Ухвала суду № 57887978, 23.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/3565/16 Головуючий 1-ї інстанції - Малихін О.Р.

Справа №643/456/16-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: сімейні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Сащенко І.С., Коровіна С.Г.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по аліментним платежам, зменшення розміру виплати аліментів, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив: 1.звільнити від виплати неустойки за прострочку сплати аліментів в розмірі 5000,00грн., яка стягнута за рішенням Апеляційного суду Харківської області по цивільній справі №643/20944/13-ц; 2.звільнити від виплати заборгованості по аліментам, яка стягнута на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.08.2011року на користь ОСОБА_4 на утримування сина ОСОБА_3; 3.від виплати заборгованості в розмірі 4 279,92грн. по аліментам, стягнутої на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.11.2014року, на утримування сина ОСОБА_3 за час навчання і до досягнення ним 23 років; 4.зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на утримування повнолітнього сина ОСОБА_3 в період його навчання до досягнення ним 23 років або переривання навчання на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.11.2014року, а саме з 200,00грн. на 100,00грн. щомісячно.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що з 28.03.1992р. по 06.06.2011р. перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який розірвано заочним рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.06.2011року. Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3, 1995р.н. На підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 липня 2011 року з нього стягнуті аліменти на користь колишньої дружини ОСОБА_4 на утримання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі - по 800,00грн. щомісячно, починаючи з 24.03.2011року і до досягнення дитиною повноліття. У період з 24.03.2011р. по 17.11.2013р. аліменти він сплачував нерегулярно і не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на суму 16 563,97грн. Рішенням цього ж суду від 17.02.2014року з нього була стягнута вказана сума заборгованості, а також неустойка (пеня) в розмірі 88 455,76грн. Однак, у подальшому рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25.12.2014року суму неустойки (пені) зменшено до 5 034,09грн. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06.11.2014року з нього стягнуто аліменти на утримування повнолітнього сина на період його навчанням і до досягнення ним 23 років в сумі 200,00грн. щомісячно. Але, ці аліменти він також не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 4 279,92грн. У зв'язку з травмою ока, яку він отримав ще в дитинстві, не міг деякий час працювати, а тому аліменти з нього не стягувалися. У липні 2014 року йому було встановлено 3-ю групу інвалідності та призначено соціальну допомогу в сумі 949,00грн. на місяць. Зазначає, що в період з 2011р. по 2014р. він був непрацездатним за станом здоров'я, оскільки переніс ряд операцій на око, і був направлений на обстеження для встановлення групи інвалідності. У цей час він не мав ніякого доходу, а тому сплачувати аліменти на утримування сина в повному обсязі не міг. Вважає, що заборгованість по сплаті аліментів виникла не з його вини, а тому відповідальність платника аліментів не настає. Окрім того, він змушений проводити оплату комунальних послуг за квартиру за себе, за відповідача і колишню дружину, які також зареєстровані в цьому приміщенні, але не сплачують комунальні послуги. Позивач також надає матеріальну допомогу своїй матері, що позбавляє його можливості сплачувати аліменти у визначеному розмірі, заборгованість по аліментам та неустойку. Оскільки заборгованість по сплаті аліментів склалась у зв'язку з його хворобою, а він за матеріальним станом не може її сплатити, тому ці обставини, на його думку, є підставою для звільнення від сплати усієї заборгованості по аліментам, неустойки та зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання повнолітнього сина, який зараз продовжує навчатися.

В судове засідання суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких виклав свої доводи та міркування з приводу заявленого до нього позову. Зокрема вказує, що аліменти, заборгованість по ним та неустойка були стягнуті за рішеннями суду на користь його матері, яку до участі у цій справі не залучено. Окрім того, відповідач стверджував, що позивач є приватним підприємцем, отримує дохід, але аліменти не сплачує, а також ухиляється від сплати стягнутих з нього за рішеннями суду заборгованості та неустойки по аліментам.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 березня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на не відповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від виплати заборгованості по аліментам, неустойки, які визначені та стягнуті на підставі судових рішень, які є чинними по теперішній час, а також для зміни - зменшення розміру стягнутих аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_3 на період його навчання в університеті і до досягнення ним 23-річного віку.

Судом встановлено, що на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова №2-3312 від 26.07.2011року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримування неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в розмірі 800,00грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.03.2011року (а.с.61).

Як свідчать матеріали справи, позивач за вищеназваним рішенням суду аліменти не сплачував, у зв'язку з чим станом на листопад 2011 року утворилась заборгованість по сплаті аліментів на суму 5000,00грн. Позивач звертався до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4 про звільнення його від сплати заборгованості, але рішенням цього суду від 03.07.2012року в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки доказів, що його стан здоров'я погіршився і він є непрацездатним не було (а.с.62-64). Позивач продовжив не сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 і на день його повноліття - на 17.11.2013року заборгував суму 16 563,97грн.

Стягувач аліментів ОСОБА_4 вимушена була звернутися до суду з позовом про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості по аліментам, неустойки (пені) за весь час прострочення сплати аліментів, яка за її підрахунком складала 88 455,76грн. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.02.2014року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02.07.2014року, позов було задоволено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.11.2014року ухвала апеляційного суду від 02.07.2014року частково скасована, а саме в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 88 455,76грн., і справа в цій частині направлена на новий розгляд до апеляційного суду. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25.12.2014року сума пені за прострочення сплати аліментів, яка стягнута на користь ОСОБА_4 зменшена з 88 455,76грн. до 5 034,09грн. Також, вказаним рішеннями було встановлено, що доказів того, що вказана пеня склалась не з вини платника аліментів ОСОБА_1 немає.

Таким чином, рішеннями вищенаведених судів встановлено, що заборгованість і пеня по аліментам, які стягувались з позивача на користь ОСОБА_4 на утримування неповнолітнього сина - ОСОБА_3, 1995р.н., утворилась саме з вини платника аліментів ОСОБА_3

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29.04.2014року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримування повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., в розмірі 500,00грн. щомісячно на час навчання у вищому навчальному закладі, починаючи з 18.11.2013року, але не більш як до досягнення сином 23 років.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16.09.2014року рішення Московського районного суду м. Харкова від 29.04.2014року було змінено, а саме сума стягнутих на користь ОСОБА_1 аліментів на утримування повнолітнього сина зменшена з 500,00грн. до 200,00грн. щомісячно. При цьому були враховані доводи ОСОБА_1 стосовно того, що він ніде не працює, є інвалідом 3-ї групи по зору, отримує соціальну допомогу, надає допомогу матері.

Отже, підстави та докази для зменшення розміру аліментів на утримання повнолітнього сина - відповідача у справі ОСОБА_3, на які посилається позивач ОСОБА_1 в даному позові, вже були предметом розгляду попередніх судів.

Згідно положень ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 197 СК України встановлено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Будь-яких нових доказів, які б свідчили про зміну матеріального або сімейного стану чи наявність у позивача ОСОБА_1 на даний час тяжкої хвороби, тобто на підтвердження того, що зараз він зовсім немає можливості виплачувати встановлені судом аліменти в розмірі 200,00грн. щомісячно на період навчання його повнолітнього сина ОСОБА_3 та виплачувати існуючу заборгованість по аліментам та розмір неустойки, матеріали справи не містять.

За таких обставин колегія суддів повністю погоджується з рішенням суду першої інстанції, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -