Рішення № 57881887, 03.03.2016, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/800/14-ц

провадження №2/457/16/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Марчука В.І..

з участю секретаря Словіцької О.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг», Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг», Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання поруки припиненою.

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що 24 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг», укладено Кредитний договір №39/08, зі змінами та доповненнями (далі - Кредитний договір) про надання кредиту у формі не відновлювальної кредитної лінії з максимальним кредитним лімітом в сумі 33 285 933,76 (Тридцять три мільйони двісті вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 76 копійок з строком остаточного повернення кредиту 31 грудня 2014 року включно.

В забезпечення виконання зобов'язань, за Кредитним договором, 24.09.2008 року між відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг», Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 (Позивач) укладено Договір поруки, який був переукладений 01.10.2008 року (зі змінами і доповненнями). Остання редакція договору поруки відбулась17.08.2012 року. (далі - Договір поруки). Згідно п.1.1. Договору поруки (в редакції Договору про внесення змін №4 до Договору поруки від 17.08.2012 року) ОСОБА_1 солідарно відповідає перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» зобов'язань в повному обсязі за Кредитним договором №39/08 від 24.09.2008 року та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Однак, починаючи з 01 листопада 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» в порушення умов п.2.3. кредитного договору систематично належним чином не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту. Станом на 21.01.2013 року прострочена заборгованість Боржника за кредитом складає 150 000,00 гривень за період з 01.11.2012 року по 21.01.2013 року. Внаслідок чого, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг»про дострокове повернення кредитних коштів.

25.01.2013 року був направлений лист-вимога на адресу позивача, в якій зазначалось, що боржник не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, та вимога до поручителя виконання його обов'язку про дострокове повернення кредиту в повному обсязі до 04.02.2013р.

Лист-вимогу було підписано ОСОБА_4 - директором департаменту по роботі з проблемними активами юридичних осіб без зазначення своїх повноваження, щодо здійснення односторонніх правочинів від імені ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

При цьому, до надісланої вимоги не додано будь-якого документу (довіреності), який б підтверджував повноваження ОСОБА_4 на вчинення правочинів (юридично значущих дій) від імені Банк. В тексті Вимоги також відсутні посилання на документ, який б підтверджував повноваження підписанта діяти від імені ПАТ «ВіЕйБі Банк». Вимога не містить вихідного реєстраційного номера Банку, що є обов'язковим реквізитом документа.

Як вбачається з інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру, розміщеної на сайті ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (irc.gov.ua), керівником та особою уповноваженою представляти Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (Ід. код 19017842), на час вчинення правочину, є одна особа - ОСОБА_5.

Враховуючи відсутність належних повноважень на вчинення одностороннього правочину (вимоги від 25.01.2013 року щодо виконання договору поруки у гр. ОСОБА_4), такі повноваження останнім порушено, що на думку позивача свідчить про наявність підстав для визнання спірного правочину недійсними.

Також, як зазначає Позивач в позовній заяві, порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК припиняється, якщо кредитор (ПАТ «ВіЕйБі Банк») протягом шести місяців від дня настання строку виконання (04.02.2013 року) основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя ОСОБА_1 та не набув відповідних цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до п. 5 договору поруки від 24.09.2008 року поручитель зобов'язаний в разі невиконання або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань по кредитному договору.

У п.5 договору поруки який позивач вимагає визнати припиненим, чітко зазначено, що у поручителя виникають зобов'язання з моменту отримання вимоги кредитора, а не позову.

Оскільки на переконання Позивача вимога від 25.01.2013 року була вчинена з перевищенням повноважень, остання не породила прав і обов'язків для сторін. А тому позивач вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» пропустило строк пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 (поручителя), встановлений законом і порука припинилась (порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя).

Проте, факту припинення поруки за Оскаржуваним договором Відповідачі не визнають, про що свідчить звернення ПАТ «ВАБ Банк» до Позивача з позовом про стягнення заборгованості в порядку поруки.

Вищезазначене стало причиною для звернення Позивача до суду із позовом про визнання припиненим Договору поруки від 24.09.08, із внесеними змінами та доповненнями, згідно якого ОСОБА_1 поручився за виконання ТзОВ «Інвестиції і консалтинг» зобов'язань за кредитним договором № 39/08 від 24.09.08, укладеним з ПАТ «ВАБ Банк».

В подальшому, позивач доповнив позовні вимоги заявою про доповнення підстав позову в якій зазначив, що 24.09.15 Господарським судом Львівської області прийнято ухвалу у справі № 914/2645/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг», якою було визнано банкрутом та ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» (бульвар Ю. Дрогобича, буд. 2, м. Трускавець, Львівська область, 82200; ід. код за ЄДР 32323202), а також погашено вимоги усіх кредиторів товариства, в тому числі, Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ід. код за ЄДР 19017842) на суму 48895114 грн. 65 коп. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державним реєстратором 20.10.15 було внесено до Реєстру запис за № 14181170028000174 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг».

Зважаючи на наведене, позивач вважає, що з моменту ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» зобов'язання останнього перед ПАТ «ВіЕйБі Банк», які виникли на підставі кредитного договору № 39/08 від 24 вересня 2008 р. були припинені відповідно до норм ст. 609 ЦК України. А отже, з моменту припинення зобов'язань за кредитним договором є припиненим і договір поруки, укладений між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1, яким були забезпечені зобов'язання за вказаним кредитним договором.

Відтак, оскаржуваний договір поруки на переконання Позивача є припиненим в силу імперативних норм, які містяться у ст. 609 та ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Представником відповідача ПАТ «ВіЕйБі Банк» подано до суду заперечення проти позову, відповідно до якого останні просять в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач Представник ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» у судове засідання повторно не з'явився і не повідомив причини своєї неявки, хоча його належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_7, який повідомив що повідомлення, яке від імені Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» було надіслано 25.01.2013р на ім'я Позивача, працівниками Трускавецького відділення ДП «Укрпошта» було вручено йому ОСОБА_7 як особі яка в січні - лютому 2013 року отримувала поштові відправлення адресовані ТзОВ «Інвестиції і Консалтинг»).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріалами справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 24.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» укладено Кредитний договір №39/08, зі змінами та доповненнями про надання кредиту у формі не відновлювальної кредитної лінії з максимальним кредитним лімітом в сумі 33 285 933,76 (Тридцять три мільйони двісті вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 76 копійок з строком остаточного повернення кредиту 31 грудня 2014 року включно.

В забезпечення виконання зобов'язань, за Кредитним договором, 24.09.2008 року між відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг», Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 (Позивач) укладено Договір поруки, який був переукладений 01.10.2008 року (зі змінами і доповненнями). Остання редакція договору поруки відбулась17.08.2012 року. (далі - Договір поруки). Згідно п.1.1. Договору поруки (в редакції Договору про внесення змін №4 до Договору поруки від 17.08.2012 року) ОСОБА_1 солідарно відповідає перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» зобов'язань в повному обсязі за Кредитним договором №39/08 від 24.09.2008 року та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Однак, починаючи з 01 листопада 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» в порушення умов п.2.3. кредитного договору систематично належним чином не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту. Станом на 21.01.2013 року прострочена заборгованість Боржника за кредитом складає 150 000,00 гривень за період з 01.11.2012 року по 21.01.2013 року. Внаслідок чого, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг»про дострокове повернення кредитних коштів.

Згідно ст. ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

25.01.2013 року був направлений лист-вимога на адресу позивача, в якій зазначалось, що боржник не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, та вимога до поручителя виконання його обов'язку про дострокове повернення кредиту в повному обсязі до 04.02.2013р.

Лист-вимогу було підписано ОСОБА_4 - директором департаменту по роботі з проблемними активами юридичних осіб без зазначення своїх повноваження, щодо здійснення односторонніх правочинів від імені ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Як вбачається з інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру, розміщеної на сайті ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (irc.gov.ua), керівником та особою уповноваженою представляти Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (Ід. код 19017842), є одна особа - ОСОБА_5.

