Рішення № 57875349, 25.05.2016, Решетилівський районний суд Полтавської області

Справа № 546/46/15-ц

Номер провадження 2/546/181/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року селище Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягти з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № PLXRRC17300003 від 12 грудня 2008 року станом на 19.11.2014 року у загальному розмірі 80701,86 грн. та понесені ним судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.12.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є позивач, було укладено зазначений вище кредитний договір. Відповідачка неналежним чином виконує свої зобов'язання позичальника за цим кредитним договором, внаслідок чого станом на 19.11.2014 року утворилася її заборгованість у загальному розмірі 85844,29 грн., у тому числі:

-заборгованість за кредитом - 3442,25 грн.;

-заборгованість за відсотками за користування кредитом - 214,35 грн.;

-заборгованість з комісії за користування кредитом - 599,07 грн.;

-пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 81588,62 грн.

Від цієї суми позивач просить відняти стягнуту з відповідачки за рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2012 року суму боргу за цим договором у розмірі 9461,57 грн. та до різниці додати нараховані позивачем штрафи у розмірі 500 грн (фіксована частина) та 3819,14 грн (процентна складова).

В судове засідання для участі у розгляді справи представник позивача не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій зазначив, що в разі наявності підстав для зменшення розміру неустойки, ця неустойка повинна бути стягнута у розмірі 5000 грн., а також просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з письмовою заявою, в якій позов визнала частково, просить суд розглянути справу за її відсутності та надала суду документи на підтвердження свого незадовільного фінансового становища та незадовільного стану свого здоров'я та здоров'я свого сина ОСОБА_2

За таких обставин суд визнав за можливий судовий розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Із матеріалів справи вбачається наступне:

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2012 року, яке не змінене, не скасоване і набрало законної сили, встановлено, що 12 грудня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (тепер - ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № PLXRRC17300003 (а.с.6-7).

Згідно цього Договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику споживчий строковий кредит в сумі 4188,80 грн. на строк - 24 місяці по 12.12.2010 року включно на наступні цілі:

- на придбання товару та на оплату страхового платежу у розмірі 1108,80 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом;

-сплати одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 280 грн.;

-сплату щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 92,15 грн.

Сторони узгодили строки та розміри погашення кредиту, виплати процентів та зазначеної вище винагороди шляхом внесення позичальником щомісячних платежів у розмірі 285,65 грн. з 25 по 30 число кожного місяця, починаючи з 25.01.2009 року.

Згідно п. 5.1 узгоджених сторонами Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»), (Стандарт) у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не менше 1 гривні.

Згідно п. 5.3 Умов при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Цим же рішенням частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за цим кредитним договором станом на 30.12.2011 року у загальному розмірі 9461 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 57 коп., у тому числі - заборгованість за основною сумою кредиту -3648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн. 15 коп.; заборгованість за сумою відсотків за користування кредитом -214 (двісті чотирнадцять) грн. 35 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом -599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 07 коп.; пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань -5000 (п'ять тисяч) грн.

Із наданого позивачем розрахунку позовних вимог (а.с. 8) вбачається, що позивачем визначена заборгованість відповідачки за зазначеним вище кредитним договором станом на 19.11.2014 року (за мінусом задоволеної рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.04.2012 року суми боргу у розмірі 9461,57 грн.) у загальному розмірі 80701,86 грн., у тому числі:

-заборгованість за кредитом - 3442,25 грн.;

-заборгованість за відсотками за користування кредитом - 214,35 грн.;

-заборгованість з комісії за користування кредитом - 599,07 грн.;

-пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 81588,62 грн.;

-штраф за порушення строків платежів (фіксована частина) -500 грн. та процентна складова -3819,14 грн.

Із цього ж розрахунку вбачається, що, починаючи з грудня 2009 року позивачем не нараховувалися проценти на поточну та прострочену заборгованість відповідачки за кредитним договором, також не нараховувалася комісія за користування кредитом, а здійснювалося нарахування тільки пені. Таким чином даний позов містить лише вимоги про стягнення з відповідачки неустойки. При цьому загальна сума заборгованості з пені накопичувальним рахунком визначена з моменту укладення кредитного договору без урахування зменшення розміру пені за рішенням суду від 25.04.2012 року, крім того на протязі періоду часу з 28.09.2010 року по 29.01.2013 року розмір нарахованої пені зазначений однією сумою без розподілу по місяцях.

Враховуючи дату, по яку стягнуто з відповідачки заборгованість за судовим рішенням від 25.04.2012 року (30.12.2011 року), за період з цієї дати по 29.01.2013 року розмір пені за несвоєчасність виконання відповідачкою зобов'язань за договором становить:

3648,15 х 1,25% х 426 = 19426,40 грн.

Таким чином за результатами математичного розрахунку загальна сума нарахованої позивачем за період з 30.12.2011 року по 19.11.2014 року пені становить 35516,95 грн.

Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість позовних вимог суд виходить з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України:

1.За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2.До відносин за кредитними договорами застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як випливає із змісту Книги п'ятої Цивільного кодексу України кредит є одним із видів зобов'язання.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналіз положення п. 5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»), (Стандарт) дає підстави вважати, що встановлений даними Умовами штраф є нічим іншим, як неустойкою, оскільки підстави його виникнення та порядок розрахунку по своїй суті та за змістом повністю відповідають вимогам статті 549 ЦК України.

Таким чином розмір неустойки, яку позивач просить стягти з відповідачки, з урахуванням розміру пені становить: 35516,95 + 500 + 3819,14 = 39836,09 грн.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Як вбачається із вказаного вище розрахунку заборгованості порушення боржником ОСОБА_1 свого зобов'язання почали виникати з травня 2009 року і тривали до дня звернення позивача до суду, у тому числі - і після набрання рішенням Решетилівського районного суду від 25.04.2012 року законної сили. Незважаючи на це, позивач звернувся до суду із даним позовом лише у січні 2015 року, тобто через два роки і вісім місяців після виникнення у нього такого права. При цьому позивачем не надано суду жодних доказів того, що він вживав будь-яких заходів до зменшення розміру збитків, завданих йому невиконанням відповідачкою своїх зобов'язань. За таких обставин в діях позивача вбачається умисел на стягнення з відповідачки неустойки у якомога більшому розмірі.

Відповідно до п. 27 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положенням статей 1054 і 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Заява відповідачки про часткове визнання позову та розгляд справи за її відсутності не містить прямого клопотання про зменшення розміру неустойки. Разом з тим, приймаючи до уваги те, що до цієї заяви додано копії документів, які свідчать про тяжке захворювання неповнолітнього сина відповідачки, яке призвело до його інвалідності, тяжке захворювання та інвалідність самої відповідачки, близький до мінімального розмір пенсії, яку вона отримує, відсутність інших позовних вимог, крім вимог про стягнення неустойки, суд приходить до висновку, що за своєю суттю ця заява є заявою про зменшення розміру неустойки.

Оскільки розмір неустойки є явно неспівмірним з розміром основного боргу, враховуючи збіг тяжких сімейних та матеріальних обставин, що спричинили порушення відповідачкою свого зобов'язання за кредитним договором, невжиття кредитором протягом тривалого часу заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих невиконанням відповідачкою своїх зобов'язань, суд приходить до необхідності зменшення розміру неустойки, а тому вважає за необхідне позов задовольнити частково.

При цьому суд враховує також і позицію позивача, викладену ним у заявах його представника (а.с. 110, 117), де він не виключає можливості зменшення розміру неустойки і визначив розмір цивільно-правової відповідальності відповідачки у цьому випадку, а тому приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч.1 ст. 88, ст. ст. 212-214 ЦПК України, ст. ст. 509, 546, 549, 551, 599, 616 1054 ЦК України, Постановою № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд ,-

Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитним договором № PLXRRC17300003 від 12 грудня 2008 року станом на 19 листопада 2014 року у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 50 (п'ятдесят) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий: