Рішення № 57872942, 17.05.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/1614/14-ц Головуючий у 1-й інст. Ковалик Ю.А.

Категорія 59 Доповідач Талько О. Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Заполовського В.Й., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Старунської Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року позивачі звернулися до суду з даним позовом, в якому, посилаючись на суттєве підвищення вартості життя, просили стягнути з відповідача на їх користь збитки, які вони зазнали внаслідок інфляції за період з вересня 2012 року по липень 2014 року, а саме - на користь ОСОБА_1 стягнути інфляційні втрати в сумі 1954 грн. 10 коп. та на користь ОСОБА_2 в сумі 1862 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що згідно з вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2007 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк два роки. В подальшому відповідач звільнено від відбування призначеного покарання на підставі ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію».

27 липня 2007 року на підставі виконавчого листа № 1-5, виданого Баранівським районним судом Житомирської області, відділом ДВС Баранівського РУЮ Житомирської області відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в сумі 2594 грн. 99 коп., моральної шкоди 15000 грн., витрат на правову допомогу в сумі 1450 грн., а всього 19044 грн. 99 коп.; на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в сумі 815 грн. 36 коп., моральної шкоди в сумі 15000 грн., витрат на правову допомогу в сумі 1450 грн., а всього 17265 грн. 36 коп..

Станом на квітень 2009 року борг ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 склав 18974 грн. 99 коп. та на користь ОСОБА_2 складав 17195 грн. 36 коп.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2009 року на користь ОСОБА_1 стягнуто збитки, заподіяні інфляцією в сумі 7354 грн. 70 коп., на користь ОСОБА_2 6610 грн. 82 коп.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 21 червня 2012 року на користь ОСОБА_1 стягнуто збитки, заподіяні інфляцією в сумі 2876 грн. 05 коп., на користь ОСОБА_2 2530 грн. 80 коп.

Станом на кінець липня 2014 року відповідачем сплачено на користь ОСОБА_1 3658 грн. 38 коп., на користь ОСОБА_2 2600 грн. Тому на момент подання позову борг відповідача складав на користь ОСОБА_1 15386 грн. 61 коп. та на користь ОСОБА_2 14665 грн. 36 коп.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове,- про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують тим, що за період з вересня 2012 року по липень 2014 року включно індекс інфляції становив всього 112,7 % (4 місяці 2012 року - 100,2%, весь 2013 рік - 100,5%, 7 місяців 2014 року - 112,0%). Зазначають, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». В даному випадку необхідно керуватись нормами ст. 1208 ЦК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом становлено, що 13 січня 2006 року, близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Москвич 2140", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі "Старокостянтинів-Новоград-Волинський", порушив ПДР України та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 В результаті даної ДТП останній отримав тяжкі тілесні ушкодження та помер.

Вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2007 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк два роки. Апеляційним судом Житомирської області було звільнено відповідача від відбування призначеного основного покарання на підставі ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію».

27 липня 2007 року на підставі виконавчих листів, виданих Баранівським районним судом Житомирської області, відділом ДВС Баранівського РУЮ Житомирської області відкрито провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в сумі 2594 грн. 99 коп., моральної шкоди 15000 грн., витрат на правову допомогу в сумі 1450 грн., а всього 19044 грн. 99 коп.; на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в сумі 815 грн. 36 коп., моральної шкоди в сумі 15000 грн., витрат на правову допомогу в сумі 1450 грн., а всього 17265 грн. 36 коп.

Наявні в матеріалах справи довідки, видані відділом державної виконавчої служби Баранівського районного управління юстиції 29 липня 2014 року, містять інформацію про те, що заборгованість ОСОБА_3 за даними виконавчими листами становить: на користь ОСОБА_1 15386 грн. 61 коп. та на користь ОСОБА_2 14665 грн. 36 коп.

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування збитків внаслідок інфляції, позивачі посилались на ч.1 ст. 1208 ЦК України, якою передбачено, що за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,іншим ушкодженням здоров я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.

Таким чином, з огляду на зміст позовних вимог, в даному випадку до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 625 ЦК України, оскільки відшкодування шкоди, спричиненої злочином, є грошовим зобов'язанням, невиконння якого тягне певні правові наслідки.

Зокрема, ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконння грошового зобов язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценті не встановлений договором або законом.

Отже, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, з урахуванням сплачених сум та індексу інфляції за спірний період підлягає стягненню 1954 грн. 10 коп. (15386 грн. 61 коп. х 0,127), та на користь ОСОБА_2 - 1862 грн. 50 коп. ( 14665 грн. 36 коа. х0,127)

З огляду на вищезазначене, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового,- про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 209, 303,307,309, 313,314,316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити .

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 інфляційні нарахування в сумі 1954 грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 інфляційні нарахування в сумі 1862 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: