Ухвала суду № 57874187, 19.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/899/15-ц Головуючий у І інстанції Литвин Л. І.Провадження № 22-ц/780/1811/16 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 53 19.05.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Бобка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" на рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених та уточнених вимог посилався на те що 22 квітня 2014 року рішенням загальних зборів Приватного сільськогосподарського підприємства «Ярина» був призначений на посаду директора вказаного Товариства, що підтверджується наказом № 8 від 22.04.20-14 року. Згідно рішення загальних зборів учасників ПСП «Ярина» від 05 квітня 2015 року він був звільнений з посади директора підприємства з 08 квітня 2015 року, але наказу про його звільнення не видавався. Крім того, про збори на яких вирішували питання про його звільнення не повідомлявся. З урахуванням зазначеного вважав своє звільнення незаконним, просив поновити його на посаді директора ПСП "Ярина", стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 14 січня 2016 року заявлені вимоги задоволено частково: визнано незаконним звільнення ОСОБА_2 з посади директора ПСП «Ярина»; поновлено ОСОБА_2 на посаді директора ПСП «Ярина» за сумісництвом з 8 квітня 2015 року; стягнуто на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5000 грн. в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 14.01.2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_2 в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визнаючи незаконним звільнення ОСОБА_2 з посади директора ПСП «Ярина» і поновляючи його на посаді директора ПСП «Ярина» за сумісництвом з 8 квітня 2015 року та стягуючи на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача було незаконне, оскільки відповідач провів звільнення за власною ініціативою без будь - яких підстав, передбачених ст.ст. 36, 40, 41 КЗпП України.

Однак, погодитись з такими висновками суду першої інстанції неможна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального і процессуального права.

Зі змісту ст.ст. 24, 47 КЗпП вбачається, що при укладені трудового договору з фізичною особою та у разі звільнення такого працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу має видаватися письмовий наказ з цього приводу.

З матеріалів справи вбачається, що наказом директора ПСП «Ярина» № 8 від 22.04.2014 року на підставі протоколу № 22/04-14 загальних зборів учасників ПСП «Ярина» від 22 квітня 2014 року, було призначено ОСОБА_2 на посаду директора по сумісництву з неповним робочим тижнем (а.с.6,9), а рішенням загальних зборів учасників ПСП «Ярина» від 05 квітня 2015 року вирішено його звільнити з посади директора з 8 квітня 2015 року і новим директором з 9 квітня 2015 року призначено ОСОБА_3 (а.с.70-71).

Також судом першої інстанції встановлено, що письмовий наказ про звільнення позивача з посади директора ПСП «Ярина», з зазначенням конкретних підстав такого звільнення, відповідачем не видавався.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів не може погодитися з рішенням місцевого суду в частині задоволення позовних вимог, а саме визнання незаконним звільнення ОСОБА_2 з посади директора ПСП «Ярина», поновлення його на роботі та стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, оскільки наказ про звільнення позивача відповідачем не видавався, а вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників ПСП «Ярина» від 05.04.2015 року на яке посилався ОСОБА_2 ним не заявлено.

Посилання ОСОБА_2 на незаконність його звільнення з підстав його відсутності на загальних зборах учасників ПСП «Ярина» при вирішенні питання його звільнення, є безпідставним, оскільки ОСОБА_2 не є учасником ПСП «Ярина», а отже і висновок суду першої інстанції в цій частині є помилковим.

Посилання на зміст ст. 40 КЗпП України в частині звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, яке допускається лише в тому випадку, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу недоцільне, оскільки ОСОБА_2 був призначений директором по сумісництву і мав основну роботу, а саме на час звільнення його трудова книжка перебувала в СТО навчально-наукового центру автотранспорту, в якому ОСОБА_2 займає посаду інженера - механіка виробничого навчання (а.с. 214-217).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення дають підставу для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до ст.. 309 ЦПК України є підставою для його скасування, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 209, 309 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" задовольнити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: