Ухвала суду № 57891133, 17.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2377/16

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Сєвєрова Є.С., Процик М.В.,

при секретарі судового засідання Сідлецька Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на окрему ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Одеське регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни про зобов'язання виконати належним чином умови договору, визнання іпотечних договорів недійсними, -

ВСТАНОВИЛА:

12.08.2015 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області була подана позовна заява від ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Одеське регіональне управління Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни про зобов'язання виконати належним чином умови договору, визнання іпотечних договорів недійсними (а.с. 2-9).

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.09.2015 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Одеське регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни про зобов'язання виконати належним чином умови договору, визнання іпотечних договорів недійсними - задоволено частково (а.с. 134-139).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2016 року заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.09.2015 року - скасовано призначено справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 158-160).

Одночасно 18.01.2016 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області прийняв окрему ухвалу. Обгрунтовуючи останню суд зазначає, що позивач вважає договори іпотеки № 2415 та № 1458 укладеними з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки вказані об'єкти нерухомого майна на момент укладення іпотечних договорів вже були предметами забезпечення грошового зобов'язання за Договорами позики від 10.01.2007 року, укладеного між позивачем, ОСОБА_3, та відповідачами, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Під час розгляду вказаної справи у суді відповідачі по справі надали до суду письмові заяви, відповідно до яких надали згоду на задоволення позовних вимог, знаючи, що нерухоме майно, яке є предметом позовних вимог знаходиться в іпотеці в якості забезпечення виконання кредитного зобов'язання за кредитним договором № М-45/07-КЛ від 23.02.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2, ОСОБА_4. Таким чином, в діях сторін по справі суд вбачав намір шахрайським шляхом вивести нерухоме майно у вигляді нежилого приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 з іпотеки. Виходячи з цього, судом було прийнято рішення постановити окрему ухвалу і сповістити про можливий факт шахрайства правоохоронні органи (а.с. 161-163).

Не погоджуючись з доводами окремої ухвали 01.02.2016 року ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій прохає окрему ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2016 року по справі № 495/8385/15-ц скасувати (а.с. 176-179).

Обґрунтовуючи вимоги апелянт зазначає, що окрема ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області постановлена з порушенням норм процесуального права. А саме, було допущено неправильне застосування положень ст. 213 ЦПК України, відповідно до якої рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦПК України ухвала є однією з форм викладення судового рішення. Таким чином, суд не може винести окрему ухвалу, яка за своїм змістом ставить під сумнів законність та обґрунтованість прийнятого у цій справі рішення. Всупереч зазначеному, судом не виявлено факту порушення закону, не встановлена наявність або відсутність причин та умов такого порушення. Окрема ухвала не містить вказівки на дійсні причини та умови, які сприяли вчиненню злочину або іншого правопорушення, також судом не встановлено в чому конкретно полягає порушення закону (а.с. 176-179).

В судовому засіданні представник відповідача по справі, а також представник апелянта скаргу підтримали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення учасників провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як роз'яснює Пленум Верховного Суду України п. 6 постанови № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Крім цього, відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони.

З вищенаведеного слідує наступне. Суд, ухвалюючи окрему ухвалу виходив з припущень, що в діях сторони відповідача (суб'єктивній та об'єктивній стороні) вбачаються ознаки скоєння кримінального правопорушення. Вказаний висновок судом було зроблено в заочному проваджені під час ухвалення заочного рішення, яке в подальшому було скасовано тим самим судом. Будь яке обґрунтування (з точки зору доказової бази зібраній по справі) щодо висновку суд першої інстанції не навів. За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про передчасність ухвали суду першої інстанції, оскільки провадження у справі не завершено.

Таким чином, окрема ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2016 року підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на окрему ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2016 року - задовольнити.

Окрему ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2016 року - скасувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду А.І. Дрішлюк

Одеської області

Є.С. Сєвєрова

М.В. Процик