Рішення № 57881921, 17.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/972/15 Головуючий у 1 інстанції: Сивак М.В.

Провадження № 22-ц/783/397/16 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Кабаль І.І.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: представника ОСОБА_2- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПрАТ «СК «Каштан» на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ПрАТ «СК «Каштан» про визнання бездіяльності неправомірною, визнання події страховим випадком, стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність ПАТ «Страхової компанії «Каштан» щодо виконання умов Договору страхування серії ТІ №164315 від 13.05.2014 року. Визнано причини пропуску строку на повідомлення ПАТ «Страхової компанії «Каштан» про страховий випадок поважними. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» в користь ОСОБА_4 1 260, 77 грн. витрат, пов'язаних із наданням медичної допомоги за Договором страхування серії ТІ №164315 від 13.05.2014 року. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» в користь ОСОБА_2 1 000,00 грн. моральної шкоди.

Дане рішення оскаржив представник ПрАТ «СК «Каштан» - Станіславський А.Є. подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що позивач порушив умови договору страхування та правил страхування, зокрема п.8.2, 8.4, 8.6, 8.7, 8.8 Правил страхування, вчасно не повідомив страховика та/або Ассістанс про страховий випадок, діяв на свій розсуд без попередньої згоди страхувальника та/або Ассістанса, своєчасно не надав відомостей та необхідних документів по випадку. Вказує, що позивач не оплачував рахунок № LC/2015/02/007, а отже і не поніс жодних витрат. Звертає увагу, що ОСОБА_2 перебуваючи за кордоном знаходився на роботі та займався фізичною працею, однак програма страхування визначена договором серії ТІ №164315 не передбачає страхування осіб, при зайнятті фізичною працею на роботі. Також не погоджується із посиланням районного суду на ст. 1167 ЦК України, оскільки відповідач не є винною особою, яка завдала позивачу фізичні та душевні страждання.

Просить скасувати рішення Золочівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За приписами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ти вимог, заявлених у суді першої інстанції

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 районний суд прийшов до висновку про те, що страхова компанія безпідставно відмовляє позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 979, 980 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) та договір страхування відповідно до вимог ст.981 ЦК України укладається в письмовій формі.

Судом встановлено, що 13 травня 2014 року між ПАТ «Страхова компанія «Каштан» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування подорожуючих за кордон серії ТІ №164315. (а.с. 3), відповідно до вимог Закону України «Про страхування» та Правил добровільного страхування відповідальності за витрати, пов»язані з наданням медичних та інших послуг під час перебування за кордоном.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.989 ЦК страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Згідно до п.5ч.1 ст.991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страхувикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Відповідно до правил добровільного страхування відповідальності за витрати, пов»язані з наданням медичних та інших послуг під час перебування за кордоном, а саме п.8.2.- п.8.7 страхувальник або застрахована особа у випадку не можливості термінового дзвінка в Ассістанс для консунтації з лікарем, надання медичної допомоги або відправлення у клініку може понести витрати за свій рахунок але повинна при першій можливості, не пізніше 48 годин з моменту настання нещасного випадку або раптового захворювання звернутися до Ассісиансу і повідомити про страховий випадок та уточнити перелік документів, необхідних для отримання компенсації.

Районним судом встановлено, що 30 жовтня 2014 року під час перебування позивача у Республіці Польща з ним трапився страховий випадок - перелом обидвох нижніх кінцівок.

В цей же день позивач звернувся до лікувального закладу за місцем настання страхового випадку у Республіці Польща для отримання першої невідкладної медичної допомоги, вартість якої становила 228, 00 (двісті двадцять вісім) польських злотих, що підтверджується рахунком №LC/2015/02/007 від 25.02.2015 року.

З 25.12.2014 року по 12.01.2015 року, з 28.01.2015 року по 09.02.2015 року, з 23.02.2015 року по 11.03.2015 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується Виписками з медичної карти стаціонарного хворого №16331/1390, №419, №95. на території України (а.с. 6-8)

Однак, лише 17 березня 2015 року телефонним дзвінком повідомив ПАТ «Страхова компанія «Каштан» про страховий випадок, що суперечить вимогам ч.5 ст.989 ЦК України та п. 8.7.правил добровільного страхування відповідальності за витрати, пов'язані з наданням медичних та інших послуг під час перебування за кордоном.

Окрім того як вбачається з телефонного повідомлення (а.с. 23), що перебуваючи у республіці Польщі у м. Варшаві 30.10.2014р. при встановленні антени (займався роботою за кордоном) впав з висоти на бетон та отримав перелом пяточних кісток лівої і правої кінцівок та йому надана перша невідкладна допомога - огляд і консультація лікаря, ренген та обезболююча ін'єкція, витрати з наданням такої становили 228,0 злотих після чого він самостійно повернувся на Україну.

Відповідно до п.8.8. Правил добровільного страхування відповідальності за витрати, пов»язані з наданням медичних та інших послуг під час перебування за кордоном для відшкодування витрат Страхувальнику або застрахованій особі, якщо вона не звернулась в спеціалізований сервісний Центр, вона повинна після повернення через кордон в письмовій формі заявити Страховику про те, що трапилося і представити необхідні документи на протязі 31 (тридцяти однієї) доби з моменту настання нещасного випадку або раптового захворювання.

25 березня 2015 року позивач надіслав письмове повідомлення ПАТ «Страховій компанії «Каштан» про страховий випадок з вимогою оплатити витрати, пов'язані із страховим випадком. (а.с. 10)однак доказів направлення такого повідомлення та сплати витрат 228 злотих позивачем не надано до ст. 57, 60 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з копії журналу реєстрації подій, які можна віднести до страхових випадків за 2014-2015 роки ПрАТ «СК «Каштан» то позивач ОСОБА_2 не звертався з письмовим повідомлення про страховий випадок .

Отже, колегія суддів вважає, що позивачем не дотримано вимог Закону України «Про страхування» та Правил добровільного страхування відповідальності за витрати, пов'язані з наданням медичних та інших послуг під час перебування за кордоном, що визнав представник позивача.

Щодо стягнення моральної шкоди та районний суд прийшов до невірного висновку, з яким не погоджується колегія суддів, оскільки позивачем не доведено неправомірність дій відповідача та в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про спричинення моральної шкоди позивачу.

Відповідно до ч. 4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Вирішуючи спір суд у порушення вимог ст..60,212 ЦПК України на вказане уваги не звернув та дійшов до передчасного висновку про задоволення позову.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що районний суд на вищенаведені норми закону та обставини справи уваги не звернув, а тому приходить до висновку про скасування рішення Золочівського суду Львівської області від 18 вересня 2015 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПрАТ «СК «Каштан» про визнання бездіяльності неправомірною, визнання події страховим випадком, стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст..ст.309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Каштан»задовольнити.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення яким у позові ОСОБА_4 до ПрАТ «СК «Каштан» про визнання бездіяльності неправомірною, визнання події страховим випадком, стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.

Головуючий Л.Б. Струс

Судді М.М. Шандри

І.І.Кабаль