № 03/10/3-2013 від 03.10.2013 року та згідно розділу 1 договору на надання консультаційних послуг № 03/01/1-2014 від 03.01.2014 року та між замовником юридичних послуг ФОП ОСОБА_3 та ФОП Абдул-ОСОБА_4 виконавцем.

Юридичні послуги в розумінні ст. 5 Закону України "Про соціальні послуги" - надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, захист прав та інтересів особи, інша правова допомога тощо).

Таким чином, твердження відповідача в акті перевірки щодо незрозумілості юридичних послуг в свою чергу має законодавче закріплення на нормативному рівні, а тому не потребує роз'яснення зі сторони позивача.

Щодо обсягу та одиниці виміру господарської операції, суд зазначає, що протягом перевіряємого періоду обсяг консультативних послуг позивача не перевищував 2 за 1 робочий день, що в свою чергу є доказом реальності надання юридичних послуг.

Щодо неможливості визначення зв'язку отриманих Позивачем робіт/послуг за договорами № 03/10/3-2013 від 03.10.2013 року та № 03/01/1-2014 від 03.01.2014 року з його господарською діяльністю необхідно наголосити наступне, вищеназвані договори складені суб'єктами підприємництва з метою аналізу фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 на предмет відповідності її підприємницької діяльності чинному законодавству та консультування такої з питань застосування норм чинного законодавства в її підприємницькій діяльності, про що наголошено в розділах 1 та 2 простої письмової форми договорів № 03/10/3-2013 від 03.10.2013 року та № 03/01/1-2014 від 03.01.2014 року .

Результатом виконаних за договорами робіт - є отримані ФОП ОСОБА_3 письмові та усні консультації, складені проекти господарських договорів, аналітичні дані що до дотримання підприємцем норм чинного законодавства з питань торгівельно-закупівельної та інших аспектів фінансово-господарської діяльності ФОП, про що в ході документальної планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 підприємцем були надані пояснення представнику контролюючого органу.

Щоквартально або по мірі виконання послуг виконавцем складалися описи переданих проектів господарських договорів, письмові консультації, огляди законодавства та рекомендації щодо застосування норм чинного законодавства підприємцем в його господарській діяльності, які надані позивачу згідно договірних домовленостей між позивачем та ФОП Абдул-ОСОБА_4.

За розділом 4 договорів № 03/10/3-2013 від 03.10.2013 року та № 03/01/1-2014 від 03.01.2014 року такі документи є конфіденційним документообігом між позивачем та його контрагентом (ами) та повинні бути витребуваними відповідачем окремо, з дотриманням норм відповідного законодавства.

Суд зауважує, що позивач мав право не надавати до перевірки такі документи за наявності зведених актів виконаних робіт, бо вони не є документами первинного бухгалтерського обліку і жодним чином не мають відношення до предмету перевірки (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст . 71 Податкового кодексу України) і не являються об'єктом спостереження Фіскальною службою.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що субєктом владних повноважень викладені неналежні та недопустимі доводи.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги та податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2016 року №Ф-0000721702.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.03.2016 року № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25.05.2016 року.

Суддя Полях Н.А.