Постанова № 57893850, 07.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року м. Київ810/197/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення № 000030/10-06-21/НОМЕР_1 від 18.06.2015 про застосування штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 17 000,00 грн. у звязку з порушенням останнім вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме:зберігання позивачем пляшки горілки «Цельсій», 0,2 л., міцністю 40 %, виробництва ТОВ «Національна горілчана компанія» за ціною 26,40 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка.

Позивач вважає вказані висновки контролюючого органу неправомірними, оскільки вся алкогольна продукція, яка реалізується у торгівельному повільні позивача, у тому числі горілка «Цельсій», 0,2 л., міцністю 40 %, містить марки акцизного податку, що підтверджується товарно-супровідною документацією на відповідний товар.

Позивач зазначив про те, що виявлена під час перевірки контролюючим органом пляшка горілки, яка не містить марки акцизного збору, перебувала не на вітрині в торговому павільйоні, а в нижньому ящику та була загороджена іншими товарами.

Крім того, позивач зауважив про те, що під час проведення самостійного обстеження ФОП ОСОБА_1 торгового павільйону, нею було виявлено марку акцизного податку серії 23ААБГ № 498019, яка на думку позивача відклеїлась від пляшки горілки «Цельсій», 0,2 л., міцністю 40 %, оскільки на вказаній пляшці алкогольної продукції наявні сліди марки акцизного податку. У звязку з цим, позивач вважає протиправним прийняття оспорюваного рішення та нарахування штрафних санкцій у сумі 17 000,00 грн.

Також, позивач зазначив про те, що ФОП ОСОБА_1 не отримувала від податкового органу наказу на проведення відповідної перевірки, що на думку позивача, свідчить про недотримання відповідачем порядку її проведення.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав на те, що оспорюване рішення прийнято внаслідок порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки позивач здійснювала зберігання пляшки горілки «Цельсій», 0,2 л., міцністю 40 % без марки акцизного податку.

Крім того, відповідав зауважив про те, що проведення фактичної перевірки не передбачає попереднє повідомлення платника податку про її проведення, шляхом надсилання наказу на її проведення.

22.03.2016 на адресу суді від позивача надійшов супровідний лист вих. № 2 від 12.03.2016 (вх. № 4839/16 від 22.03.2016), до якого були долучені документи по справі.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти задоволення вказаного клопотання представника позивача.

Вказане клопотання представника позивача було прийнято судом, про що було постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання.

У звязку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Частиною 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. № 1619/10/ 13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 посадовими особами Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Вищевказана перевірка була проведена у торговому павільйоні, що належить ФОП ОСОБА_1 та розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Займище, Садівничий масив.

За результатами проведення перевірки був складений акт (довідка) б/н від 05.06.2015.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом були встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у зв'язку зі зберіганням пляшки горілки «Цельсій», 0,2 л., міцністю 40 %, виробництва «Національна горілчана компанія» по ціні 26, 40 грн. баз марки акцизного податку встановленого зразка.

Зі змісту акта вбачається, що вказана пляшка горілки була передана на відповідальне зберігання продавцю ОСОБА_3

На підставі вищевказаного акта, Броварською обєднаною держаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було винесено рішення № 000030/10-06-21/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій від 18.06.2015, яким ФОП ОСОБА_1 були нараховані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивач, з метою оскарження вищевказаного рішення звертався до Головного управління ДФС у Київській області зі скаргою б/н від 02.07.2015, за результатами розгляду якої Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято рішення № 1465/14/10-36-10-01-04/585 від 04.09.2015, яким рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області № 000030/10-06-21/НОМЕР_1 від 18.06.2015 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Крім того, позивач звертався зі скаргою б/н від 12.10.2015 на вищевказане рішення до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до матеріалів справи, Державною фіскальною службою України було прийнято рішення № 11782/15/99-99-10-01-02-15 від 07.12.2015, яким вищезазначене рішення податкового органу було залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погодившись з рішенням № 000030/10-06-21/НОМЕР_1 від 18.06.2015 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95 (далі - Закон України № 481/95).

