Постанова № 57893698, 16.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року Справа № 808/767/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №77"

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними дій,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 18.04.2016)

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод №77" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій останньої щодо включення до Акту від 11.11.2015 № 137/08-29-22-0108/34535098 про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 висновків про здійснення у 2013-2014 роках позивачем транзитних потоків:

при формуванні валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість по таким підприємствам-постачальникам: ТОВ "Аурум і К" (код за ЄДРПОУ 36295284); ТОВ "Мет-Ком" (код за ЄДРПОУ 37718880); ПП "БАЗІС-ОПТ" (код за ЄДРПОУ 39020030); ПП "Комерцбуд-Д" (код за ЄДРПОУ 39065657); ПП "Веста Метаопт" (код за ЄДРПОУ 39065552);

при формуванні валових доходів з податку на прибуток підприємств та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по таким підприємствам-покупцям: ТОВ "Завод Хіт Технологія" (код за ЄДРПОУ 31676602); ТОВ "Євроформат Стальконструкція" (код за ЄДРПОУ 35197729); ТОВ "ЗМВ" (код за ЄДРПОУ 36697006).

Ухвалою суду від 11.04.2016 відкрито провадження у адміністративній справі №808/767/16, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні 20.04.2016. Провадження у справі зупинялось. Судове засідання було призначено на 16.05.2016.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, та просив позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позову зазначив, що ним правомірно на підставі належним чином оформлених первинних документів сформовано витрати та податковий кредит по господарських операціях з контрагентами - постачальниками: ТОВ "Аурум і К"; ТОВ "Мет-Ком"; ПП "БАЗІС-ОПТ"; ПП "Комерцбуд-Д"; ПП "Веста Метаопт", а також валові доходи та податкові зобов'язання з податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами - покупцями: ТОВ "Завод Хіт Технологія"; ТОВ "Євроформат Стальконструкція"; ТОВ "ЗМВ".

На підтвердження правильності формування валових витрат, податкового кредиту, а також валових доходів і податкових зобов'язань з ПДВ позивачем були надані необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, а також документи, що підтверджують передачу товару іншій особи.

Правочини, укладені позивачем із вказаними підприємствами постачальниками і покупцями не мають ознак фіктивних правочинів, оскільки сторонами вони виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: договорами поставки, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару та проведеним повним розрахунком між сторонами. Чинне законодавство України передбачає презумпцію правомірності правочину.

А відтак, висновки податкового органу про здійснення позивачем "транзитних потоків" є безпідставними, суперечать чинному законодавству, а отже є протиправними.

Представник Відповідача до суду не з'явився про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку суд, заслухавши думку представника позивача, вважає за можливо розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 16.05.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Як свідчать матеріали справи, фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод № 77" (код за ЄДРПОУ 37358989) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої було складено Акт від 11 листопада 2015 р. № 137/08-29-22-0108/34535098.

При цьому у висновках Акту перевірки серед іншого було зазначено про, допущені позивачем порушення податкового законодавства, а саме:

1) з податку на прибуток:

- вимог п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, встановлено здійснення транзитних потоків при формуванні валових витрат за період з 01.04.2013 р. по 31.12.2014 р. в сумі завищення задекларованих внаслідок здійснення транзитних потоків ТОВ "Завод №77" показників у рядку 05.1 Декларацій з податку на прибуток підприємств "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" у розмірі 16432050 грн., у т.ч. по періодам:

за 2013 рік -8167800 грн.;

за 2014 рік-8264250 грн.

-вимог пп. 14.1.56, 14.1.36, пп. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, пп. 135.1, пп. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, встановлено здійснення транзитних потоків при формуванні валових доходів в сумі 16594975 грн., у т.ч. по періодам:

2013 р. на суму 8249975 грн.

2014 р. на суму 8345000 грн.

2) з податку на додану вартість:

- вимог пп. 14.1.36, п. 44.1 ст. 44, пп. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, встановлено здійснення транзитних потоків за 2013 р. - 2014 р. на загальну суму ПДВ у складі податкових зобов'язань 3318995 грн.

- вимог пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231, пп. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, встановлено здійснення транзитних потоків за 2013 - 2014 рік на суму ПДВ у складі податкового кредиту 3286410 грн.

Свої зазначені висновки відповідач у Акті перевірки обґрунтував тим, що господарські операції з постачальниками і покупцями, які були відображені позивачем у бухгалтерському та податковому обліку (ТОВ "Аурум і К", ТОВ "Мет-Ком", ПП "БАЗІС-ОПТ", (ПП "Комерцбуд-Д", ПП "Веста Метаопт", ТОВ "Завод Хіт Технологія", ТОВ "Євроформат Стальконструкція", TOB "ЗМВ"), на думку відповідача, не відбувалися реально, тобто були безтоварними.

При цьому, податкові повідомлення-рішення стосовно зазначених порушень відповідачем не приймалися.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, згідно з даними Єдиного державного реєстру основними видами діяльності ТОВ "Завод № 77" є, зокрема: діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами (код КВЕД 46.12), оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72).

У 2013 - 2014 роках ТОВ "Завод № 77" відповідно до зазначених видів діяльності здійснювало посередницьку у торгівлі виробами з цинку.

Так, ТОВ "Завод № 77" придбавало товари (цинк металевий у чушках, цинк ЦО) у таких постачальників: ТОВ "Аурум і К" (код ЄДРПОУ 36295284); ТОВ "Мет-Ком" (код ЄДРПОУ 37718880); ПП "БАЗІС-ОПТ" (код ЄДРПОУ 39020030), ПП "Комерцбуд-Д" (код ЄДРПОУ 39065657); ПП "Веста Метаопт" (код ЄДРПОУ 39063552).

Поставка товару від зазначених постачальників підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом первинними документами, а саме: договором поставки товару від 14.05.2013 р. № 42/05-13, укладеним між ТОВ "Завод № 77" та ТОВ "Аурум і К", Договором поставки товару від 14.05.2013 р. № 1405, укладеним між ТОВ "Завод № 77" та ТОВ "МЕТ-КОМ", Договором купівлі-продажу від 18.06.2013 р. № 1806, укладеним між ТОВ "Завод № 77" та ТОВ "МЕТ-КОМ", Договором поставки товару від 03.01.2014 р. № ДГ-03-01-14, укладеним між ТОВ "Завод № 77" та ПП "Базис-Опт", Договором поставки товару від 14.05.2014 р. № 42/05-13, укладеним між ТОВ "Завод № 77" та ПП "Комерцбуд-Д", Договором поставки товару від 08.07.2014 р. № 141, укладеним між ТОВ "Завод № 77" та ПП "Веста Метаопт" відповідними податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, Сертифікатами якості.

За господарськими операціями із зазначеними постачальникам позивачем у 2013-2104 роках було всього віднесено:

- до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств - 16432050 грн.,

- до складу податкового кредиту з податку на додану вартість - 3286410 грн.

У подальшому товар, отриманий від зазначених контрагентів, був реалізований позивачем ТОВ "Завод Хіт Технологія" (ЄДРПОУ 31676602); ТОВ "Євроформат Стальконструкція" (ЄДРПОУ 35197729); ТОВ "ЗМВ" (ЄДРПОУ 36697006), що підтверджується наданими позивачем первинними документами, а саме: Договором купівлі-продажу від 15.05.2013 р. № 04, укладеним між ТОВ "Завод № 77" та ТОВ "Завод Хіт технологія" , Договором поставки від 04.07.2014 р. № 29, укладеним між ТОВ "Завод № 77" та ТОВ "Євроформат Стальконструкція", Договором купівлі-продажу від 15.05.2013 р. № 03, укладеним між ТОВ "Завод № 77" та ТОВ "Завод металевих виробів", відповідними податковими та видатковими накладними, довіреностіми.

За господарськими операціями з покупцями: ТОВ "Завод Хіт Технологія"; ТОВ "Євроформат Стальконструкція"; ТОВ "ЗМВ" позивачем у 2013-2104 роках було віднесено:

- до складу валових доходів з податку на прибуток підприємств - 16 594 975 грн.;

- до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість - 3318995 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд не може погодитись із твердженнями податкового органу, викладеними у Акті перевірки, та вважає обставин, на які посилається відповідач такими, що не відповідають діючим нормам законодавства. Інформація, викладена в Акті щодо встановлених порушень не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.

За приписами п.п. 135.1, 135.2 ст. 135 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.4 ст. 135 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Крім того, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Суд також зазначає, що первинні документи, оформлені по господарських операціях позивача із вищезазначеними контрагентами постачальниками та покупцями, відповідають приписам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704).

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов'язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, "податкових взаємовідносин" з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Як свідчать матеріали справи, сторонами були дотримані вимоги чинного законодавства України при укладанні та виконанні господарських операцій, що підтверджується відповідними первинними документами, наданими на перевірку, які у свою чергу, свідчать про правомірність формування ТОВ "Завод № 77" валових витрат, податкового кредиту, валових доходів та зобов'язань з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Аурум і К", ТОВ "Мет-Ком", ПП "БАЗІС-ОПТ", ПП "Комерцбуд-Д", ПП "Веста Метаопт", ТОВ "Завод Хіт Технологія"; ТОВ "Євроформат Стальконструкція"; ТОВ "ЗМВ".

За приписами ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч. 2 ст. 9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Як вже зазначалося вище і не спростовується Актом перевірки, у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо змісту та форми первинних документів, підтверджують фактичне отримання позивачем товару від постачальників, а також передачу товару покупцям, оскільки містять повну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції, а також щодо дати та місця її здійснення та свідчать про реальні зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.

Таким чином, контролюючий орган, помилково прийшов до висновку про нереальність господарських операцій між ТОВ "Завод № 77" та постачальниками: ТОВ "Аурум і К", ТОВ "Мет-Ком", ПП "БАЗІС-ОПТ", ПП "Комерцбуд-Д", ПП "Веста Метаопт" та покупцями: ТОВ "Завод Хіт Технологія", ТОВ "Євроформат Стальконструкція", ТОВ "ЗМВ".

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про "нереальність, безтоварність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу. Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст договорів, укладених позивачем з постачальниками та покупцями, не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків.

З наведеного випливає, що в разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податків до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Судом не було встановлено обізнаності позивача щодо можливого протиправного характеру діяльності ТОВ "Аурум і К", ТОВ "Мет-Ком", ПП "БАЗІС-ОПТ", ПП "Комерцбуд-Д", ПП "Веста Метаопт" та/або їх контрагентів-постачальників в ланцюгу постачання товарів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди, також не було встановлено будь-яких ознак протиправності діяльності посадових осіб позивача.

Такий висновок суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, за результатом розгляду справи, суд приходить до висновку, що виявлені в акті порушення не підтверджуються матеріалам справи.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані:

- дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

- забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

- не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Однак, під час складення Акту перевірки, на порушення вищезазначених приписів законодавства, посадові особи відповідача, які проводили перевірку, безпідставно та необґрунтовано включили до тексту Акту перевірки висновки, що не відповідають дійсності та суперечать приписам чинного законодавства, оскільки безтоварність господарських операцій, які у 2013-2014 роках здійснювало ТОВ "Завод № 77", не є доведеною, а таке поняття як "здійснення транзитних потоків", яке використовується відповідачем у Акті перевірки для опису допущеного позивачем порушення податкового законодавства, ні Податковим кодексам України ні іншим чинним законодавством України взагалі не передбачене.

Таким чином, включення вказаних висновків до Акту перевірки є протиправним та порушує права позивача, оскільки, зокрема:

- негативно впливає та ділову та комерційну репутацію позивача і дає третім особам привід сумніватися у правомірності його діяльності;

- може бути підставою для висновків контролюючих органів про безпідставність віднесення покупцями товару, який реалізовувався позивачем, коштів сплачених позивачеві за цими операціями, до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності внесення відповідачем до Акту перевірки зазначених висновків, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Аналізуючи зазначені у ч.2 ст. 162 КАС способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись вимогами ч. 2 ст. 11 КАС України, а також системного аналізу вищевказаних правових норм, суд зазначає, що в даному випадку відповідачами не дотримано вимог закону про захист охоронюваних прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку, дії посадових осіб відповідача, вчинені при складенні Акту перевірки, суперечать чинному законодавству та наданим їм законом повноваженням, є необґрунтованими, упередженими і недобросовісними, у зв'язку з чим мають бути визнані протиправними.

Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє їх у повному обсязі.

Як зазначено у частині першій статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо включення до Акту від 11.11.2015 № 137/08-29-22-0108/34535098 про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 висновку про здійснення у 2013-2014 роках ТОВ "Завод №77" транзитних потоків: при формуванні валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість по таким підприємствам-постачальникам: ТОВ "Аурум і К" (код за ЄДРПОУ 36295284); ТОВ "Мет-Ком" (код за ЄДРПОУ 37718880); ПП "БАЗІС-ОПТ" (код за ЄДРПОУ 39020030); ПП "Комерцбуд-Д" (код за ЄДРПОУ 39065657); ПП "Веста Метаопт" (код за ЄДРПОУ 39065552); при формуванні валових доходів з податку на прибуток підприємств та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по таким підприємствам-покупцям: ТОВ "Завод Хіт Технологія" (код за ЄДРПОУ 31676602); ТОВ "Євроформат Стальконструкція" (код за ЄДРПОУ 35197729); TOB "ЗМВ" (код за ЄДРПОУ 36697006).

Судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №77" (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 11 А) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко