Ухвала суду № 57870419, 20.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 травня 2016 року Справа № 29/5014/3302/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Швеця В.О., суддівГоголь Т.Г., Добролюбової Т.В.перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016, яка винесена за результатами перегляду ухвали господарського суду Луганської області від 25.01.2016, якою відмовлено в задоволені скарги на дії відділу примусового виконання рішення Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській областіу справі№29/5014/3302/2012 Господарського суду Луганської областіза позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській областідоПублічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаУправління Державної казначейської служби України у м. Лисичанськпростягнення коштів

Касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Публічним акціонерним товариством "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги, додане платіжне доручення, яке не може вважитися належним доказом сплати в установлених законодавством порядку і розмірі виходячи з наступного.

Листом Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 07.02.2012 №06-08/512-1512 та Наказом Державної казначейської служби України від 14.01.2016 №13 встановлені платіжні реквізити для сплати судового збору за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України, а саме: отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; рахунок отримувача - 31211254700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; код банку отримувача - 820019; код класифікації доходів бюджету - 22030104 "Судовий збір (Вищий господарський суд України), 070"; символ звітності банку - 254.

Проте, з доданого скаржником платіжного доручення №439 від 07.04.2016 про сплату судового збору в розмірі 1 653,60 грн. вбачається, що кошти були сплачені на інший рахунок отримувача, а саме - "31210255700007", отже не були зараховані до спеціального фонду Державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 2203104 "Судовий збір (Вищий господарський суд України), 070". Зазначене, також, підтверджується Довідкою Вищого господарського суду України №09.03-02/1987/16 від 20.05.2016.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 (зі змінами та доповненнями) за відсутності у відповідному платіжному документі, який підтверджує сплату судового збору, належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.

Таким чином, додане до касаційної скарги платіжне доручення №439 від 07.04.2016 не можна визнати належним доказом, який підтверджує сплату судового збору в установлених порядку та розмірі, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статті 53 зазначеного Кодексу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у разі повторного звернення з касаційною скаргою з порушенням встановленого законодавством строку, про його поновлення має заявлятися належним чином мотивоване клопотання.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 у справі №29/5014/3302/2012 Господарського суду Луганської області та додані до неї документи повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя: В.Швець

Судді: Т.Гоголь

Т.Добролюбова