Рішення № 57872222, 19.05.2016, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/110/16-ц

Провадження № 2/165/157/16

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Харук Ю.І.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача Мартинюка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» про визнання наказу незаконним, його скасування та стягнення моральної шкоди

встановив:

19 січня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» про визнання незаконним та скасування наказу та відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 17 травня 2013 року працює в ДП "Предпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська", а наказом №70/к від 26 червня 2015 року була переведена провідним інженером планово-економічного відділу. Наказом №123/вк від 16 липня 2015 року їй було надано відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалістю 126 календарних днів, а саме з 16 липня 2015 року до 19 листопада 2015 року включно. 15 жовтня 2015 року на підприємстві був виданий наказ "Про затвердження штатного розкладу з 15 жовтня 2015 року", яким скорочено штат працівників у тому числі і її посаду. Вважає, що оскаржуваний наказ є незаконним, оскільки суперечить Конституції України, Кодексу законів про працю, Закону України "Про відпустки". Зазначає, що про скорочення посади її ніхто не повідомляв, новий штатний розклад до наказу не додавався і є незрозумілим чому саме вона підпадає під скорочення, а не ОСОБА_5, що також обіймає посаду інженера планово-економічного відділу. Зазначає, що у звязку із прийняттям наказу, вона зазнала моральних страждань, оскільки змушена хвилюватися про свою подальшу долю на підприємстві та підшуковувати нову роботу. З урахуванням тяжкості та тривалості страждань, моральну шкоду позивач оцінює у 5000 грн. Просить визнати наказ №176 від 15 жовтня 2015 року незаконним та скасувати його і стягнути з відповідача в користь позивача 5000 грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини та докази викладені у позові.

Представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 пояснили, що посаду ОСОБА_4 скорочено, попри те, що ст.2 ЗУ "Про відпустки" гарантовано збереження за нею на період відпустки посади та заробітної плати (допомоги). Вважає, що такими діями відповідач грубо порушив законодавство про працю і з метою захисту порушеного права ОСОБА_4 просять визнати незаконним та скасувати наказ по підприємству№176 від 15 жовтня 2015 року та стягнути з відповідача в користь позивача моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Представник відповідача Мартинюк В.О. позов не визнав, подав до суду письмові заперечення (а.с.35-37). У судовому засіданні пояснив, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, відповідно до п.7.3 Статуту ДП "Предпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська", підприємство самостійно встановлює штатний розпис, форми, системи, розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників у колективному договорі з дотриманням норм та гарантій, передбачених чинним законодавством України. Зазначив, що підставою видачі наказу №176 від 15 жовтня 2015 року був протокол №4 наради Міненерговугілля з розгляду стану та основних напрямках будівництва першої черги шахти №10 "Нововолинська" у 2015-2016 роках від 24 липня 2015 року. Наголосив, що позивач в даний час перебуває у трудових відносинах з підприємством та знаходиться у наданій їй наказом відповідача відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому ОСОБА_4 у своєму позові покликається на норми ч.3 ст.40 КЗпП України. Вважає, що питання доцільності проведення скорочення штату, внесення змін до штатного розкладу працівників є виключним правом власника. Оскільки відповідач жодних незаконних дій відносно позивача ОСОБА_4 не вчинив, не порушив її законних прав та інтересів, тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 показала, що працювала в ДП "Предпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" на посаді завідувача архіву. З 04 квітня 2016 року вона звільнена. Їй відомо, що ОСОБА_4, не отримувала повідомлення про скорочення її посади.

Свідок ОСОБА_8 в суді показала, що працює на посаді в.о. начальника відділу кадрів в ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська». Вказала, що оспорюваним наказом скорочено одну посаду інженера планово-економічного відділу. Крім того пояснила, що у наказі не зазначено конкретну особу, що підлягає звільненню в зв'язку із скороченням штату. Дві особи за цією посадою перебувають у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, фактичному звільненню не підлягають, тому повідомлення нікому з провідних інженерів і профспілковій організації адміністрацією підприємства не надсилалось.

Свідок ОСОБА_5 показала, що з 25 листопада 2014 року працює на посаді провідного інженера планово-економічного відділу на період перебування постійного працівника у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. З оспорюваним позивачем наказом не ознайомлена. Про те, що скорочено одиницю у планово-економічному відділі, їй не відомо.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона виконує обов'язки заступника директора підприємства з економічних та фінансових питань, в зв'язку з чим їй було доручено розробити новий штатний розклад підприємства, який введений в дію з 15 жовтня 2015 року. Жодних усних, чи письмових вказівок стосовно посад, що підлягають скороченню, від керівництва не отримувала. Наказом не передбачено скорочення посади позивача ОСОБА_4, а лише внесено зміни до штатного розкладу і скорочено 28 одиниць, в тому числі одну одиницю провідного інженера планово-економічного відділу.