У відповідності до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України № 481/95 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Підпунктом 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із п. 226.2 ст. 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Згідно з п. 226.7 ст. 226 Податкового кодексу України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Пунктом 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України встановлено, що вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до пункту 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (далі Положення № 1251, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до абз. 5 п. 20 Положення № 1251, вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

При цьому, алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Абзацом 2 п. 20 Положення № 1251 передбачено, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Відповідно до п. 228.9 ст. 228 Податкового кодексу України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Статтею 17 Закону України № 481/95 встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До субєкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що вся алкогольна продукція, яка реалізується ФОП ОСОБА_1 в торговому повільні, що розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Займище, Садівничий масив, у тому числі партія горілки «Цельсій, 0,2 л., міцністю 40 %, виробництва «Національна горілчана компанія», маркована належним чином, оскільки вся вона була отримана позивачем на підставі належним чином оформленої документації.

Позивач зауважив про те, що на виявленій податковим органом пляшці горілки наявні сліди наклеювання марки акцизного податку, що на думку позивача, підтверджує те, що відповідна марка акцизного платку відклеїлась від вказаної пляшки алкогольної продукції.

Крім того, позивач вказав на те, що під час обстеження приміщення торгового павільйону ФОП ОСОБА_1 у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було виявлено марку акцизного податку серії 23ААБГ № 498019, яка як вважає позивач, відклеїлась саме від вказаної пляшки горілки.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 було придбано у Броварської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» алкогольну продукцію, зокрема, горілку Цельсій «Лайт», 0,2 л., у кількості 5 пляшок за ціною 17,50 грн. за 1 пляшку, що підтверджується видатковою накладною № 13 від 02.06.2015.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що пляшка горілки «Цельсій» 0,2 л., 40 % була придбана позивачем у складі відповідної партії алкогольної продукції. При цьому, суд звертає увагу на те, що жодних зауважень щодо інших пляшок горілки вказаної торгівельної марки в акті перевірки відповідачем не вказано.

У судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_3, яка працює продавцем в торговому павільйоні, що розташований за адресою: Київська обл.., Бориспільський р-н., с. Займище, Садівничий масив, на підставі трудового договору, укладеного з ФОП ОСОБА_1 Вказана особа була повідомлена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.

Так, зокрема, ОСОБА_3 повідомила про те, що вся алкогольна продукція, яка реалізовувалась та зберігалась ФОП ОСОБА_1, в межах вказаного торгівельного павільйону, у тому числі, партія горілки «Цельсій» 0,2, 40 % у кількості 30 пляшок, містила марки акцизного податку.

Свідком було зазначено про те, що проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу відбувалось за умов, коли ОСОБА_3 здійснювала безпосередній відпуск товару відповідним покупцям. У звязку цим, як пояснює свідок, вона фактично не мала можливості брати участь у процесі проведення перевірки і пересвідчитись у відсутності вчинення будь-яких порушень з боку посадових осіб під час її проведення. Зокрема, свідок повідомила про те, що вона не виключає того, що марка акцизного податку могла бути зірвана посадовими особами контролюючого органу безпосередньо під час проведення перевірки, оскільки до моменту проведення перевірки вся алкогольна продукція, у тому числі і горілка «Цельсій» 0,2 л., 40 %, була маркована належним чином.

Також, свідок зазначила про те, що після завершення перевірки до павільону прибула ОСОБА_1, яка разом зі свідком почала пошук відірваної марки акцизного податку.

Як зазначив свідок, в ході проведення обстеження торгового павільйону, позивачем було виявлено марку акцизного податку серії 23ААБГ 498019, датовану травнем 2015 року з оплатою суми акцизного податку у розмірі 5, 642 грн., про що було складено акт про знаходження акцизної марки № 1 від 05.06.2015, що був підписаний ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Позивач зауважив про те, що виявлена під час обстеження марка акцизного податку серії 23ААБГ 498019, датована травнем 2015 року з оплатою суми акцизного податку у розмірі 5, 642 грн., є саме тією маркою акцизного податку, якою була маркована пляшка горілки «Цельсій» 0,2 л., міцністю 40%.

Відповідно до пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 2015 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) ставка податку за 1 літр 100-відсоткового спирту становить 70,53 грн.

Отже, ставка акцизного податку, який підлягає сплаті за 0,2 літри горілки, 40 % становить 5, 642 грн. (70,53 грн. х 40%/100%/ 5).

Таким чином, враховуючи надані у судовому засіданні свідком показання по справі, матеріали справи, а також той факт, що сума сплаченого акцизного податку на виявленій марці акцизного податку відповідає тій сумі акцизного податку, що підлягає сплаті за 0,2 л. спирту міцністю 40%, суд дійшов висновку про те, що виявлена під час огляду торгового приміщення марка акцизного податку серії 23ААБГ 498019, датована травнем 2015 року, належала саме тій пляшці горілки «Цельсій» 0,2 л., міцністю 40%, яка була придбана позивачем у Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1», та щодо якого посадовими особами відповідача встановлені порушення.

За таких обставин суд зазначає, що пляшка горілки «Цельсій» 0,2 л., міцністю 40 %, виробництва ТОВ «Національна горілчана компанія» була маркована маркою акцизного податку встановленого зразка. Натомість обставини, з якими відповідач повязує факт виявленого порушення, зокрема відсутність марки акцизного податку внаслідок ї від клеєння, трапились з обєктивних причин, не залежали від волевиявлення позивача та не могли бути ним передбачені чи попереджені, позаяк позивач не є особою, що здійснює купівлю відповідних марок та їх наклеювання, а відтак не можуть бути покладені в основу спірного рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що Податковим кодексом України та Положенням № 1251 встановлений вичерпний перелік підстав, за умови яких відповідна алкогольна продукція вважається немаркованою.

Проте, наявність алкогольної продукції зі зірваною або відклеєною маркою акцизного податку не належить до такого переліку, у звязку з чим суд вважає, що за обставин, які були встановлені в ході перевірки, неможна вести мову про зберігання відповідачем алкогольної продукції без марки акцизного податку, оскільки судом при розгляді цієї справи встановлено, що на придбаній позивачем пляшці горілки марки «Цельсій» 0,2 л. була наявна відповідна марка, яка в подальшому була відірвана (відклеєна) з незалежних від позивача обставин,через що така алкогольна продукція не може вважатися немаркованою.

Отже, враховуючи, що необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об'єктивних та суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення, у тому числі, встановлення вини, у даному випадку підстави для застосування до позивача штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, - відсутні.

Крім того, дослідивши акт перевірки, як основний доказ на який посилається відповідач в обґрунтування своїх доводів, суд вважає, що вказаний документ не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем правил маркування алкогольної продукції, з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів оглянутої продукції, опису дій, вчинених ревізорами у ході фактичної перевірки.

Суд наголошує, що складанням посадовими особами акта перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо відсутності марки акцизного податку на відповідній алкогольній продукції є недостатнім, і повинно здійснюватись шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин і зазначеного висновку, в тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото і відеозасобами, відібрання та опечатування зразків продукції, детального опису порушників, учасників такого порушення та опису усіх дій, запитань і пропозицій, вчинених під час перевірки, для підтвердження факту вжиття інспекторами усіх передбачених Законом заходів з метою підтвердження факту правопорушення, а також обставин, що їм перешкоджали.

Посадові особи відповідача під час перевірки вказаними правами не скористались, та додаткових доказів на підтвердження обставин, які вказані в акті перевірки, суду не надали, що на думку суду, свідчить про безпідставність висновків податкового органу щодо наявності відповідних порушень з боку позивача під час зберігання алкогольної продукції, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум штрафних санкцій суд вважає протиправними.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що спірне рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо посилань позивача на неправомірність проведення фактичної перевірки, у звязку з тим, що контролюючим органом не було надіслано на адресу ФОП ОСОБА_2 наказу на проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу;у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Отже, враховуючи вищевказані положення Податкового кодексу України, суд дійшов звертає увагу позивача на те, що проведення фактичної перевірки не передбачає попереднє надсилання субєкту господарювання наказу на її проведення. Копія вказаного наказу предявляється відповідним особам безпосередньо перед початком проведенням фактичної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 551 грн. 21 коп. підлягає стягненню на його користь з Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області № 000030/10-06-21/НОМЕР_1 від 18.06.2015 про застосування штрафних санкцій.

3.Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Енгельса, будинок 10 А, квартира 5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська,будинок 286, ідентифікаційний код 39463945).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.