Ухвала суду № 57884816, 16.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1107/16 Справа № 191/1563/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Сенченко І.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

16 травня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сенченка І.М.,

суддів Кленцаря В.Б., Бровченко Л.В.,

при секретарі судового засідання Солодовник О.Д.,

за участю: прокурора Лівочки М.О.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження № 12014040390000987 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року, якою було повернуто обвинувальний акт за ст. 287 КК України щодо

ОСОБА_2, яка народилась 15 серпня 1994 року в с. Михайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, працюючої на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення та роботи із зверненням громадян ОСОБА_7 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимої,

прокурору Дніпропетровської області, як такий, що не відповідає вимогам статті 291 КПК України.

На зазначену ухвалу прокурор прокуратури Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду та призначити нове підготовче засідання в суді першої інстанції.

Провадження № 11-кп/774/1107/16 Головуючий в суді I інстанції ОСОБА_1

Категорія ст. 287 КК України Суддя-доповідач ОСОБА_8

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту. За твердженням прокурора обвинувальний акт складений відповідно вимог ст. 291 КПК України, містить усі відомості, до нього додані усі додатки.

Зазначається на безпідставність вимоги суду про зазначення в обвинувальному акті відомостей стосовно ОСОБА_9, так як ці вказівки, на думку автора апеляції, не ґрунтуються на вимогах КПК України. Одночасно, автором скарги вказується, що відомості щодо ОСОБА_9 містяться в самих матеріалах кримінального провадження, однак прокурором представлені суду не були, оскільки у відповідності вимогам ч. 4 ст. 291 КПК України, надання суду інших документів, крім зазначених в цій нормі закону, до початку судового розгляду забороняється.

Також, в апеляції звертається увага на те, що твердження суду про допущення прокурором порушень вимог ст. 293 КПК України, є необґрунтованими, так як суду була надана розписка обвинуваченої ОСОБА_2 про отримання нею обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Разом з тим, прокурором наголошується на тому, що в матеріалах маються протоколи про надання доступу до матеріалів досудового розслідування потерпілими, які засвідчені їх особистими підписами, але вони не були надані прокурором до суду згідно ч. 4 ст. 291 КПК України.

Стосовно того, що потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 не було допитано після зміни підозри ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 286 КК України на ст. 287 КК України, то стороною обвинувачення вказується на те, що законом не передбачено обовязкового повторного допиту у якості потерпілого після зміни підозри, тому дії органів досудового розслідування повністю ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Як вбачається з ухвали, суд встановив, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_2 відсутні відомості щодо ОСОБА_9, який за відомостями обвинувального акту, скоїв ДТП, яка сталася 31.05.2014 р.. В обвинувальному акті відсутні будь-які відомості щодо повідомлення ОСОБА_9 про підозру за ч. 2 ст. 286 КК України, виділення матеріалів кримінального провадження щодо цієї особи в окреме провадження, засудження цієї особи або звільнення від кримінальної відповідальності. На думку суду відсутність цих відомостей в обвинувальному акті відносно ОСОБА_2О, є суттєвим недоліком, який перешкоджає призначенню справи до судового розгляду, так як обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 287 КК України знаходиться в причинно-наслідковому звязку з встановлення винуватості будь-якої особи у вчиненні вищезазначеної ДТП.

Крім того, суд зазначив, що згідно пояснень потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, доступ до матеріалів кримінального провадження останнім був наданий 23 грудня 2015 року, в той час, коли ОСОБА_2 була повідомлена про підозру за ч. 2 ст. 286 КК України, 19 лютого 2016 року доступ до матеріалів кримінального провадження їм не надавався, у якості потерпілих за ст. 287 КК України ці особи не допитувалися. Ненадання до обвинувального акту письмових доказів ознайомлення потерпілих з матеріалами кримінального провадження 19 лютого 2016 року, за переконанням суду, позбавило його можливості перевірити ці обставини під час вирішення питання про призначення справи до судового розгляду.

Наведені обставини, послугували підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки суд прийшов до висновку про те, що усунення виявлених недоліків на стадії підготовчого або судового розгляду справи законом не передбачено.

В суді апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу, повторив доводи, викладені в ній і просив задовольнити апеляцію.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вважали подану прокурором апеляцію безпідставною та просили її відхилити.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник ОСОБА_3 також просили залишити апеляцію прокурора без задоволення.

Вислухавши думки учасників апеляційного провадження, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляції і співставивши їх з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що принесена апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кримінальним процесуальним законом передбачено, що після закінчення досудового розслідування, до суду передається обвинувальний акт, до якого додається реєстр матеріалів досудового розслідування, та інші, передбачені ст. 291 КПК України документи.

Цим же Законом, до повноважень суду першої інстанції, віднесено прийняття рішення під час підготовчого судового засідання про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, а саме ст. 291 КПК України.

Ухвала районного суду, на яку принесено апеляцію, свідчить про те, що підставою для прийняття вказаного рішення слугували, на думку суду, порушення вимог ст. 291 КПК України, які полягали в тому, що в обвинувальному акті відсутні відомості щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_9І за ч. 2 ст. 286 КК України. Крім того, суд вказав в ухвалі на те, що після зміни підозри обвинуваченій ОСОБА_2 потерпілі по кримінальному провадженні допитані не були, та їм не був наданий доступ до матеріалів провадження.

Однак, дослідження матеріалів кримінального провадження, свідчить про безпідставність ухваленого судом рішення.

Статтею 291 частиною 2 КПК України передбачені відомості, які має містити обвинувальний акт.

Повернення обвинувального акту прокурору має на меті усунення прокурором недоліків, встановлених судом та складання нового обвинувального акту без поновлення досудового розслідування.

Аналіз визначених судом недоліків, які на думку місцевого суду, перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, свідчить про те, що судове рішення суперечить кримінальному процесуальному закону щодо вимог до відомостей, які повинен містити обвинувальний акт.

Вказівки суду про відсутність в обвинувальному акті відомостей щодо іншого кримінального провадження, про те, що після предявлення обвинуваченій нової підозри не були допитані потерпілі та інше, жодним чином не співвідносяться з законодавчо-визначеними приписами щодо відомостей цього процесуального документу та сформульованим обвинуваченням.

Крім того, на думку колегії суддів, вказівки суду потребують поновлення досудового розслідування, та фактично додаткового розслідування, що недопустимо за діючим КПК України.

Отже, обставини, на які суд вказав в ухвалі, підлягають дослідженню та оцінці під час судового розгляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судового рішення, яким було повернуто обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 прокурору, а відтак ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового підготовчого судового засідання.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 291, 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора прокуратури Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року, якою було повернуто обвинувальний акт за ст. 287 КК України щодо ОСОБА_2 прокурору Дніпропетровської області, як такий, що не відповідає вимогам статті 291 КПК України, скасувати.

Призначити по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_2 нове підготовче судове засідання в суді першої інстанції.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області