Ухвала суду № 57892501, 24.05.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 648/744/16-ц Головуючий в І інстанції: Бугрименко В.В.

Номер провадження: №22-ц/791/1241/16 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Майданіка В.В.

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.

секретар Пісоцька Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Киселівської сільської ради Білозерського району Херсонської області на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Киселівської сільської ради Білозерського району Херсонської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

03 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Киселівської сільської ради Білозерського району Херсонської області (далі - відповідач, сільрада), в якому після збільшення та уточнення просила стягнути з відповідача недораховану суму надбавки за вислугу років за 2006-2010 роки в розмірі 3943,50грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з листопада 2010 року по березень 2016 року у сумі 3493,94грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за вислугу років станом на 18.03.2016 року в сумі 16570,32грн., а всього 24007,76грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона з 13.04.2006 року була прийнята на роботу до сільрадина посаду секретаря сільської ради, а з 16.11.2010 року була обрана секретарем повторно. 04.11.2015 року її звільнено з роботи у зв'язку з закінченням повноважень ради згідно п.1 ст.50 Закону ?Про місцеве самоврядування в Україні?. Під час роботи відповідачем було підтверджено стаж роботи розпорядженням від 13.04.2006 року для нарахування щомісячної надбавки за вислугу років 3 роки 11 місяців, та розпорядженням від 01.06.2007 року встановлено стаж 5 років станом на 13.07.2007 року. Але фактично її стаж роботи складає 9 років 2 місяці 20 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці. Цю помилку було виявлено та усунуто в 2010 році, але перерахунок за період з 2006 по 2010 роки не зроблено. 07.12.2015 року вона звернулась до сільської ради з письмовою заявою щодо невиплати вказаних вище сум, алей їй було відмовлено. Вважає дії відповідача незаконними і такими, що порушують її права як працівника, а також суперечать нормам ч.1 ст.47, ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України, ст. 34 Закону України ?Про оплату праці?.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 18 березня 2016 року позов було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі - 3943грн.5коп., компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати 3493грн.94коп., середній заробіток за час затримки виплати належних при звільненні розрахункових 15498грн.45коп., а всього 22935грн.89коп. Вирішено питання про судові витрати та негайне виконання в частині стягнення заробітної плати не більше ніж за один місяць. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначив, що суд не звернув уваги не те, що помилка у визначенні стажу позивача була виявлена в кінці бюджетного року, тому необхідно було вносити зміни до сільського бюджету на 2010 рік або передбачити їх в бюджеті на 2011 рік. Для цього дане питання необхідно було винести на розгляд сесії, що зроблено не було, хоча це обов'язок секретаря сесії відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні?, також на неї були покладені і обв'язки по веденню кадрової роботи в сільраді, на що суд уваги не звернув. Також вказав, що позивачка звернулась з заявою про перерахунок лише після звільнення. Вважає, що без судового рішення, підстави для проведення позивачу перерахунку відсутні, а позивачка є винною в ненарахуванні собі надбавки за вислугу років, що згідно ст.5 Закону України ?Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати?, позбавляє її права на отримання даного виду компенсації. З цієї ж підстави вважає, що не підлягає і задоволенню вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а саме за відсутності вини відповідача у виникненні затримки по розрахунку при виплаті заробітної плати.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Рішеннями Киселівської сільської ради від 12.04.2006 року №20 та від 16.11.2010 року ОСОБА_2 була обрана секретарем ради з 13 квітня 2006 року (а.с.6, 7).

Розпорядженнями сільського голови Киселівської сільської ради №15 від 13 квітня 2006 року та № 28 від 1 червня 2007 року ОСОБА_2 підтверджено стаж державного службовця станом на 13 квітня 2006 року - 3 роки 11 місяців та станом на 13 травня 2007 року 5 років відповідно (а.с.8, 9).

Згідно до розпорядження сільського голови Киселівської сільської ради №02-35/21 від 12 жовтня 2010 року вказані вище розпорядження №15, №28, в частині встановлення стажу ОСОБА_2, визнано такими, що втратили чинність. Встановлено стаж державної служби позивача станом на 13 квітня 2006 року 9 років 2 місяці 20 днів, станом на 25 січня 2007 року - 10 років. З 13 квітня 2006 року по 24 січня 2007 року ОСОБА_2 встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу та з 25 січня 2007 року у розмірі 20% посадового окладу. Цим же розпорядженням було доручено бухгалтеру по нарахуванню заробітної плати провести перерахунок належної ОСОБА_2 надбавки за вислугу років починаючи з 13 квітня 2006 року та здійснити виплату вказаних коштів (а.с.10).

