Постанова № 57875715, 28.04.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3344/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2016 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi Тимощука О. Я., pозглянувши в порядку скороченого провадження в мiстi Рiвне спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання здійснити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

21 березня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області, правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому, просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Рівне, які полягають у відмові ОСОБА_2 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи із 16.07.1984 року по 17.10.1994 року і призначити пільгову пенсію за віком та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_2 починаючи із 12.09.2015 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи із 16.07.1984 року по 17.10.1994 року.

На обгрунтування своїх позовних вимог повідомила, що, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи загальний страховий стаж роботи більше 17 років та виявивши бажання здійснити доплату внесків до мінімального страхового стажу 20 років, в тому числі наявний в неї пільговий стаж роботи за Списком №2 більше 10 років (що підтверджено рішенням Рівненського міського суду), 08.02.2016 року звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, правонаступником якого на даний час є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення їй пільгової пенсії за віком за Списком №2 та надала усі необхідні документи, що підтверджують її роботу в шкідливих умовах праці, в тому числі рішення суду. Відповідач у своєму листі-відповіді повідомив, що ним відмовлено в частковому зарахуванні пільгового стажу за період роботи на ПАТ «Рівненський завод «Газотрон» із 16.07.1984 року по 17.10.1994 року, а як наслідок - відмовлено у призначенні пенсії за віком, на думку управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, через відсутність 10 річного пільгового стажу та 20 річного загального стажу.

Позивач вважає дії Відповідача протиправними і такими, що грубо порушують норми чинного законодавства.

Ухвалою Рівненського міського суду від 01.04.2016 року було відкрито скорочене провадження у справі. Копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів була надіслана Відповідачу.

У встановлений законом строк від Відповідача надійшли письмові заперечення, з огляду яких він просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі за безпідставністю позовних вимог, вказує, що на момент виникнення спірних правовідносин у Позивача був відсутній загальний стаж роботи 20 років 6 місяців та спеціальний - 10 років.

Оцінивши повідомлені Позивачем, Відповідачем обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без проведення судового засідання та виклику осіб, в порядку скороченого провадження.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх наявними в матеріалах судової справи доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 03.11.2015 року за №569/8267/15-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Рівненський завод «Газотрон» було задоволено в повному обсязі. Зобов'язано таке підприємство видати довідку про пільговий стаж за період з 16.07.1984 року по 17.10.1994 року. Окрім того, згідно мотивувальної частини рішення суду вказано, що судом встановлено, що ОСОБА_2 в період з 16.07.1984 року по 17.10.1994 року працювала на посаді травильника прецизійного травлення на Рівненському заводі імені 60-річчя Жовтня (в даний час - ПАТ «Рівненський завод «Газотрон»). Наявні записи в трудовій книжці засвідчені підписом відповідальної особи та скріплені печаткою підприємства, з яких чітко вбачається періоди роботи, посади, які займала Позивач.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, встановлені рішенням Рівненського міського суду від 03.11.2015 року за №569/8267/15-ц щодо наявності у ОСОБА_2 права на зарахування більш, як 10 річного періоду роботи до пільгового стажу не підлягають доказуванню в даній справі. Таким чином, суд вважає, що Позивач має стаж роботи за Списком №2 із 16.07.1984 року по 17.10.1994 року.

У відповідності до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції на момент досягнення Позивачем 50 річного стажу) передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Виходячи із заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії вбачається, що вона, маючи загальний страховий стаж понад 17 років, що не заперечується Відповідачем, виявила бажання здійснити доплату страхових внесків до необхідного стажу 20 років, а тому пільгова пенсія за віком по Списку №2 повинна бути призначена Позивачу за умови доплати нею таких внесків до 20 річного стажу.

У мотивувальній частині рішення Рівненського міського суду від 03.11.2015 року за №569/8267/15-ц було вказано, що: «Таким чином, стаж роботи ОСОБА_2 в період з 16 липня 1984 року по 17 жовтня 1994 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2».

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п.1 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731. Цей Порядок регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» і «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 р. за № 1451/11731 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, а саме: Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, що діє в період до 01.01.1992; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, що діє в період з 01.01.1992 по 10.03.1994; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що діє в період з 11.03.1994 по 31.01.2003; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, що діє в період з 01.02.2003 по даний час.

Згідно із копією уточнюючої довідки від 28.12.2015 року №398, виданої ПАТ «Рівненський завод «Газотрон», Позивач із 09.06.1986 року по 17.10.1994 року працювала травильником прецизійного травлення цеху №5. Разом з тим, пільговий період роботи Позивача із 16.07.1984 по 17.10.1994 підтверджений рішенням Рівненського міського суду, яке набрало законної сили.

В період роботи Позивача, із 16.07.1984 по 17.10.1994 був чинний Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, посада, яку обіймала ОСОБА_2, була передбачена розділом Розділом ХVI «Виробництво виробів електронної техніки та радіоапаратури», позиція 2170100а-19190, Список затверджений постановою КМУ від 11.03.1994 року №162.

Згідно до вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: наявність професії та виробництва в Списках № 1 та №2 та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.

Ч. 1 ст. 75 КЗпП передбачала, що щорічна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 15 робочих днів, з поступовим переходом до надання відпустки більшої тривалості. Порядок обчислення тривалості щорічної відпустки визначається законодавством.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 76 КЗпП (в редакції на момент роботи Позивача із 1984 року по 1994 року) передбачалось, що щорічні додаткові відпустки надаються працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці. Таким чином, за роботу в шкідливих умовах праці в період 1984-1994 р.р. позивачу повинна була би надаватись відпустка в сумі основної і додаткової більше 15 днів на рік.

Наведеним приписам ч. 1 ст. 76 КЗпП кореспондують положення постанови КМУ від 17.11.1997 року №1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці», де передбачається, що за посадою Позивача надається додаткова оплачувана відпустка за шкідливі умови праці.

З огляду акту зустрічної звірки, складеному працівниками управління Пенсійного фонду України в м. Рівне під час перевірки первинних документів ( в тому числі картки Форми Т-2), які свідчать про характер та умови праці Позивача підтверджується зайнятість ОСОБА_2 починаючи із 16.07.1984 по 17.10.1994 року на пільговій посаді, що визначена Списком №2.

Також, актом зустрічної звірки підтверджено, що в картці форми Т-2 відображена відпустка в період із 18.10.1984 по 23.05.1994 року більше 22 календарних днів, що саме по собі свідчить про наявність в Позивача додаткової оплачуваної відпустки за шкідливі умови праці.

Таким чином, суд вважає, що починаючи із 16.07.1984 року по 17.10.1994 року, Позивач, ОСОБА_2, працювала за однієї і тією ж самою професією, яка відображена в Державних класифікаторів посад та професій та в Списках, як шкідлива.

Відповідно до Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Згідно з п. 4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до п.4.2. результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови ї характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Пунктом 4.3. передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01 серпня 1992 року №442 проведення атестації робочих місць доручено керівникам підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання.

За змістом вищевикладеної постанови КМ України, що підтверджується також листом Мінпраці і соціальної політики від 16.12.1999 року №01-3/2586-02-6, строки першої атестації робочих місць на підприємствах передбачались до 31.07.1997 року (впродовж п'яти років після введення в дію вищезазначеного Порядку). Нормативними актами чітко не врегульовано порядок зарахування роботи в професіях передбачених Списками №1 і №2 до проведення першої атестації робочих місць по умовах роботи на підприємствах.

Відповідно до п. п. 5 ,6 Постанови ВР України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 року, Міністерству соцзабезпечення України надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», які є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організації, розташованих на території України. Відповідно до такого роз'яснення Мінсоцзахисту України і Мінпраці України від 05.07.1994 року №06-2437 і №01-3/610-02-2, у випадках не підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці до пільгового стажу зараховується період роботи в професіях і посадах, передбачених Списками №1 і №2, до дати видання наказу по результатах атестації по підприємству. Зазначене положення було підтверджене листом начальника Головного пенсійного управління Мінсоцзахисту України від 23.12.1996 року №02-01-6/901/08 за підписом начальника головного пенсійного управління О.В. Гарячої, адресованому Мінмашпрому і підприємству, воно відповідає загальним нормам і принципам права та було доведе до відома усіх працівників підприємства, на якому Позивач вже на той момент не працювала.

Щодо дати, з якої Відповідач зобов'язаний призначити позивачу пенсію, суд вважає наступне.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чиснності цим Законом.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчисленні сплати страхувальниками та застахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду Укаїни, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року за №21-1, відшкодуванню підлягають витрати на доставку і виплату пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону Укаїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в таких розмірах,

-для платників, зазначених у пп. 2.1.1. пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами паці за Списком №1, №2 на посадах, що дають право на призначння пенсії за віком.

Таким чином, суд вважає, що з аналізу вказаних норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчисленні сплати страхувальниками та застахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду Укаїни, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року за №21-1, саме ПАТ «Рівненський завод «Газотрон» до досягнення Позивачем пенсійного віку за загальними правилами - 60 років, з моменту призначення ОСОБА_2 пільгової пенсії - зобов'язаний буде сплачувати Відповідачу 100% пенсійної виплати Позивача, оскільки пільговий стаж Позивач по справі набув саме протягом роботи на вказаному підприємстві.

Виходячи з викладеного, саме небажання ПАТ «Рівненський завод «газотрон» відшкодовувати Відповідачу отримувану Позивачем пенсію, послужило відмовою у видачі ОСОБА_2 добровільно довідки встановленого зразка, а як наслідок, зобов'язання його згідно рішення суду видати таку довідку для призначення їй пільгової пенсії.

Суд приходить до висновку, що набувши право на призначення пенсії по досягненню 50 річного віку (станом на 22.12.2011 року), Позивач не змогла реалізувати таке право через відмову ПАТ «Рівненський завод «Газотрон» видати їй добовільно уточнюючу довідку, тому, має право на призначення пенсії в межах строку звернення до суду, оскільки виплату такої пенсії згодом буде здійснювати саме підприємство через покриття витрат Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в повному обсязі до досягненню ОСОБА_2 60 річного пенсійного віку за загальними правилами.

Відмова у призначенні позивачу пільгової пенсії є незаконною та порушує конституційне право на соціальний захист, гарантоване ст. 46 Конституції України.

Згідно п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» № 137-V 14.09.2006 року усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Управління Пенсійного фонду України як територіальний представницький орган Пенсійного фонду України зобов'язано керуватися у своїй діяльності лише виключно діючим законодавством України в межах своїх повноважень.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до Розділу 11 Конституції України право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і забезпечується ч. 2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням листа-відповіді Відповідачем не надано жодних доказів стосовно правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України: «Негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 6, 49, 51, 160-163, 167, 183-2 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Рівне, правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, які полягають у відмові ОСОБА_2 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи із 16.07.1984 року по 17.10.1994 року та призначити пільгову пенсію за віком.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити призначення та виплату пільгової пенсії за віком ОСОБА_2 починаючи із 12.09.2015 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи із 16.07.1984 року по 17.10.1994 року.

Постанову суду в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Рівненського

міського суду Тимощук О. Я.