Рішення № 5788796, 28.04.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 квітня 2009 р. Справа 12/65-09

за позовом:Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (22403, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод" (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Промислова, 50, код ЄДРПОУ 05412693)

про стягнення 53175,98 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Нешик О.С.

Представники

позивача : не з'явився

відповідача : Гончарова Г.П. - діє за дорученням № 445 від 27.04.2009 р.

За клопотанням представника відповідача справа розглянута без звукозапису судового процесу

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 41001,12 грн. основного боргу за надані послуги з перевезення вантажу, 8860,57 грн. інфляційних і 1314,28 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою суду від 03.04.2009 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 28.04.2009 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідачем у відзиві на позов та його представником в судовому засіданні визнано позовні вимоги в частині стягнення 41001,12 грн. основного боргу. Наявність заборгованості пояснив неотриманням коштів від своїх боржників.

З пояснень представника відповідача та наданих матеріалів суд вбачає таке:

Між позивачем - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" 04.01.2008 року було укладено договір №03/08, за умовами якого (п. 1.1 договору) замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" доручив, а виконавець суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1.) зобов'язався здійснити перевезення негабаритного вантажу (форми покриття) за наступними маршрутами: Могилівка-Калинівка - 5 штук, Степанівка-Калинівка - 9 штук, Хмельницький-Калинівка - 9 штук.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість послуг є договірною і встановлюється додатком № 1 - протоколом узгодження вартості виконаних робіт в залежності від умов, що складаються при виконанні перевезення вантажу.

Відповідно до протоколу №1, який було додано позивачем до позовної заяви, вартість перевезення однієї одиниці вантажу, без урахування вартості дизельного палива становить:

1. Могилівка-Калинівка - 3925,91 грн. без ПДВ,

2. Степанівка-Калинівка - 7135,57 грн. без ПДВ,

3. Хмельницький-Калинівка - 6404,70 грн. без ПДВ або за 1 км. пробігу автотранспорту 17,31 грн. без ПДВ.

Відповідач в судове засідання надав також обопільно підписаний сторонами протокол узгодження вартості виконаних робіт з врахуванням вартості дизельного палива, відповідно до якого вартість перевезення однієї одиниці вантажу та до наступного узгодження становить:

1. Могилівка-Калинівка - 4195,80 грн. без ПДВ,

2. Степанівка-Калинівка - 7626,12 грн. без ПДВ,

3. Хмельницький-Калинівка - 6845 грн. без ПДВ або за 1 км. пробігу автотранспорту 18,50 грн. без ПДВ.

Згідно обопільно підписаного акту № 3 прийому-здачі виконаних робіт від 28.02.2008 р. позивач виконав, а відповідач прийняв надані послуги на суму 41070 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 03/08, оплата проводиться згідно рахунків та актів прийому-здачі виконаних робіт, наданих виконавцем, в термін не пізніше 5-ти банківських днів після надання виконавцем рахунка замовнику.

Позивач рахунків на оплату наданих послуг з перевення не виставляв. 13.02.2009 року звернувся до відповідача з претензією №1, де міститься вимога про сплату 41001 грн. 12 коп. боргу за виконані роботи, що підтверджені актами виконаних робіт.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків борг відповідача перед позивачем складає 41001,12 грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Між сторонами у справі склались правовідносини з перевезення вантажу на підставі договору № 03/08 від 04.01.2008 р.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договором передбачено порядок оплати послуг на підставі виставленого виконавцем рахунку не пізніше 5-ти банківських днів після надання замовнику такого рахунку.

Оскільки позивач не пред'явив відповідачу рахунку на оплату наданих послуг, право вимоги оплати наданих послуг виникло у позивача на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13.03.2009 р. відповідач отримав вимогу позивача про погашення боргу за надані послуги, що стверджується штампом та відміткою відповідача на претензії № 11 від 13.02.2009 р. (копія претензії надана з позовною заявою). Таким чином, відповідач повинен був виконати обов"язок по оплаті послуг до 21.02.2009 р.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 41001 грн. 12 коп. стверджуються наявними в справі матеріалами, визнаються відповідачем, вони підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 8860,57 грн. втрат від інфляції за період з березня 2008 року по лютий 2009 року та 1314,28 грн. 3% річних.

Позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції в сумі 8860,57 грн. задоволенню не підлягають, оскільки розраховані та заявлені до стягнення за період з березня 2008 року по лютий 2009 року, а порушення грошового зобов"язання відповідачем, виходячи з вищенаведеного, має місце з 21.02.2009 р.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, в сумі 131 грн. 43 коп., за період з 21.02.2009 р. по 30.03.2009 р. (в межах заявлених позовних вимог до дня звернення з позовом до суду).

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з віднесенням на відповідача судових витрат пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Окрім судових витрат позивачем були понесені витрати на оплату послуг адвоката. 25.03.2009 р. позивач уклав з адвокатом ОСОБА_4 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 310, видане 19.12.2003 р.) договір про надання адвокатських послуг № 10 від 25.03.2009 р., а саме: підготовка документів для подання до господарського суду позовної заяви про стягнення боргу, індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми з ТОВ "Калинівський ЕЗДМ", представництво інтересів Замовника в суді при вирішенні справи про стягнення відповідної суми. Згідно квитанції № 7 від 22 квітня 2009 року позивач оплатив 2000 грн. гонорару адвоката за підготовку документів для подання до господарського суду позовної заяви та представництво і захист інтересів позивача в суді при вирішенні справи. Разом з тим, адвокат представництво позивача у суді не здійснював. За таких обставин, з урахуванням виконаних за договором № 10 від 25.03.2009 р. робіт, суд дійшов висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам з вартості послуг у розмірі 1500 грн.

Керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44, 47,49, 82,84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод" (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Промислова, 50, код ЄДРПОУ 05412693, (р/р № 26006279082005 у Вінницькій філії Приватбанку МФО 302689) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, 22403, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 (р/р НОМЕР_2 в ВОД "Райффайзен банк Аваль" МФО 302247) 41001,12 грн. основного боргу за надані послуги з перевезення вантажу, 131, 43 грн. - 3% річних, 411,33 грн. витрат на сплату державного мита, 91,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1156,57 грн. у відшкодування витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повернути Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, 22403, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 (р/р НОМЕР_2 в ВОД "Райффайзен банк Аваль" МФО 302247) з Державного бюджету України через відповідний територіальний орган Державного казначейства України 4 копійки державного мита, зайво сплаченого по квитанції № 64 від 27.03.2009 року, яка знаходиться у справі.

Оригінал даного рішення, засвідченого гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу державного мита у встановленому цим рішенням розмірі.

.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 травня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу Суб'єкту підприємницькоїдіяльності ОСОБА_1, , (22403, АДРЕСА_1

3 - відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод" (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Промислова, 5