Заслухавши доводи сторін, покази свідків, з'ясувавши обставини справи, перевіривши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», обіймає посаду провідного інженера планово-економічного відділу. З 16.07.2015 року до 19.11.2015 р. перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів. На даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказані обставини визнані обома сторонами, тому є такими, що не підлягають доказуванню.

Протоколом №4 наради Міненерговугілля з розгляду стану та основних напрямках будівництва першої черги шахти №10 "Нововолинська" у 2015-2016 роках від 24 липня 2015 року вирішено підготувати та бути готовим презентувати на виїзній нараді Міненерговугілля на шахту №10 «Нововолинська» розстановку штату працівників, заходи із скорочення чисельності апарату управління, пропозиції щодо приведення чисельності працівників з урахуванням розвитку гірничих робіт, обсяги споживання електроенергії по місцях праці (а.с.39-41).

У пункті першому наказу «Про затвердження штатного розкладу з 15 жовтня 2015 року» від 15 жовтня.2015 року №176 (а.с.5-6) зазначено: «внести зміни до штатного розкладу керівників, фахівців, службовців ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» та в розстановку робітників, скоротивши 28 одиниць». До переліку посад, які підлягають скороченню входить 1 особа провідного інженера планово-економічного відділу. Скорочення штату працівників було проведено на виконання наказу ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» від 04 серпня 2015 року №121 "Про зміни в організації виробництва і праці ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», яким зобов'язувався в.о. заступника директора з економічних та фінансових питань ОСОБА_9 розробити новий штатний розклад підприємства та ввести в дію з 15 жовтня 2015 року, попередивши про зміни в організації виробництва і праці під підпис всім працівникам апарату управління у строк до 15 серпня 2015 року.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_4 не ознайомлювалася із змістом наказу у зв'язку з перебуванням її у відпустці, з цих причин жодного повідомлення ні позивачу, ні профспілковій організації підприємства про її звільнення не надсилалось (а.с.93).

З аналізу штатних розкладів керівників, фахівців, службовців ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» затверджених на 2015 рік та на 2016 рік встановлено, що кількість штатних одиниць на посаді провідного інженера планово економічного відділу зменшилася на одну одиницю (а.с.85-92).

Штатний розклад - це організаційно-розпорядчий документ локального характеру, що відображає структуру підприємства, чисельність відділів, співробітників, а також розмір їхньої заробітної плати на певну дату.

Питання щодо визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників та штатного розпису є правом підприємства, яке закріплене частиною 3 ст.64 Господарського кодексу України.

Згідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами), розглядаючи трудові спори, повязані із звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобовязані зясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, проте, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був він попереджений за 2 місяці про наступне вивільнення.

Розглядаючи позов в межах предмета спору, згідно норм КЗпП України, а також з урахуванням роз'яснень Пленуму ВСУ "Про практику розгляду судами трудових спорів", суд вважає необхідним зазначити, що до компетенції суду входить розгляд індивідуальних трудових спорів, поданих з метою захисту порушених трудових прав працівників.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вимогам вказаної статті, позивач ОСОБА_4 не надала доказів на підтвердження обставин, викладених на підтримання позову, зокрема того, що оскаржуваний наказ стосувався саме скорочення посади, яку вона обіймає, а відтак вплинув на обсяг її прав, за захистом яких вона звернулася до суду.

Як встановлено судом, і що не заперечили представники позивача, вона надалі перебуває з відповідачем у трудових відносинах, знаходиться у відпустці, яку їй надано відповідачем вже після прийняття оскаржуваного наказу.

Посилаючись на норми ст.40 КЗпП України, позивачем та її представниками, на думку суду, передчасно ставиться питання судового захисту трудових прав, оскільки трудовий договір між відповідачем та ОСОБА_4 на час звернення до суду не припинений, певні правові наслідки для позивача можуть наступити лише по закінченню її відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуваний наказ виданий в межах компетенції підприємства, у зв'язку з змінами в організації виробництва і праці, а тому суд не вбачає підстав для визнання його незаконним та скасування.

Згідно п.1 ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до абз.2 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивачем не було доведено факту заподіяння моральної шкоди та протиправності дій відповідача, у зв'язку з чим підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, ст.ст. 212-215, ст.218 ЦПК України, на підставі ст.64 ГК України, ст.2, ст.3, ст.221, ст.231 КЗпП України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» про визнання наказу №176 від 15 жовтня 2015 року "Про затвердження штатного розкладу з 15 жовтня 2015 року" незаконним, його скасування та стягнення моральної шкоди, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук