Постанова № 57893741, 18.05.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2016 р. Справа № 809/303/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Пиріг Х.І.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Перламутр" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 18.03.2016,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Перламутр" звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 18.03.2016.

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем протиправно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі необґрунтованих, незаконних та таких, що не відповідають нормам податкового законодавства висновків акту перевірки.

В судовому засіданні представники позивача позові вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових додаткових поясненнях.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечили з мотивів, викладених у письмовому запереченні.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 37457/28-1-205 від 18.10.2002 та витягу з ЄДРПОУ, приватне підприємство "Перламутр" зареєстроване як юридична особа та взято на податковий облік ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС України в Івано-Франківській області. Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість є платником даного виду податку (а.с. 98-100).

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2015.

За результатами перевірки складений акт від 04.03.2016 №108/09-19-22-01/23799460 (а.с.12-77), у відповідності до якого встановлено порушення позивачем:

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, 138.2 ст.138, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 20 954 грн., в т.ч. по періодах: за три квартали 2015 року - 20954 грн;

- пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 б) ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188,, п. 189.9 ст. 189, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст.201, п. 201.7 ст. 201, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 17 р. III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 23.09.2014 № 966, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014. за № 1267/26044, п.7, 15, 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 14.11.2014 №1129, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1455/26232 керуючись вимогами ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4, пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704 перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 545 291 грн, у тому числі за березень місяць 2014 року в сумі 5 933 грн, за листопад місяць 2014 року в сумі 58 620 грн., за грудень місяць 2014 року в сумі 400 грн, за січень місяць 2015 року в сумі 480 338 гривень;

- пп. 6 п. 3 (Розділ І "Податкові зобов'язання") розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 за № 2094/24626, в результаті чого невірно відображено в деклараціях з податку на додану вартість обсяги операцій, звільнених від оподаткування;

- п. 2 p. IV, п. 6 p. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 25.11.2013 № 708, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.12.2013 за № 2118/24650, в результаті чого не відображало в податкових деклараціях з податку на додану вартість, операції з придбання товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість (рядки 10.2, 11 декларацій);

- п. 51.1 ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, у результаті подання з недостовірними відомостями податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за I-IV кв.2014 року та не подання - за І кв. 2015 року. За вказані порушення згідно з ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х із змінами та доповненнями передбачена адміністративна відповідальність.

За результатами перевірки, на підставі вищезгаданого акту податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення: № НОМЕР_1 від 18.03.2016, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 817936,50 грн (в тому числі за основним платежем в сумі 545291 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 272645,50 грн); № НОМЕР_2 від 18.03.2016, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 26192,50 грн (в тому числі за основним платежем в сумі 20954 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5238,50 грн) (а.с.94-95).

Як встановлено судом підставою для вищевказаних висновків акту перевірки, став в тому числі і висновок податкового органу про безтоварність проведених операцій між позивачем та його контрагентом.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх звязок з господарською діяльністю позивача, судом встановлено, що висновки податкового органу про наявність вказаних порушень ґрунтуються на наступному.

Перевіркою встановлено, що ПП "Перламутр" за січень 2015 року віднесено до витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування за платежем податок на прибуток оплату по послугах передпродажної підготовки товару, наданих TOB Торгова компанія Перламутр у загальній сумі 156000,00 грн та до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість в розмірі 480000,00 грн.

Під час проведення перевірки підприємством представлено оригінали та завірені копії договорів про надання послуг по передпродажній підготовці товару № 1 від 01 січня 2015 року, № 01-1/2015 від 12.01.2015, акти надання послуг № 1961 від 23.01.2015 та № 2674 від 02.02.2015, податкові накладні № 2080 від 23.01.2015 та № 4326 від 30.01.2015, платіжні доручення, аналіз рахунка 6852 за період з 01.01.2014 по 30.09.2015.

Предметом договорів про надання послуг по передпродажній підготовці товару № 1 від 01.01.2015, № 01-1/2015 від 12.01.2015 укладених між приватним підприємством "Перламутр" і товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Перламутр" було надання послуг по просуванню продукції та послуг з передпродажної підготовки товару.

В наданих до перевірки актах надання послуг визначена сума послуг 1000000,00 грн, у тому числі ПДВ 166 666,67 грн. Так, зокрема, із посиланням на договір № 01-1/2015 від 12.01.2015 складені акти надання послуг: № 1961 від 23.01.2015, згідно якого контрагентом позивача були надані послуги з передпродажної підготовки та просуванню продукції на суму 480 000,0 грн, у т.ч. ПДВ 80 000,0 грн; № 2674 від 02.02.2015 року суму 520 000,0 грн, у т.ч. ПДВ 86 666,67 грн (а. с. 125-126).

