Постанова № 57881448, 22.03.2016, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 1324/1894/12

провадження №2-а/457/2/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючої-судді Марчука В.І.

з участю секретаря Словіцької О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради про відновлення прав,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської міської ради про відновлення прав. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати дії та бездіяльність Львівської міської Ради протиправними у позбавленні його права отримати ділянку безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку; визнати бездіяльність Львівської міської ради протиправною у зв'язку з не винесенням рішення, щодо передачі йому безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 (згадану в матеріалах справи) для будівництва та обслуговування житлового будинку; зобов'язати Львівську міську Раду, на забезпечення та гарантію його Конституційних та Законних прав, змінити призначення даної земельної ділянки на «земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку» та винести рішення, яким передати безоплатно дану земельну ділянку по вул. Костелівка м. Львів, позначену виділену на плані місцевості, ОСОБА_2 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку; визнати рішення Львівської міської Ради про відмову у безоплатному переданні позивачу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку протиправним та скасувати; зобов'язати Львівську міську Раду не обмежувати його права та передати безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що 14.06.2006 року він звернувся у Львівську міську раду, відповідно до Закону України «Про звернення …» та ст. 12 Земельного кодексу України, з проханням надати земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, по вул. Костелівка в м. Львові, так як більше десяти років ділянкою ніхто не користується. Однак Львівська міська рада позбавила його права користуватись земельною ділянкою, тому позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом.

До суду поступило заперечення Львівської міської ради проти адміністративного позову, відповідно до якого просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покладаючись на обставини викладені в позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача Трускавецької міської ради, виконавчого комітету Трускавецької міської ради в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених в запереченні проти адміністративного позову, в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд дійшов переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 N 10-рп/2010, положення частини 1 статті 143 Конституції України, згідно з якою органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень. Органи місцевого самоврядування відповідно до Земельного кодексу України вирішують питання про розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, та при вирішенні таких питань ці ради виступають як суб'єкти владних повноважень.

Отже, виходячи з приписів норм чинного законодавства та зазначеного рішення Конституційного Суду України, спір, який виник між сторонами у даній справі, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що 25.05.2006 року ОСОБА_2 звернувся до голови Львівської міської ради з заявою про надання в користування на 25 років земельну ділянку, під капітальне будівництво, по вул. Костелівка, позначену на викопіровці з плану Франківського району м. Львова, червоною лінією для здійснення підприємницької діяльності. Дана заява зареєстрована 25.05.2006 року за реєстраційним номером 3-П-10655. Згідно листа управління архітектури і містобудування Трускавецької міської ради, управління розглянуло дану заяву, та повідомило заявника про те, що територія на АДРЕСА_1, між існуючим гаражним кооперативом та будинком №40, зарезервована для будівництва освітнього закладу. Оскільки вказана заявником земельна ділянка на АДРЕСА_1 знаходиться в межах вищевказаної території, управління не може надати позитивний висновок щодо надання цієї земельної ділянки під забудову.

В подальшому, а саме: 14.06.2006 року ОСОБА_2 знов звернувся до голови Львівської міської ради з заявою про надання земельної ділянки, під будівництво, по вул. Костелівка, відповідно до земельного кодексу України, позначену на викопіровці з плану Франківського району м. Львова, червоною лінією, у зв'язку з тим, що земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ніхто не користується більше 10 років. Дана заява зареєстрована 14.06.2006 року за реєстраційним номером 3-П-12198. Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради листом від 07.07.2006 року за №3-П-12198/20, розглянуто дане звернення заявника та повідомлено, що вичерпні роз'яснення по питанню надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку, заявнику вже було надано листом УАМ №3-П-10655/20 від 07.06.2006 року.

У відповідності до ст.40 Земельного кодексу України (діючого на момент спірних правовідносин) громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

У відповідності до ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

У відповідності до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Відповідно до п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Тобто, питання надання земельних ділянок у власність або користування фізичним чи юридичним особам, вирішуються виключно на сесіях ради шляхом голосування депутатів певної ради.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тому з урахуванням вищезазначеного, те, що відповідачем питання по видачі земельної ділянки ОСОБА_2 на сесію міської ради не виносилось, рішення по даному питанню не приймалось, а лист управління архітектури і містобудування не є належним розглядом заяви у відповідності до законодавства, то суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання бездіяльності Львівської міської ради протиправною у зв'язку з не винесенням на розгляд сесії рішення, щодо передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку є підставною та підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про визнання дії та бездіяльність Львівської міської ради протиправними у позбавленні його права отримати ділянку безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, то суд вважає, що дана вимога до задоволення не підлягає, оскільки вона належним чином не конкретизована, та позивачем належним чином дана позовна вимога не обґрунтована.

Що стосується позовної вимоги про визнання рішення Львівської міської Ради про відмову у безоплатному переданні позивачу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку протиправним та скасувати, то суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню оскільки судом встановлено, що дане рішення відповідачем не приймалось, а тому суд зважаючи на відсутність факту прийняття Міськрадою рішення, не вбачає підстав і задоволення даної позовної вимоги

Що стосується позовних вимог зобов'язати Львівську міську Раду, на забезпечення та гарантію його Конституційних та Законних прав, змінити призначення даної земельної ділянки на «земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку» та винести рішення, яким передати безоплатно дану земельну ділянку по вул. Костелівка м. Львів, позначену виділену на плані місцевості, ОСОБА_2 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку; зобов'язати Львівську міську Раду не обмежувати його права та передати безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, то суд приходить до наступного висновку:

За приписами статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

У відповідності до статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цимЗаконом.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

У відповідності до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі тощо

Отже, надання земельних ділянок громадянам та зміна призначення земельних ділянок віднесено до виключної компетенції міської ради, а тому позовні вимоги про зобов'язати Львівську міську Раду, на забезпечення та гарантію його Конституційних та Законних прав, змінити призначення даної земельної ділянки на «земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку» та винести рішення, яким передати безоплатно дану земельну ділянку по вул. Костелівка м. Львів, позначену виділену на плані місцевості, ОСОБА_2 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку; зобов'язати Львівську міську Раду не обмежувати його права та передати безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку до задоволення не підлягають, так як вирішення даного питання не відноситься до компетенції суду .

Вказане вбачається також з п. 14 листа ВСУ від 29.10.08 р. № 19-3767/0/8-08, де чітко вказано, що суди під час розгляду позовів про визнання неправомірною бездіяльності, яка виражається у нерозгляді заяви про надання земельної ділянки, можуть лише зобов'язати відповідний орган розглянути таку заяву, а не приймати рішення про надання ділянки у власність (оренду), оскільки це не входить до компетенції суду.

Керуючись ст.ст. 18, 158-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Визнати бездіяльність Львівської міської ради протиправною у зв'язку з не винесенням на розгляд сесії проекту рішення, щодо розгляду питання передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

В решті частині позовних вимог відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови.

Суддя: В. І. Марчук