Аналізуючи текст довіреності посвідченої Дідович І.В. Приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу 11.06.2012 року, копія якої надана Відповідачем на підтвердження повноважень ОСОБА_4 щодо представництва ПАТ «ВіЕйБі БАНК» суд приходить до висновку, що вказана довіреність надана з метою представництва інтересів ПАТ «ВіЕйБі БАНК» в судах в процесі розгляду судових спорів та надає представнику обсяг прав якими володіє сторона судового процесу. Водночас із тексту довіреності вбачається що повноваження ОСОБА_4 на вчинення від імені ПАТ «ВіЕйБі БАНК» правочинів обмежено виключним переліком договорів та угод які представник вправі вчиняти за умови наявності відповідного рішення Вищого кредитного комітету ПАТ «ВіЕйБі БАНК». При цьому зазначений вичерпний перелік не містить правочинів (договорів, угод, тощо) спрямованих на виникнення, зміну чи припинення поруки. Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 не був уповноважений на вчинення від імені ПАТ «ВіЕйБі БАНК» вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки.

Відповідно до ч. 5. ст. 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 92, ст. 154 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Представництвом відповідно до положень статті 237 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Одночасно, з вимоги від 25.01.13 про дострокове погашення заборгованості адресованої позивачу, яка долучена Позивачем до матеріалів судової справи, вбачається, що зазначений документ підписано Директором Департаменту по роботі з проблемними активами юридичних осіб ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_4 При цьому, до Вимоги не додано будь-якого документу (довіреності), який б підтверджував повноваження ОСОБА_4 на вчинення правочинів (юридично значущих дій) від імені відповідача-2. В тексті Вимоги також відсутні посилання на документ, який б підтверджував повноваження підписанта діяти від імені ПАТ «ВіЕйБі Банк». Суд бере до уваги також, що Вимога не містить вихідного реєстраційного номера ПАТ «ВіЕйБі БАНК», що є обов'язковим реквізитом документа.

Згідно ч .2 статті 527 Цивільного кодексу України, кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Доказів, що гр. ОСОБА_4 при вчиненні одностороннього правочину (вимоги від 25.01.2013 року) від імені ПАТ «ВіЕйБі Банк» діяв на підставі Статуту товариства або реалізував своє волевиявлення (за довіреністю) на час вчинення правочину немає.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пленум Верховного Суду України в п. 7 постанови від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 92, ст. 154 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Враховуючи вищевикладене, відсутність належних повноважень на вчинення одностороннього правочину (вимоги від 25.01.2013 року щодо виконання договору поруки у гр. ОСОБА_4), вбачається що в даному випадку такі повноваження останнім порушено, що свідчить про наявність підстав для визнання спірного правочину недійсними.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 3 ЦПК України визначено, кожна особа має право в порядку, встановленому кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушенівідповідачем у цивільно-правових відносинах.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

Як зазначає Верховний суд України у п. 2 висновків суду у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2012 р., у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК, таке право підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12 - 15, 20 ЦК, статті 3 - 5, 11, 15, 31 ЦПК).

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом (постанова Верховного Суд України від 21 травня 2012 р. у справі N 6-18цс11, від 21 травня 2012 р. у справі N 6-20цс11).

У зв'язку з цим порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК припиняється, якщо кредитор (ПАТ «ВіЕйБі Банк») протягом шести місяців від дня настання строку виконання (04.02.2013 року) основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя ОСОБА_1 та не набув відповідних цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 637 Цивільного кодексу України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У ч. 3. ст. 213 кодексу зазначається, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи ч. 1. ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до п. 5 договору поруки від 24.09.2008 року поручитель зобов'язаний в разі невиконання або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань по кредитному договору. А отже кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на одинадцятий день після отримання вимоги поручителем.

В силу ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

п 61. Правил надання послуг поштового зв'язку, передбачає, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З огляду на викладене, належним доказом надіслання та отримання відповідних документів може бути опис вкладення у цінний лист разом з розрахунковим документом.

Суду не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту надсилання Банком та отримання Позивачем відповідної письмової вимоги. Навпаки 07.10.2015 року до Трускавецького міського суду надійшов лист Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про відсутність оригіналу опису вкладення у цінний лист із нанесеним машинописним способом штриховим кодовим ідентифікатором 0315035464159, на який посилався Банк як на доказ отримання вимоги Позивачем.

Позивач не отримував повідомлення Кредитора про невиконання Боржником своїх зобов'язань. Судом встановлено під час допиту у якості свідка ОСОБА_7, що поштове відправленн від імені Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» було надіслано 25.01.2013р на ім'я Позивача, працівниками Трускавецького відділення ДП «Укрпошта» було вручено йому (ОСОБА_7.), як особі яка в січні - лютому 2013 року отримувала поштові відправлення адресовані ТзОВ «Інвестиції і Консалтинг»). Отже суд приходить до висновку, що повідомлення від 25.01.2013р не було вручено Позивачу.

Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б беззастережно доводили надсилання Позивачу поштою в період до травня місяця 2013 року належним чином оформленої вимоги про виконання основного зобов'язання.

Отже, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» пропустило строк пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 (поручителя), встановлений законом і порука припинилась згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім цього, 24 вересня 2015 р. Господарським судом Львівської області прийнято ухвалу у справі № 914/2645/14 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг», якою було ліквідовано товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг», а також погашено вимоги публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (код ЄДРПОУ 19017842) на суму 48895114 грн. 65 коп. (відповідно до норм, які містяться у ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи; згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання).

20 жовтня 2015 р. згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державним реєстраторм було внесено запис за № 14181170028000174 про припинення товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і косалтинг» (відповідно до п. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення).

Відповідно до норм, які містяться у ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Зважаючи на наведене, з моменту ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» зобов'язання останнього перед ПАТ «ВіЕйБі Банк», які виникли на підставі кредитного договору № 39/08 від 24 вересня 2008 р. були припинені відповідно до норм ст. 609 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

У постанові Верховного Суду України від 07.12.12 у справі № 6-129 цс 12 міститься наступний правовий висновок:

«Згідно із ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За змістом ст. ст. 559, 598 ЦК України, припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, за якого в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати. Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.

Отже, зі змісту зазначеної норми вбачається, що порука припиняється в разі припинення основного зобов'язання.».

Крім цього, Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 21.11.12 розглянув справу № 6-134 цс 12, предметом якої був спір про визнання договору поруки припиненим.

В ході розгляду цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого у разі невизнання кредитором факту припинення поруки з підстав, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України, поручитель має право звернутися до суду з позовом про визнання зобов'язання за договором поруки припиненим, тобто про визнання права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Звернення поручителя до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

Зважаючи на вищенаведені правові норми, а також висновки Верховного Суду України про застосування норм права, які є обов'язковими до застосування судами (п. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») порука є припиненою з підстав, передбачених нормами ч. 1 ст. 609 та ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки з моменту ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» зобов'язання останнього перед ПАТ «ВіЕйБі Банк», які виникли на підставі кредитного договору № 39/08 від 24.09.08 були припинені, а з моменту припинення кредитних зобов'язань одночасно припинилася і порука, яка забезпечувала їх виконання.

Отже, з моменту припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і консалтинг» припиняються і її зобов'язання за кредитним договором, а отже є припиненим і договір поруки, укладений між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1, яким були забезпечені зобов'язання за вказаним кредитним договором.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити в повному обсязі.

Керуючись ст.10, 60, 179, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, с у д,-

В И Р І Ш И В

Позов задовольнити.

Визнати недійсним односторонній правочин - вимогу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» від 25.01.13 до ОСОБА_1, щодо виконання перед Банком солідарного обов'язку за договором поруки від 24.09.08 укладеного між ОСОБА_1, ТзОВ «Інвестиції і консалтинг» та ПАТ «ВАБ Банк», переукладеного 01.10.08 із внесеними змінами та доповненнями, в редакції Договору про внесення змін №4 до Договору поруки від 17.08.12.

Визнати припиненим Договір поруки від 24.09.08 переукладений 01.10.08 із внесеними змінами та доповненнями, в редакції Договору про внесення змін №4 до Договору поруки від 17.08.12, укладений між ОСОБА_1, ТзОВ «Інвестиції і консалтинг» та ПАТ «ВАБ Банк», згідно якого ОСОБА_1 поручився за виконання ТзОВ «Інвестиції і консалтинг» зобов'язань за кредитним договором №39/08 від 24.09.08 року укладеним ТзОВ «Інвестиції і консалтинг» з ПАТ «ВіЕйБі Банк».

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. І. Марчук