На підтвердження здійсненої оплати згідно договорів суду надано платіжні доручення на загальну суму 2 880 000,00 грн, як оплату за надані послуги з передпродажної підготовки та просуванню продукції та попередню оплату за такі послуги (а.с. 117-122).

Також суду надано податкові накладні № 2080 від 23.01.2015 та № 4326 від 30.01.2015, які стали підставою для віднесення до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість в розмірі 480000,00 грн (а.с. 139-142).

Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки, підписаному директором ПП "Перламутр", звітів про виконаний обсяг робіт ПП "Перламутр" не пред'явлено (а.с.18), однак при розгляді справи представниками позивача надано суду звіти за результатами проведення послуг по передпродажній підготовці товару від 23.01.2015 та 02.02.2015 (а. с. 127-137).

Надаючи оцінку правомірності визначення позивачем грошових зобовязань зі сплати податку на прибуток та формування податкового кредиту сум сплачених за господарськими операціями ПП «Перламутр» та ТОВ «Торгова компанія «Перламутр» суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, як на підставу визнання протиправними податкових повідомлень-рішень позивач посилається на реальність здійснення господарських операцій із ТОВ «Торгова компанія «Перламутр» та наявність первинних документів, що підтверджують правомірність визначення обєкту оподаткування з податку на прибуток та віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку обєкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Фінансовий результат до оподаткування в бухгалтерському обліку формується шляхом визначення різниці між доходами та витратами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізовані законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та її учасників.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності, платник подав суду копії договору про надання послуг № 01-1/2015 від 12.01.2015, актів здачі-прийняття робіт, платіжні доручення, податкові накладні, а також копії звітів маркетингового дослідження.

Разом з тим, подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності позивача.

Також, суд погоджується із позицією податкового органу, що вищезазначені акти надання послуг з передпродажної підготовки та просування продукції не містять чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкривають змісту послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань та обґрунтувань формування вартості таких послуг відповідно до договірних правовідносин, що є порушенням п. 1 п. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Поданий позивачем звіт містить узагальнену статистичну інформацію у різних сферах господарської діяльності та, по суті, являє собою опис поточного стану ринку товарів та окремих економічних категорій певних сфер економіки, однак не відноситься безпосередньо до діяльності позивача та не містить жодних рекомендацій, розроблених конкретно для платника. Будь-яких документів на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності платника не представлено.

Крім цього, вказані звіти не містять посилань, що такі складені на виконання укладеного договору, що виключає можливість встановити зв'язок вказаних звітів із господарськими операціями, вчиненими на виконання договору про надання послуг № 01-1/2015 від 12.01.2015.

Наведене не відповідає сутності послуг, визначеній у підпункті 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно з яким маркетингові послуги (маркетинг) - це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, яким чином надавалися маркетингові послуги, який практичний результат їх використання позивачем. Крім цього, представниками позивача не надано пояснень за яких критеріїв визначалась ціна таких послуг та її відповідність середньоринковим у вказаній сфері послуг.

Оскільки формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку, тоді як реальність операцій з поставки маркетингових послуг позивачеві у рамках господарських правовідносин з ТОВ «Торгова компанія «Перламутр» та зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача документально не підтверджується, то відсутні підстави вважати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, а відтак відсутні підстави для їх скасування з мотивів наведених позивачем.

Також суд зазначає, що податковим органом згідно податкового повідомлення рішення №0001492201 від 18.03.2016 визначено грошові зобовязання, також і на підставі інших порушень, які допустив позивач. Зокрема, відповідачем здійснено донарахування грошових зобовязань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету також за березень місяць 2014 року в сумі 5 933,00 грн, за листопад місяць 2014 року в сумі 58 620,00 грн, за грудень місяць 2014 року в сумі 400,00 грн, за січень місяць 2015 року, окрім 480000,00 грн також в сумі 338,00 гривень.

Вказані донарахування здійснені на підставі встановлених порушень відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку. Однак будь-яких мотивів, які б були підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001492201 від 18.03.2016 у цій частині ні у позовній заяві, ні у поясненнях під час розгляду справи позивачем не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є безпідставними, а в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 23.05.2016 року.