Відповідно до рішення Киселівської сільської ради від 04.11.2015 року №02 ОСОБА_2 була звільнена з займаної посади 04.11.2015 року у зв?язку із закінченням строку повноважень ради (а.с.17).

07.12.2015 року та 25.12.2015 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з письмовими заявами про нарахування та виплату їй коштів на день звільнення з урахуванням надбавки за вислугу років за період з 13.04.2006 року по 30.09.2010 року (а.с.12, 21).

Проте, листом від 08.12.2015 року їй була надана відповідь, про те, що розрахунок здійснено з нею в повному обсязі, заборгованість відсутня (а.с.13).

Відповідно до розрахунку, складеного відповідачем 31.12.2015 року, розмір невиплаченої надбавки за вислугу років ОСОБА_2 за 2006-2010 роки становить 3943,50грн. (а.с.18).

Згідно ч.1 ст.21 Закону України ?Про оплату праці? працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, на підприємство, установу, організацію покладено обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст.117 КЗпП України відповідальність.

Згідно до ст.ст.1-3 Закону України ?Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати? від 19 жовтня 2000 року компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати здійснюється підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та господарювання та провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема до них відноситься і заробітна плата. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Задовольняючи позов частково, суд дійшов правильного висновку, що після жовтня місяця 2010 року, у позивача виникло право на отримання недорахованої надбавки за вислугу років, а у відповідача - обов'язок щодо виплати ОСОБА_2 вказаних коштів.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками та розрахунками суду першої інстанції, які відповідачем не заперечуються, щодо стягнення на користь ОСОБА_2 з відповідача компенсації втрати частини доходів за період з грудня місяця 2010 року по лютий місяць 2016 року в сумі 3493,94грн (100,8% (грудень місяць 2010 року) х 104,6% (2011 рік) х 99,8% (2012 рік) х 100,5%(2013 рік) х 124,9 % (2014 рік) х 143,3% (2015 рік) х 100,9%(січень місяць 2016 року) х 99,6% (лютий місяць 2016 року) = 188,6%; 188,6% х 3943,5 грн. / 100% = 3494,94 грн.) та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в сумі 15498 грн. 45 коп. (166 грн. 65 коп. х 93 робочих дня).

Отже, суд повно, всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам по справі, а тому прийшов до вірного висновку про наявність встановлених законом підстав для стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за втрату частини доходів за порушення строків їх виплати.

При цьому відповідачем не доведено відсутність його вини у невиплаті позивачу заробітної плати при звільненні та не спростовано будь-якими доказами проведений позивачем розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який перевірений судом. Колегія суддів враховує те, що розпорядженням сільського голови Киселівської сільської ради №02-35/21 від 12 жовтня 2010 року було доручено саме бухгалтеру по нарахуванню заробітної плати провести перерахунок належної ОСОБА_2 надбавки за вислугу років починаючи з 13 квітня 2006 року та здійснити виплату вказаних коштів, однак цього зроблено не було. І в цьому відсутня вина позивачки, натомість є вина відповідача.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і є такі, що висновки суду не спростовують. Посилання заявника на п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (згідно вказаної норми секретар сільської, селищної, міської ради, зокрема, організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів) на те, що перерахунок заробітної плати не відбувся з вини самої позивачки, яка була відповідальна за ведення кадрової роботи в сільраді і не внесла це питання в проект бюджету на 2011 рік, не приймаються до уваги, оскільки не впливають на правильність прийнятого рішення та суперечать нормам дослідженого вище трудового законодавства з огляду на те, що питання стосувалося самої позивачки, яка як заінтересована особа не могла діяти у своїх інтересах. Посилання заявника на ст.5 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (згідно вказаної статті своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає) про те, що позивачка є винною в ненарахуванні собі надбавки за вислугу років і що це позбавляє її права на отримання даного виду компенсації, а також на відсутність вини відповідача у виникненні затримки по розрахунку при виплаті позивачці заробітної плати, також не приймаються до уваги, оскільки вина ОСОБА_2 у неотриманні доходу не доведена, натомість встановлена вина відповідача, оскільки саме бухгалтеру по нарахуванню заробітної плати було доручено провести перерахунок належної ОСОБА_2 надбавки за вислугу років, чого зроблено не було.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України це є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Киселівської сільської ради Білозерського району Херсонської області відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська