Постанова № 57893657, 16.05.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року м.Житомир справа № 806/498/16

категорія 8.2.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках,

встановив:

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках. В обґрунтування позову позивач зазначив, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира призначено позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 30.09.2015, у звязку з чим 28.03.2016 начальником Житомирської ОДПІ видано відповідний наказ № 460. Цього ж дня, посадовими особами запропоновано ФОП ОСОБА_1 ознайомитись із наказом та направленнями на перевірку, однак останній відмовив у допуску перевіряючих до перевірки, внаслідок чого складено акт №245/17-01 від 28.03.2016. Розглянувши матеріали відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, відповідачем, у відповідності до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ФОП ОСОБА_1 від 29.03.2016 № 8617/Р/17-01.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 07.10.2015 у справі № 295/14633/15-к, призначено позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 30.09.2015. Проведення перевірки доручено співробітникам Житомирської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області.

Згідно з указаною ухвалою та відповідно до вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 781 статті 78 та статті 82 Податкового кодексу України, начальником Житомирської ОДПІ прийнято наказ № 460 від 28.03.2016 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки".

Указаним наказом встановлено, що термін проведення перевірки 5 робочих днів з 29.03.2016.

28.03.2016 у приміщенні ГУ ДФС у Житомирській області ФОП ОСОБА_1 було розяснено про підстави проведення перевірки та вручено для ознайомлення повідомлення на перевірку, у яких останній зазначив, що повідомлення оформлені з порушенням чинного законодавства.

За наслідками чого, посадовими особами контролюючого органу складено акт про недопуск посадових осіб до проведення документальної позапланової перевірки №245/17-01 від 28.03.2016.

Суд зазначає, що контролюючим органом передчасно було ознайомлено відповідача із направленнями на перевірку, так як перевірка, відповідно до наказу № 460 від 28.03.2016, повинна була розпочатись лише 29.03.2016. Відповідно, направлення на перевірку повинні бути предявлені перевіряючими безпосередньо у перший день проведення позапланової виїзної перевірки, а не за день до її початку.

Вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що позивачем у дані адміністративній справі заявлено вимоги щодо застосування арешту коштів на відкритих рахунках відповідача.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Згідно пункту 7.3 Порядку №568 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Отже, законність вимоги щодо арешту рахунків платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України повязана з наявністю правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Згідно із пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у звязку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Виходячи з викладеного та приймаючи до уваги норми статті 94 Податкового кодексу України, Порядку №568, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, слід дійти висновку, що застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом в ухвалі від 19 січня 2015 року у справі №К/800/61064/13.

З наявної у матеріалах справи копії постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.03.2016, відмовлено у задоволенні подання Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання правомірним та обґрунтованим рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що у позивача не виникало права на проведення позапланової перевірки та правомірність недопуску до її проведення відповідачем.

За приписами ч.1 ст.72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, з огляду на те, що арешт майна відповідача не був підтверджений у судовому порядку протягом 96 годин згідно норм пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, а отже, припинився відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, підстави для застосування арешту коштів на відкритих рахунках відповідача відсутні, оскільки такий арешт є лише складовою загального арешту майна.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог Житомирськаої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до ОСОБА_1 про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 23 травня 2016 р.