Рішення № 5788910, 19.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/5919.03.09 за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Вежа Фарм „Нова аптека”, м. Київ

про стягнення 89213,37 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Денисенко А.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Скачков А. Г., представник (дов. в справі)

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Вежа Фарм „Нова аптека” про стягнення 89213,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Вежа Фарм „Нова аптека” своїх зобовязань щодо оплати отриманого від Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” товару в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.01.2009 порушено провадження у справі призначено розгляд справи на 26.02.2009.

Ухвалою суду від 26.02.2009 року розгляд справи відкладено на 19.03.2009 року.

19.03.2009 року позивач подав до господарського суду м. Києва заяву, у якій повідомив про погашення відповідачем його заборгованості перед позивачем у повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача штраф за прострочення виконання зобовязань в розмірі 4917,27 грн. та проценти за користування грошовими коштами в розмірі 14049,35 грн.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не зявився, причини неявки в судове засідання невідомі.

В судовому засіданні 19.03.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2008 року між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” (надалі по тексту СУЕП ТОВ „Оптіма-Фарм, ЛТД”) (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Вежа Фарм „Нова аптека” (надалі по тексту ТОВ „Вежа Фарм „Нова аптека”) (Покупець) укладено договір №36634 (надалі по тексту Договір №36634), відповідно до умов якого позивач зобовязується передати, а відповідач зобовязується прийняти препарати лікарські, визначені та обумовлені цим договором (Товар), та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п.2.4 Договору №36634 зобовязання продавця щодо поставки та передачі замовленого покупцем товару за цим Договором вважаються виконаними в момент вручення товару продавцем покупцю, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною на товар.

Відповідно до п.3.1 Договору №36634 загальна вартість окремої поставки товару за цим Договором визначається як загальна сума видаткової накладної на товар, який поставляється.

Згідно з п.3.4 Договору №36634 оплата покупцем товару за цим Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим Договором визначається продавцем. Пункт 3.4.1 Договору №36634 встановлює, що при здійсненні покупцем оплати товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобовязується здійснити оплату за товар на користь продавця, визначається продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від моменту вручення товару продавцем покупцю.

У відповідності до умов Договору №36634 позивачем здійснювало поставки відповідачеві товару. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (копії наявні у матеріалах справи). Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені печаткою позивача та штампом відповідача.

Повноваження особи, яка отримала товарно-матеріальні цінності підтверджуються відповідними довіреностями, виданими відповідачем, які за формою відповідають вимогам законодавства України.

У відповідності до положень п.3.4.1 Договору №36634 у підписаних сторонами видаткових накладних було визначено порядок оплати товару з відстроченням платежу та строк сплати відповідачем вартості товару.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було порушено зобовязання з оплати вартості поставленого товару на умовах, визначених Договором №36634 та видатковими накладними, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 70246,75 грн.

На момент подання позову до господарського суду м. Києва відповідач зазначену вище заборгованість не погасив. Розрахувався відповідач з позивачем вже після направлення останнім позовної заяви до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на дату прийняття рішення спір стосовно суми стосовно суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 70246,75 грн., відсутній. Відтак, на підставі пп.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення 70246,75 грн. підлягає припиненню.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, у відповідності до положень п.3.4.1 Договору №36634 у підписаних сторонами видаткових накладних було визначено порядок оплати товару з відстроченням платежу та строк сплати відповідачем вартості товару.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було порушено зобовязання з оплати вартості поставленого товару на умовах, визначених Договором №36634 та видатковими накладними, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 70246,75 грн.

Згідно з п.6.2 Договору №36634 за порушення покупцем строків виконання зобовязань за цим Договором щодо оплати за товар продавцю, покупець, окрім виконання своїх зобовязань у повній мірі, повинен сплатити продавцеві пеню у розмірі 0,1% загальної вартості видаткової накладної за товар, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити продавцеві штраф у розмірі 7% зазначеної у цьому пункті вартості.

Судом встановлено факт прострочення відповідачем оплати товару згідно накладних терміном понад тридцять днів, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, що складає 4917,25 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача суму процентів за користування чужими коштами у розмірі 14049,35 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.4 Договору №36634 за умови прострочення виконання покупцем строків оплати за товар за цим Договором, він повинен сплатити продавцю проценти за користування чужими коштами у розмірі двадцяти відсотків загальної вартості товару, з якого допущено просторочення виконання.

Факт прострочення оплати товару встановлений в ході судового розгляду справи та не спростований відповідачем, а тому позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування чужими коштами у розмірі 14049,35 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вежа Фарм „Нова аптека” ( 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 3б, оф. 37, 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 16-А, р/р 26002004237701 в ВАТ «Сведбанк»м. Києва, МФО 300164, код 3570779, а бо з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” ( 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, р/р 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код 21642228) штраф у розмірі 4917,25 грн. (чотири тисячі девятсот сімнадцять гривень двадцять пять копійок), відсотки за користування коштами в розмірі 14049,35 грн. (чотирнадцять тисяч сорок девять гривень тридцять пять копійок), а також 892,13 грн. ( вісімсот девяносто гривень тринадцять копійок) державне мито та 118 (сто вісімнадцять) грн.. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 70246,75 грн. припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяО. С. Копитова