Рішення № 57891181, 12.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2139/16

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства «Імексбанк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» про визнання кредитором, зобовязання вчинити певні дії за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Імексбанк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 18 вересня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 10 вересня 2015 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що уклала з АТ «Імексбанк» договір банківського вкладу №180045557 від 10 грудня 2014 року на суму 45000,00 грн. строком до 5 січня 2015 року під 18% річних; договір №180044906 від 13 червня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року на суму 7000,00 доларів США під 10,5% річних строком на 185 днів; договір №180044907 від 13 червня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року на суму 7000,00 доларів США під 10,5% річних строком на 185 днів; договір №180045171 від 18 серпня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року на суму 50000,00 грн. під 25% річних строком на 184 дня. 21 травня 2015 року Правлінням НБУ прийнято постанову №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк», на підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 року №105, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації. Позивач зазначила, що в період протягом 30-ти днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, коли кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку, вона перебувала на лікуванні в медичному закладі. Крім того, їй як вкладника банку не було повідомлено про відкликання ліцензії та розпочату процедуру ліквідації. Позивач зазначила, що 7 липня 2015 року та 28 липня 2015 року звернулась до уповноваженої особи Фонду з заявою про включення до реєстру кредиторів, однак заяву не задоволено. Посилаючись на вказані обставини, закінчення строків повернення вкладів по договорам до початку ліквідації, поважність причин не заявлення вимог до банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію, позивач ОСОБА_3 просила зобовязати відповідачів визнати її кредитором АТ «Імексбанк» на загальну суму 123113,00 грн. та внести дану суму до реєстру вимог кредиторів (а.с.2-4).

Відповідачі АТ «Імексбанк», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» пояснень, заперечень суду першої інстанції не надали.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 18 вересня 2015 року позов задоволено, зобовязано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» ОСОБА_4, АТ «Імексбанк» визнати ОСОБА_3 кредитором АТ «Імексбанк» на загальну суму вкладу в розмірі 123113,00 грн., внести дану суму до реєстру вимог кредиторів, виплатити належні ОСОБА_3 кошти в сумі 123113,00 грн. (а.с.31-33).

В апеляційній скарзі АТ «Імексбанк», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Неправильність рішення суду мотивовано неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про зобовязання визнати ОСОБА_3 кредитором на суму залишку вкладів, розраховану позивачем, та внести саме цю суму до реєстру вимог кредиторів, не маючи при цьому даних про залишок коштів, що є неповернутими після отримання гарантованої суми відшкодування. Суд дійшов висновку про зобовязання вчинити ці дії обох відповідачів, при тому, що кредиторські вимоги розглядає та приймає рішення щодо таких уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк», а не АТ «Імексбанк». Суд зазначив про зобовязання обох відповідачів виплатити заявлені ОСОБА_3 кошти всупереч черговості та порядку задоволення вимог до банку у разі його ліквідації.

Вказані обставини згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду шляхом часткового задоволення позову, зобовязання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» прийняти кредиторські вимоги ОСОБА_3 за укладеними нею договорами банківського вкладу та включити кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів АТ «Імексбанк».

Так, між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_3 укладено:

договір банківського вкладу №180045557 від 10 грудня 2014 року на суму 45000,00 грн. строком до 5 січня 2015 року під 18% річних;

договір №180044906 від 13 червня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року на суму 7000,00 доларів США під 10,5% річних строком на 185 днів;

договір №180044907 від 13 червня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року на суму 7000,00 доларів США під 10,5% річних строком на 185 днів;

договір №180045171 від 18 серпня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року на суму 50000,00 грн. під 25% річних строком на 184 дня.

Постановою Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року №330 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Імексбанк» з 27 травня 2015 року (а.с.46).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 травня 2015 №105 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Імексбанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання з 27 травня 2015 року; призначено уповноважену особу Фонду (а.с.47).

Інформація про запровадження процедури ліквідації АТ «Імексбанк» офіційно опублікована в офіційному друкованому органі газеті «Голос України» №94 (6098) від 29 травня 2015 року, відповідно останній день 30-ти денного строку припадав на вихідний/неробочий (святковий) день, вимоги кредиторів приймалися до 30 червня 2015 року включно.

ОСОБА_3, інвалід 2-ї групи, знаходилась на лікуванні з 12 травня по 17 липня 2015 року в медичному закладі, що підтверджено листками непрацездатності, іншими медичними документами та довідками (а.с.10-12, 20-27).

7 липня 2015 року, ОСОБА_3 подано заяву уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк», в якій заявлено вимоги до банку з посланням на поважні причини не подання заяви протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку (а.с.13).

З наявної в справі переписки встановлено, що ОСОБА_3 гарантовану суму відшкодування за вкладами 200000,00 грн. виплачено, вимоги до банку нею заявлено на залишок неповернутих коштів, що, за її підрахунками, становить 123113,00 грн.

9 вересня 2015 року за вихідним №5512 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» ОСОБА_3 надано відповідь, за змістом якої її кредиторські вимоги не розглядаються та вважаються погашеними як такі, що заявлені після закінчення 30-ти днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію (а.с.28).

ОСОБА_3 заявлено до суду позовні вимоги про зобовязання визнати її кредитором на кошти, що залишились неповернутими за договорами після отримання гарантованої суми відшкодування, включення вимоги щодо цієї суми до реєстру вимог кредиторів.

Згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (ч.2 ст.76 Закону). Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (ч.6 ст.77 Закону). Юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобовязань, є кредитором банку (ст.2 Закону).

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку строк виконання всіх грошових зобовязань банку та зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) вважається таким, що настав.

Частиною 2 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини 2 статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює, зокрема, такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно частини 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

ОСОБА_3 заявлено до суду позовні вимоги про зобовязання визнати її кредитором на кошти, що залишились неповернутими за договорами після отримання гарантованої суми відшкодування, включення вимоги щодо цієї суми до реєстру вимог кредиторів.

Кредиторську вимогу дійсно заявлено після закінчення 30-ти днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи, однак тривалість пропуску строку становить декілька днів (вимоги приймались до 30 червня 2015 року, заяву подано 7 липня 2015 року), причини пропуску строку є поважними і обумовлені перебуванням вкладника на стаціонарному лікуванні.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для включення ОСОБА_3 до реєстру кредиторів ґрунтуються лише на не поданні заяви в установлений законодавством строк, що за наявності поважних причин пропуску такого строку, не може бути визначальним у вирішенні спору, виходячи не лише з принципу верховенства права, а й визначеної Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основної мети щодо захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків тощо.

ОСОБА_3 пропущено 30-ти денний строк звернення до ліквідатора з заявою, на підставі якої ліквідатор розглядає питання про визнання особи кредитором банку, визнання кредиторських вимог. Поважність причин пропуску строку має наслідком необхідність захисту цивільного права позивача як вкладника банку заявити кредиторську вимогу та відповідно обовязок ліквідатора розглянути таку та включити до реєстру вимог кредиторів для подальшого задоволення у відповідності до визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» черговості та порядку задоволення вимог до банку.

Безпідставними є посилання апелянта на адміністративну юрисдикцію справи, яку помилково називає терміном «підсудність», з огляду на наступне.

Термін «підсудність справи» та термін «юрисдикція» є різними. Доводи апеляційної скарги містять посилання на порушення при розгляді справи правил підсудності, однак фактично обгрунтування стосується юрисдикції, а саме розгляду справи в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Дійсно, пункт 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» містить посилання, що відповідно до частини 1 та 2 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, що Фонд є юридичною особою публічного права. Наслідком аналізу цього посилання є розяснення, що, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Однак, спір, що виник, не є публічно-правовим з огляду на наступне.

Статтею 104 КАС України визначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається статтею 17 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України під поняттям «справа адміністративної юрисдикції» розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є субєкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; під поняттям «субєкт владних повноважень» розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; необхідною та єдиною ознакою субєкта владних повноважень є здійснення цим субєктом владних управлінських функцій щодо іншого субєкта, який є учасником спору.

Наявність у субєкта владних управлінських функцій означає, що він наділений адміністративною правосубєктністю, яка реалізується через певний обсяг конкретних прав і обовязків (повноважень), необхідних для здійснення управлінської діяльності в тій чи іншій сфері публічної влади.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними субєктами стосовно їхніх прав та обовязків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один субєкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) субєктів, а ці субєкти, відповідно, зобовязані виконувати вимоги та приписи такого владного субєкта. У випадку, якщо субєкт орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого субєкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Вимоги ОСОБА_3 вказують на те, що справа по вирішенню цих вимог, не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. Визначена пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється, оскільки предметом позову є порушене право вкладника на повернення вкладу з боку ліквідатора банку. Порушене право ОСОБА_3 є приватно - правовим, захист якого не відноситься до сфери публічно правових відносин та гарантуються нормами окремої приватної галузі; уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» не здійснює по відношенню до ОСОБА_3 владні управлінські функції як субєкт владних управлінських функцій у розумінні статті 3 КАС України. Між ОСОБА_3 та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, рівно як і його уповноваженою особою, не існує публічно-правового спору, так як вчинення дії по відшкодуванню вкладу можуть бути вчинені тільки після відповідних дій ліквідатора банку, зобовязання вчинити ці дії і є предметом спору, що підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Імексбанк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» задовольнити частково.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 18 вересня 2015 року змінити.

Позов ОСОБА_3 до акціонерного товариства «Імексбанк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» про визнання кредитором, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» прийняти кредиторські вимоги ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

за договором банківського вкладу у гривні України №180045557 від 10 грудня 2014 року,

за договором № 180044906 від 13 червня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року,

за договором №180044907 від 13 червня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року,

за договором №180045171 від 18 серпня 2014 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року

та включити кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів АТ «Імексбанк».

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2