Постанова № 57872312, 25.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1081/16-п Провадження №33/773/161/16 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І. В. Категорія:ст. 472 МК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н.,

з участю представника митного органу - Пікалюка М.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 21 квітня 2016 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, водія ПП «ОСОБА_4», закордонний паспорт НОМЕР_4 вид. 27.06.2014, РНОКПП № НОМЕР_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 117 251 гривень 49 копійок з конфіскацією в дохід держави іноземної валюти у розмірі 4000 (чотири) тисячі євро, що по курсу Національного Банку України становить 117251 гривня 49 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності за те, що 29 березня 2016 року близько 14 год. 39 хв. слідуючи з України в Республіки Польща через митний пост «Волинь-Центральний» Волинської митниці ДФС в якості водія вантажного фургона «Сканія», реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом рефрижератором «Контар», реєстраційний номер НОМЕР_3 при перетині митного кордону задекларував у митній декларації переміщення через митний кордон України 100 дол. США, 13 787 Євро та 16450 гривень України, а при усному опитуванні про наявність іншої валюти не повідомив.

При перерахунку працівниками митниці задекларованої ОСОБА_3 валюти був виявлений факт недекларування останнім 4000 євро, що згідно Національного Банку України становить 117251.49 гривень, які шляхом недекларування останній намагався незаконно перемістити через митний кордон України.

ОСОБА_3 у поданій апеляційній скарзі зазначає, що при розгляді справи суд першої інстанції неповно з'ясував усі обставини справи та помилково прийшов до висновку про його винуватість в інкримінованому йому правопорушенні. Вказує, що наміру на ухилення від сплати податків шляхом недекларування грошових коштів він не мав, а сама подія неповного декларування грошових коштів сталась через його помилку при підрахунку грошових коштів. Про це свідчить той факт, що він добровільно пред'явив усі кошти для огляду, а не намагався їх приховати. Докази умисного недекларування коштів у матеріалах справи відсутні. Накладаючи на нього за ст. 472 МК України адміністративне стягнення суд першої інстанції недотримався вимог міжнародного права в силу яких застосування конфіскації коштів є порушенням права на повагу до власності. Просить постанову Любомльського районного суду Волинської області скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях ознак порушення митних правил, а вилучені у нього кошти повернути.

ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, однак в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, представника митниці, який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Статтею 472 МК України встановлена адміністративна відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщаються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування, або назва, кількість тощо ) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 29 березня 2016 року слідуючи з України в Республіку Польща через митний пост «Волинь-Центральний» Волинської митниці ДФС шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою в митній декларації та при усному опитуванні намагався незаконно перемістити через митний кордон України валюту в сумі 4 000 євро, яка була виявлена працівниками митниці при перерахунку наданої ОСОБА_3 валюти.

ОСОБА_3 не заперечує факту недекларування ним 4 000 євро, однак вказані дії обґрунтовує помилкою.

З письмових пояснень ОСОБА_3, які він дав інспектору митниці Федчишину Р.А., а також пояснень, які він дав у суді першої інстанції вбачається, що вказану валюту він мав перевезти в Голландію для закупки товару, що свідчить про комерційне призначення валюти.

З суб'єктивної сторони вказане правопорушення може бути вчинено як умисно так і з необережності.

ОСОБА_3 не задекларував та при усному опитуванні не повідомив про переміщувану ним через митний кордон України валюту, а тому в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Посилання ОСОБА_3 в апеляції, що конфіскація валюти є порушенням права на повагу до власності до уваги не приймається, оскільки відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Санкції статті 472 МК України передбачає стягнення у виді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

Саме таке стягнення і наклав на ОСОБА_3 суд першої інстанції.

Тому посилання апелянта про неврахування судом при накладенні стягнення ст. 33 КУпАП є необґрунтовані.

Постанова суду першої інстанції є законна і обґрунтована і підстав для її скасування з обставин, наведених у апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 21 квітня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.Н. Оксентюк