Ухвала суду № 57877165, 18.05.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41219/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Колегія суддів Печерського районного суду м. Києва в складі:

головуючої судді Бабенко С.Ш.,

суддів Гладун Х.А., Остапчук Т.В.,

при секретарі Кравченку В.Ю.,

за участю прокурора Олексюка В.С.,

захисників Долобашка О.С., Голуб С.А.,

підозрюваного ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060005971 від 14.09.2015р., за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6. народження, уродженця міста Амман, Хашимiтське Королівство Йорданія, араба, громадянина Йорданії, з середньої освітою, не одруженого, студента 3 курсу медичного факультету Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

04.11.2015р. в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12015100060005971 від 14.09.2015р. за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України.

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 14.09.2015 приблизно о 10 год 20 хв, перебуваючи поряд з будинком №12 по бул. Лесі Українки в м. Києві, керуючись прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння автомобілем «Део Сенс», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 70 000 грн, який належить ОСОБА_9, підійшов до вказаного автомобіля та, відкривши праві передні двері, проник до вказаного транспортного засобу і погрожуючи викруткою потерпілому ОСОБА_9, пересів за кермо автмообілю, запустив двигун автомобілю ключами, які знаходилися у замку запалювання, та рушив на вказаному автомобілі, в напрямку площі Лесі Українки в м. Києві, незаконно заволодівши вказаним транспортним засобом, чим вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України.

Також ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 14.09.2015 приблизно о 20 год 40 хв, перебуваючи у службовому кабінеті № 85 Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Московська, 30, під час повідомлення йому про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу - слідчому слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_12, легке тілесне ушкодження у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, чим вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 16.09.2015р. відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якої визначено до 12.11.2015р.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 у встановленому законом порядку в ході судового розгляду ухвалами судів першої та апеляційної інстанції від 11.11.2015р., 28.12.2015р., 29.01.2016р., 24.03.2016р., 18.05.2016р. продовжено до 16.07.2016р. включно. Розгляд кримінального провадження на даний час судом не завершено.

У судовому засіданні захисником Долобашком О.С. заявлено клопотання про залучення експерта для проведення психіатричної експертизи відносно обвинуваченого ОСОБА_3, оскільки матеріали кримінального провадження, поведінка обвинуваченого в момент вчинення ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень та його поведінка на начальних стадіях досудового розслідування та судового розгляду надавали можливість вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечних діянь була у неосудному або обмежено осудному стані.

У судовому засіданні ОСОБА_3, будучи допитаним в якості обвинуваченого, пояснив, що 14.09.2015 приблизно о 10 год 20 хв, рухався по бул. Лесі Українки в м. Києві, будучи одягненим тільки в джинси, оскільки напередодні, по приїзду з м. Харкова до м. Києва з метою прямування до Йорданії, був побитим незнайомими особами в районі залізничного вокзалу м. Києва, та у нього було викрадено паспорт, 100 доларів США, куртку, сорочку та взуття. В подальшому біля 5 днів він ночував на залізничному вокзалі, по черзі продаючи свої речі, які залишились у нього в сумці, щоб оплатити нічліг, та фактично не мав грошей придбати собі їжу. Після нападу на нього невідомих осіб, на його обличчі було багато ссаден та синців. З приводу нападу на нього та викрадення у нього особистих речей і заподіяння йому тілесних ушкоджень він звертався до міліції на залізничному вокзалі, але йому повідомили, що нападників не знайдуть, та запропонували вирішувати свої матеріальні питання самостійно. Оскільки у нього закінчилися речі, які він міг продати, йому не допомогли на території залізничного вокзалу працівники міліції щодо можливості знайти гроші, у нього не було мобільного телефону, який він продав ще в м. Харкові за два місяці до поїздки, а також у зв'язку з тим, що у нього не було грошових коштів через інтернет кафе зв'язатися із своїми родичами в Йорданії, 14.09.2015р. зранку, вияснивши, в якому напрямку йому можливо йти, щоб дібратися до аеропорту, він вирішив йти пішки в сторону аеропорту, не знаючи взагалі міста Києва.

В цей день він залишався одягнутим тільки в джинси, на ньому не було сорочки, взуття, верхнього одягу, також у нього не було жодних грошових коштів та при собі він тільки тримав викрутку, яку він знайшов біля залізничного вокзалу та зберігав при собі з метою свого захисту, та книгу «Коран». Також на тілі його були наявні синці та ссадна. Щодо свого зовнішнього вигляду він розумів, що він одягнений не за сезоном, та в такому вигляді не можливо знаходиться в громадських місцях, але доведений до відчаю у зв'язку із своїм скрутним матеріальним станом, він самостійно визначився йти пішки до аеропорту, де мав в подальшому ситуативно вирішувати питання щодо своєї поїздки додому в Йорданію. Над його зовнішнім виглядом насміхалися люди, та з цього приводу його психологічний стан був тяжким, оскільки допомоги йому не було від когось чекати, а звернутися до посольства Йорданії про допомогу у скрутній ситуації, як громадянин Йорданії він не здогадався, також йому на залізничному вокзалі не допомогли працівники міліції та волонтери, які там знаходились.

З залізничного вокзалу добравшись пішки до бул. Л. Українки, він підійшов до автомобілю, який стояв на узбіччі, сів на пасажирське сидіння, та звернувся до водія, який сидів за кермом автомобілю, та попросив водія про допомогу відвести його до аеропорту, при цьому в руках тримав викрутку та Коран. Побачивши його в такому вигляді, водій перелякавшись, вибіг із автомобілю і втік. Він, побачивши в замку запалювання ключ, завів автомобіль та почав рухатися, щоб доїхати до аеропорту, при цьому він не бажав забирати автомобіль у водія, а тільки намагався на ньому доїхати до аеропорту. До водія автомобілю він звертався російською мовою, з урахуванням його акценту у висловленнях, оскільки його рідною мовою є арабська.

В подальшому водій автомобілю повернувся до автомобілю, намагався його зупинити, триваючись за кермо автомобілю при відкритій передній дверці автомобілю з його сторони, та не впоравшись із керуванням автомобілем, ним було вчинено зіткнення з іншим автомобілем, після чого він убіг від місця ДТП на відстань до 50 м, але потім співробітники міліції затримали його та він спокійно без будь-якого супротиву на їх вимогу сів до них в автомобіль та його було доставлено до райвідділу міліції, де його тримали до вечора без їжі, а потім затримали. В райвідділі міліції з його зовнішнього вигляду також всі посміхалися, що йому було вкрай неприємно.

Знаходячись в райвідділу міліції, обвинувачений в судовому засіданні також підтвердив, що в момент, коли з ним проводила відповідні процесуальні дії слідчий ОСОБА_16 він в присутності всіх учасників відповідної слідчої дії, почув, що ОСОБА_12 сказала слово «вогонь», яке він розцінив як можливість заподіяти його шкоду, оскільки вона посміхалася, як він розумів, саме над ним. З приводу цього він дійсно напав на ОСОБА_12, повалив її на підлогу, намагався її душити, вкусити, та з цього приводу наніс їй тілесні ушкодження.

Також в судовому засіданні зазначив, що шкодує про вчинені ним дії, але вважає, що це було вчинено тільки у зв'язку з тим, що він знаходився в тяжкому, пригніченому стані, оскільки залишився без грошових коштів, одягу, їжі, та не міг доїхати до дому в Йорданію у зв'язку з тим, що був напередодні пограбований невідомими особами.

Будучи допитаною в якості потерпілої слідчий СВ Печерського РУ НП України в м. Києві ОСОБА_12 пояснила, що при складанні нею протоколу затримання ОСОБА_3 у зв'язку з вчиненням злочину він вибірково відповідав на її запитання, надавав відповіді тільки після того, як хтось із присутніх в кабінеті чоловіків повторював йому її запитання, та вже в момент, коли протокол був заповнений, несподівано, без всякої причини ОСОБА_10 напав на неї, рукою схопивши її шию, повалив на крісло, з силою повалив на підлогу, почав душити за шию, також наніс лівою рукою декілька ударів по обличчю, наніс пошкодження в області рота, та намагався вкусити її за волосся.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12, свідок ОСОБА_14, який був присутнім в кабінеті слідчого в момент, коли ОСОБА_10 напав на ОСОБА_12, виключають, що потерпіла ОСОБА_12 взагалі як в момент, коли на неї напав ОСОБА_10, так і напередодні, вживала в своєму спілкуванні з ОСОБА_3 та іншими учасниками процесуальної слідчої дії слово «вогонь».

Одночасно, свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначив, що поведінка ОСОБА_3 в момент складання протоколу про його затримання супроводжувалася емоційними висловлюваннями, пов'язаними з регілігійними уподобаннями останнього. ОСОБА_3 тривалий час бубонів щось арабської мовою, та присутня при цій процесуальній дії перекладач повідомила, що ОСОБА_10 цитував вірші із Корана, також двічі казав «аллах акбар», що заставило його більш пильніше стежити за ним, щоб нічого не сталося.

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 також вказав на неадекватність поведінки ОСОБА_3 в момент, коли він підійшов до нього та схопив його за куртку в області передпліч, намагаючись з криком узнати у нього котра година. Неадекватність поведінки ОСОБА_3 свідок пов'язує з тим, що ОСОБА_10 був одягнений не за сезоном тільки в джинсах, був побитий, різко стрибнув до нього, що заставило його викликати наряд поліції та до приїзду поліції стежити за ним.

Матеріали кримінального провадження містять інформацію щодо стану здоров'я обвинуваченого.

Так, згідно довідки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 2180 від 17.11.2015, яка долучена стороною захисту до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в КМКЛШД з 15.09.2015 до 18.09.2015 з діагнозом стан після генералізованого судомного нападу, забій м'яких тканин голови, органічне враження центральної нервової системи травматично- інтоксикаційного ґенезу, епісиндром, зміна особистості (том 1 а.с. 87).

Відповідно до листа Київського слідчого ізолятору Управління ДПтС України в м. Києві та Київській області № 15-31500 від 24.11.2015, який також долучений до матеріалів кримінального провадження, обвинувачений 24.09.2015 консультований лікарем психіатром, який надав висновок: органічне ураження головного мозку, гострий психоз. ОСОБА_3 поміщений до палати-камери посиленого медичного нагляду за особами з психічними розладами (том 1 а.с. 88).

Враховуючи той факт, що на момент знаходження ОСОБА_3 під вартою спеціалістами медичної установи встановлено розлад психічної діяльності останнього, а також враховуючи неадекватність поведінки обвинуваченого в момент вчинення інкримінованих йому в вину кримінальних правопорушень, стороною захисту в судовому засіданні заявлено клопотання про призначення відносно обвинуваченого амбулаторної судово-психіатричної експертизи, проведення якої необхідно доручити спеціалістам Київського міського центру судово-психіатричних експертиз.

Зазначене клопотання в судовому засіданні було підтримане обвинуваченим, та проти його задоволення заперечував прокурор.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження щодо психічного стану обвинуваченого, вважає, що клопотання захисника Долобашка О.С. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 242 ч. 2 п. 3 КПК України передбачає обов'язкове проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного, обвинуваченого за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно ст. 509 КПК України залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи здійснюється у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була у неосудному або обмежено осудному стані.

Колегія суддів визнає, що обставини, вказані захисником у клопотанні про призначення по справі судово-психіатричної експертизи та отримані в ході судового розгляду, мають істотне значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне, для повного і всебічного з'ясування обставин по справі, призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого, проведення якої доручити спеціалістам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.

Одночасно, з метою забезпечення експертів наявною медичною документацією відносно обвинуваченого для проведення експертного дослідження колегія суддів, враховуючи думку учасників судового розгляду, на задоволення клопотання сторони захисту щодо витребування із Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, Київського слідчого ізолятору Управління ДПтС України в м. Києві та Київській області та ІТТ Головного управління Національної поліції в м. Києві медичної документації на ім'я обвинуваченого ОСОБА_3, вважає за необхідне задовольнити клопотання захисників Долобашка О.С., Голуб С.А. про тимчасовий доступ до медичної документації на ім'я обвинуваченого з можливістю її тимчасового вилучення, яка знаходиться в володінні зазначених закладів.

Враховуючи, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості судового розгляду кримінального провадження, зокрема для отримання відомостей, котрі є необхідними для встановлення психічного стану обвинуваченого як на момент вчинення інкримінованих йому в вину кримінальних правопорушень, так на і момент розгляду справи судом, встановлення або спростування обставин, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була у неосудному або обмежено осудному стані, шляхом проведення судово-психіатричної експертизи, проведення якої вимагає надання експерту для ознайомлення відомостей про стан обвинуваченого як на момент отримання вчинення ним діянь, так і в подальшому, колегія суддів вважає, що в судовому засіданні стороною захисту доведено, що відомості, які містяться в документах, доступ до яких захисники просять надати, перебувають у володінні відповідної юридичної особи, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, містять відомості, які можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх (здійснити виїмку).

Згідно ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать, зокрема, відомості, які можуть становити лікарську таємницю.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі і документи перебувають у володінні відповідної юридичної особи, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Керуючись ст.ст. 159, 162, 163, 242, 332, 369, 370, 509 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Клопотання захисника Долобашка О.С. про призначення судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_3 задовольнити.

У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити спеціалістам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1). Чи страждає на теперішній час та чи страждав на час вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3 будь-яким психічним захворюванням чи іншим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки?

2). Якщо так, то яким саме та чи міг він в момент вчинення кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, та чи може на теперішній час усвідомлювати свої дії та керувати ними? Чи є ОСОБА_3 осудним?

3). Чи потребує ОСОБА_3 застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру? Якщо так, то яких саме?

Попередити експертів про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 КК України та відмову без поважних причин від дачі висновку за ст. 385 КК України.

Для проведення експертизи до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи направити ОСОБА_3, який знаходиться під вартою та тримається у Київському слідчому ізоляторі, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13, відносно якого ухвалою суду від 18.05.2016р. продовжено строк тримання під вартою до 16 липня 2016р.

Для ознайомлення експертам направити матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060005971 від 14.09.2015р., за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України (кримінальне провадження № 757/41219/15-к).

Копію ухвали направити в експертний заклад.

Надати адвокатам Долобашку Олександру Сергійовичу, Голуб Світлані Анатоліївні дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів з можливістю їх вилучення, які містяться в медичній документації на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Амман, Хашимiтське Королівство Йорданія, та зберігаються в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, Київському слідчому ізоляторів Управління ДПтС України в м. Києві та Київській області та в Ізоляторі тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в м. Києві.

Визначити строк дії ухвали щодо надання тимчасового доступу до медичної документації в десять днів, який обраховувати з дня винесення ухвали судом.

Ухвала про призначення експертизи може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала щодо надання тимчасового доступу до медичної документації оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайного після її оголошення.

Головуючий С.Ш.Бабенко

Судді Х.А. Гладун

Т.В. Остапчук