Рішення № 57890250, 24.05.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/268/16-ц 24.05.2016 24.05.2016 24.05.2016

Провадження №22-ц/784/1131/16

Справа № 484/268/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Мельничук О.В.

Провадження № 22ц- 784/1131/16 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Категорія 19

Рішення

Іменем України

24 травня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем Горенко Ю.В.,

за участю:

- позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 березня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Авто Просто» про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Авто Просто» про визнання правочину недійсним.

Позивач зазначав, що 16 лютого 2011 року між ним таТОВ «Авто Просто»укладено угоду № 346090 предметом якої є надання послуг системи «Авто Так», спрямованих на придбання автомобіля через систему придбання автомобілів у групах. Додатком №1 до угоди передбачено його право на придбання автомобіля «ЗАЗ Ланос» вартістю 71680 грн.

На виконання вказаного договору нимбуло сплачено відповідачу періодичні платежі із щомісячною винагородою в розмірі 72328 грн., але автомобіля він так і не отримав.

Вважав, що угода від 16 лютого 2011 року є недійсною, оскільки була укладена ним під впливом обману і з використанням відповідачем нечесної підприємницької практики, зокрема: зміст угоди містить несправедливі умови та є односторонньою і передбачає лише права ТОВ«Авто Просто» без будь-яких обов'язків, а відповідальність за невиконання договору несе виключно учасник програми; угодою не визначена ціна товару, а фонд групи з придбання автомобіля формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства; надаючи фінансові послуги,відповідач не мав на це відповідної ліцензії.

Посилаючись на наведене, а також на те, що умови спірної угоди суперечать положенням ст. ст.18,19 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач просив суд визнати вказаний договір недійсним та стягнути з ТОВ «Авто Просто» сплачені ним платежі на виконання договору в сумі 72328 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 березня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_2 72328 грн. безпідставно отриманих коштів за нікчемним правочином.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «АВТО ПРОСТО» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Авто Просто» є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах АвтоТак.

16 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ «АВТО ПРОСТО» укладено ОСОБА_3, предметом якої є надання учаснику програми «АвтоТак» фінансових послуг, спрямованих на придбання автомобіля в групах.

Згідно з додатком № 1 до зазначеної ОСОБА_3 ОСОБА_2 отримав право на придбання автомобіля марки «ЗАЗ Ланос», вартістю 71680 грн.

Згідно наданих ОСОБА_2 квитанцій ним на виконання умов ОСОБА_3 сплачено 72328 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що угода суперечить положенням п. 7 ч. 3 ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики, оскільки умови угоди є несправедливими та спрямовані на залучення коштів споживачів, відтак ця угода є нікчемною, тому відсутня необхідність визнавати її недійсною, а сплачені позивачем внески підлягають поверненню.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального закону, не відповідають доказам по справі та зроблені при неповному з'ясуванні усіх обставин справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1 п. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Згідно ч.6 ст.19 зазначеного Закону, правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Отже, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплено що правочини, здійснені із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, є недійсними.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано.

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх цих ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Як видно із змісту оскаржуваної ОСОБА_3, її предметом, є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

Відповідно до ст. 2 ОСОБА_3 ТОВ «Авто Просто» гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених угодою.

Статтею 3 ОСОБА_3 передбачено, що ТОВ «Авто Просто» зобов'язується забезпечити отримання учасником автомобіля згідно з умовами ОСОБА_3. При цьому відповідно до ст. 8.2 додатку № 2 до ОСОБА_3 поняття «право на отримання автомобіля» означає право учасника одержати власне автомобіль та обов'язок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобов'язання. Водночас ТОВ «Авто Просто» зобов'язане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.

Відповідно до ОСОБА_3 між ТОВ «Авто Просто» та виробником (дистриб'ютором чи імпортером) останній протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення зобов'язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1 додатку № 2).

Передбачені ОСОБА_3 умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі в ОСОБА_3 «Чисті внески» або «Внесок в оплату товару».

Відповідно до розд. 1 Визначення термінів додатку № 2 до ОСОБА_3 «Цілий Чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля. Половинний Чистий внесок - це половина Цілого чистого внеску».

Згідно з п. 2.6 ст. 2 додатку № 2 до ОСОБА_3 Чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль.

Таким чином, в ОСОБА_3 чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені Чисті внески перерахунку (у зв'язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім'я споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати - 100% від ціни автомобіля.

Отже, ОСОБА_3 передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеної ОСОБА_3, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від ТОВ «Авто Просто» виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.

Отже, за системою придбання автомобілів у групах «АвтоТак» кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за ОСОБА_3, отримує автомобіль через механізм, передбачений в ОСОБА_3, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п. 1.2 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 додатку № 2 до ОСОБА_3).

За таких обставин висновок суду про те, що діяльність ТОВ «Авто Просто» за ОСОБА_3 сторін є функціонуванням "пірамідальної схеми", суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ «Авто Просто» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття "фінансова послуга".

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Суд зазначених вимог закону не врахував і до правовідносин сторін не застосував.

Крім того, відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» із змінами, внесеними Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-ІV «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» та розпорядження від 09 жовтня 2012 року № 1676 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття «пірамідальна схема» та «придбання товарів у групах», оскільки перше є порушенням законодавства, а друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності «пірамідальної схеми» згідно з п.7 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.

Відповідно до додатку № 2 ОСОБА_3 система «АвтоТак» - це торговельна марка зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг «Авто Просто» з адміністрування системи придбання автомобілів у групах.

Враховуючи те, що матеріали справи містять ліцензію отриману ТОВ «Авто Просто» на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг, тому діяльність (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах», за умови отримання відповідного дозволу, є такою, яка здійснюється товариством легітимно, у тому числі й до введення законом ліцензування такої діяльності є правильним.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 11 вересня 2013 року по справі №6-40цс13, яка відповідно до вимог ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів.

Зазначені обставини при вирішенні спору враховані не були, а тому висновок суду що в діях ТОВ «Авто Просто» мали місце ознаки «пірамідальної схеми» під час укладення ОСОБА_3 є помилковим і не узгоджується з положеннями п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».

Помилковим є й висновок суду про те, що оскаржувана угода не містить строків отримання учасником автомобіля, оскільки відповідно до ст..2 ОСОБА_3 Просто гарантує учаснику системи, що він одержить право на отримання автомобіля, за умови що учасник системи виконує всі зобовязання, які випливають з цієї угоди.

Учасник системи повинен отримати автомобіль, за умови виконання зобовязань, встановлених угодою. (ст.5 ОСОБА_3). Отже, граничний термін виконання зобовязань за ОСОБА_3 залежить від строку платежів, здійснених самим учасником системи АвтоТак за механізмами, передбаченими угодою.

Крім того, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорювана угода не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ «Авто Просто» за невиконання умов договору.

Однак при цьому, не прийняв до уваги, що умовами ОСОБА_3 не передбачено, що ТОВ «Авто Просто» звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, передбаченої Главою 51 ЦК України.

Щодо фіксованої ціни товару, яка на думку суду не визначена угодою то додатком № 1 до угоди визначено ціну автомобіля «ЗАЗ Ланос» в сумі 71680 грн.

Відповідно до п. 2.2. ОСОБА_3 поточна ціна автомобіля, зазначена в додатку №1 до ОСОБА_3, - це остання поточна ціна автомобіля, повідомлена АвтоПростовиробником та /або імпортером та / або дистрибютором, на день укладення угоди, яка встановлюється виробником та /або імпортером та / або дистрибютором, в останній робочий день кожного місяцята є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених ОСОБА_3.

Отже, поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою, протягом всього строку існування групи, та може бути збільшена лише якщо поточна ціна нової марки або моделі автомобіля більш ніж на 10 % перевищить останню відому поточну ціну автомобіля, зазначеного у додатку № 1 до угоди.

Але з такими умовами договору та додатками до нього, позивач погодився.

Як видно із матеріалів справи, під час укладення угоди ОСОБА_2 отримав примірник угоди та додатки до неї, які містять опис послуг ТОВ «Авто Просто».

Згідно з п. 13.8 ст. 13 додатку № 2 до угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі «АвтоТак». При цьому, в разі розірвання угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ «Авто Просто». Для цього необхідно письмово повідомити ТОВ «Авто Просто» про розірвання угоди. Однак, як видно із матеріалів справи, позивач із заявою про розірвання угоди в семиденний термін з часу укладення договору до ТОВ «Авто Просто» не звертався, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами угоди.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції наведене не врахував та залишив поза увагою, що предметом оспорюваної угоди є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля і така діяльність відповідача не може бути віднесена до нечесної підприємницької практики, яка полягає у введенні в оману споживачів.

Разом з тим, Згідно ізч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше якзазверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін таінших осіб, які беруть участь у справі.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що він пред?явивпозов про визнання угоди недійсною з підстав, визначених ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», які є взаємовиключними та самостійними для визнання правочину недійсним.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та на виконання положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України не роз'яснив позивачу його правоуточнити підстави позову, з огляду на обраний ним спосіб захисту порушеного права.

Як видно із змісту рішення суду першої інстанції, суд встановлював обставини справи і визначав відповідно до них правовідносини за позовом ОСОБА_2 на підставі ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд апеляційної інстанції в межах своїх повноважень, передбачених ст. 303 ЦПК України не може встановити обставини відповідно до предмета доказування та оцінити їх стосовно вимог, які не були предметом розгляду судом першої інстанції, а відтак і не має правових підстав для перевірки законності рішення суду в цій частині.

З урахуванням викладеного та меж оскарження рішення місцевого суду в силу ст..309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання правочину недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді :