Постанова № 57885739, 24.05.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/501/16-а

2-а/405/7/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі

головуючого судді Плохотніченко Л.І.

за участю секретаря Волошиної І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради, треті особи: міський голова Кіровоградської міської ради Райкович Андрій Павлович, секретар Кіровоградської міської ради Смірнов Володимир Олександрович про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в Ленінський районний суд м. Кіровограда з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської міської ради від 19 січня 2016 року № 48 зазначивши, що 19 січня 2016 року на другій сесії Кіровоградської міської ради було прийнято рішення № 48 «Про розгляд листа комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування» від 24.12.2015 року, відповідно до якого відповідач вирішив звернутися до Верховної Ради України з пропозицією відтермінувати перейменування міста Кіровограда шляхом внесення відповідних змін в законодавство, до прийняття Закону України «Про місцевий референдум» або у будь - який інший спосіб; повідомити Верховну Раду України та Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування про незгоду з рішенням Комітету, яким рекомендовано Верховній Раді України перейменувати місто Кіровоград на місто Інгульськ; направити дане рішення до Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Вважаючи рішення відповідача таким, що прийняте поза межами його повноважень та таким, що не відповідає вимогам ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» позивач з даним позовом звернувся до суду.

Позивач у судове засідання з'явився, надав пояснення, відповідно до яких пояснив, що підставою для визнання протиправним та скасування зазначеного вище рішення відповідача він вважає порушення процедури та способу його прийняття, оскільки не дотримання відповідачем передбаченої законом процедури та способу прийняття рішення, а саме щодо оприлюднення проекту рішення за 20 робочих днів до його прийняття, є порушенням його права на інформацію та на доступ до публічної інформації, що також впливає на його права та інтереси, як громадянина та жителя міста Кіровограда, з урахуванням того, що питання перейменування міста Кіровограда є суспільно важливим та стосується кожного жителя міста, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання з'явився, надав пояснення, згідно з якими позовні вимоги не визнав, позов вважав необґрунтованим, в задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа Смірнов В.О. у судове засідання не з'явився.

Заслухавши позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ст. 7 перехідних положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", для органів місцевого самоврядування встановлено шестимісячний термін для громадського обговорення та подання на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів, який закінчився 21.11.2015 року.

Відповідно до рішення Кіровоградської міської ради від 28.10.2015 року № 4716 «Про надання пропозицій до Верховної Ради України щодо перейменування міста Кіровограда», результати громадських слухань 27 серпня 2015 рову та громадського опитування 25 жовтня 2015 року було взято до уваги та прийнято рішення подати на розгляд до Верховної Ради України результати громадського опитування щодо перейменування міста Кіровограда Кіровоградської області та протокол територіальної міської комісії з опитування. На підставі цього рішення, до Верховної Ради України, відповідачем було направлено листа від 25.01.2016 року № 429/14-0513 «Про перейменування міста Кіровограда», згідно з яким вказувалося, як про незгоду переважної частини кіровоградців із запропонованим варіантом назви - Інгульськ, оскільки Комітетом не було враховано результати громадського опитування стосовно нової назви міста, так і про саме прохання Кіровоградської міської ради щодо внесення Комітетом на розгляд Парламенту проекту Постанови про перейменування міста Кіровограда на місто Інгульськ.

Разом з тим, 30.12.2015 року до Кіровоградської міської ради надійшов лист комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України від 24.12.2015 року, згідно з яким відповідача інформувалося, що на засіданні 23.12.2015 року було розглянуто пропозицію Кіровоградської міської ради щодо перейменування міста Кіровоград у зв'язку з необхідністю приведення назви міста у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Зазначеним листом Верховної ради України Кіровоградську міську ради було повідомлено, що на засіданні Комітету були обговорені усі 7 пропозицій щодо перейменування міста Кіровоград: на Єлисаветград, Інгульськ, Златопіль, Кропивницький, Благомир, Ексампей, Козацький, які були запропоновані під час громадських слухань 27 серпня 2015 рову та громадського опитування 25 жовтня 2015 року. Також повідомлено, що українським інститутом національної пам'яті на засіданні Комітету було презентовано свої рекомендації щодо перейменування населених пунктів у зв'язку з необхідністю приведення їх назв у відповідність із вимогами ЗаконуУкраїни «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Зокрема, фахівці Інституту запропонували Комітету перейменувати місто Кіровоград на місто Інгульськ, оскільки, зазначена назва походить від назви річки, яка має виток на Кіровоградщині та протікає через місто Кіровоград, а також перегукується з назвою Інгульської паланки -адміністративної одиниці Війська Запорозького Низового. Розглянувши протокол територіальної міської комісії з громадськогоопитування про підсумки голосування під час опитування жителів містаКіровоград щодо перейменування міста та рекомендації Українського інститутунаціональної пам'яті, Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній РадіУкраїни перейменувати місто Кіровоград на місто Інгульськ.Водночас, цим же листом Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України від 24.12.2015 року просив відповідача висловити свою позицію з даного питання.

Таким чином, з рішення відповідача від 19 січня 2016 року № 48 «Про розгляд листа комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування» вбачається, що відповідачем з вказаного питання було висловлено власну позицію, про що відповідача просив повідомити Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 15 цього ж Закону інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п.1.ч.1 ст. 13 зазначеного вище Закону).

У відповідності до ст. 14 цього ж Закону розпорядники інформації зобов'язані: оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Згідно з п. 4 ч. 3 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар міської ради організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів;

Таким чином, відповідно до зазначеного вище Закону обов'язок щодо оприлюднення відповідних проектів рішень, що вносяться на розгляд ради покладено на секретаря міської ради.

Порядок внесення, розгляд, прийняття регулюються також регламентом Кіровоградської міської ради, що затверджено рішенням Кіровоградської міської ради від 17 грудня 2010 року № 36 Кіровоградської міської ради шостого скликання, зокрема розділом ІV Сесії міської ради.

Згідно з Витягом з Розподілу функціональних повноважень міського голови, секретаря міської ради, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, який затверджено розпорядженням міського голови № 144 від 17.12.2015 р., секретар міської ради ,зокрема, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів.

Відповідно до п. 4 статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема порушення щодо: неоприлюднення інформації відповідно до статті 15цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, однією з підстав для скасування зазначеного рішення позивач вважає те, що відповідачем прийнято вказане рішення поза межами повноважень, а саме, що відповідач повторно висловив свою позицію щодо перейменування м. Кіровограда, з чим суд не погоджується, оскільки відповідачем спірне рішення прийнято саме у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», а також рішення не призводить до жодних правових наслідків щодо перейменування чи не перейменування м. Кіровограда, тому що повноваженнями щодо перейменування населених пунктів відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України наділена виключно Верховна Рада України.

Отже, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що не оприлюднення проекту такого рішення за 20 робочих днів до моменту його прийняття на офіційному сайті Кіровоградської міської ради не є порушенням процедури прийняття рішення та в будь-якому випадку воно не може бути підставою визнання його незаконним.

Недодержання вимог норм, які регулюють порядок прийняття рішення, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого рішення недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного рішення. В свою чергу оскільки рішення в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі можливі порушення встановленої процедури прийняття рішення не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

З урахуванням зазначеного та того, що що обов'язок оприлюднення рішення покладено на секретаря міської ради, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення № 48 «Про розгляд листа комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування» від 24.12.2015 року від 19 січня 2016 року.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як передбачено статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 71 КАС країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного п Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 11 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито.

Відповідно до ст. 13 КАС України Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 14 КАС України).

Керуючись ст. ст. 2, 8 - 14, 69-71, 158-163, 167 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко