Ухвала суду № 57871014, 12.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2968/16 Справа № 209/1937/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Багбая Є. Д. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Третя Дніпродзержинська Державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Сухопарова Світлана Германівна, Приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Татарець Таісія Костянтинівна, Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнання частково недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 січня 2016 року, де ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Рішенням Дніпропетровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.01.2016 року відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4 є сином спадкодавця ОСОБА_10, відповідач ОСОБА_11 є його рідним братом, які є спадкоємцями першої черги після її смерті.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_10 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке зареєстровано за спадкодавцем на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будинку від 26 жовтня 2006 року, укладеному між спадкодавцем ОСОБА_10 та співвідповідачем по справі ОСОБА_12, сума покупки була зазначена 30600 гривень.

Також залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки з недобудованим будинком розташованої за адресою: АДРЕСА_2, право власності на яке зареєстровано за спадкодавцем на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будинку від 19 вересня 2008 року укладеному між спадкодавцем ОСОБА_10 та співвідповідачем по справі ОСОБА_6, сума покупки була зазначена 30470 гривень.

14 березня 2012 року ОСОБА_7 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої матері.

Позивач також звернувся до нотаріуса із вищезазначеною заявою про прийняття спадщини після померлої матері. Вважаючи, що відповідач ОСОБА_7 не має права на спірне майно, позивач ОСОБА_4, звернувся до суду із позовом про усунення ОСОБА_7 від права на спадкування за законом після померлої матері.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 жовтня 2013 року його позов було задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2014 року рішення суду першої інстанції було скасовано та винесено рішення про відмову в задоволенні позову, яке було залишено без змін ухвалою ВССУ від 11 грудня 2014 року.

Після цього позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, оскільки вважає вищезазначене майно фактично таким, що придбано ним за його особисті кошти та він є власником цього майна.

Враховуючи встановлені обставини, вимоги законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задовлоленню, оскільки позивач не довів, що спірне майно придбано за його особисті кошти та особисто для нього. Крім того, суд прийшов до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної карги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст. 203, 215, 216, 655, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові, оскільки позовні вимоги не доведені.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, що спірний будинок та земельна ділянка придбана позивачем за його кошти та для нього, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивач не довів позовні вимоги.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 цього ж Кодексу, зазначені ним обставини.

Проте належні та допустині докази, які б підтверджували в установленому законному порядку, що спірне майно придбано позивачем за його особисті кошти та саме для нього, суду не надані.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, що суд не врахував пояснення свідків щодо укладення договору купівлі-продажу, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки згідно із ч. 1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частині може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. За змістом вказаних норм не може підтверджуватися показаннями свідків наявність правовідносин, що виникають з правочинів, для яких законом установлено письмову форму.

Інші доводи, приведені в апеляційних скаргах, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки і висновків суду не спростовують.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 січня 2016 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: