Ухвала суду № 57869764, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року К/800/1057/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряТитенко М.П.та представників сторін: від позивача не з'явився від відповідачаКравчук В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіна постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2014та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014у справі № 826/11035/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-консалтингова компанія «Зевс»доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридично-консалтингова компанія «ЗЕВС» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання неправомірними дій по анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЮКК «ЗЕВС», скасування рішення від 02 липня 2014 року № 137/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЮКК «ЗЕВС», зобов'язання вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ «ЮКК «ЗЕВС» платником ПДВ з дня скасування реєстрації, зобов'язання вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЮКК «ЗЕВС», визнання протиправними та незаконними дій щодо присвоєння ТОВ «ЮКК «ЗЕВС» стану « 9», зобов'язання змінити стан ТОВ «ЮКК «ЗЕВС» з стану « 9» на стан « 0».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 02 липня 2014 року № 137/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в цій частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу в цій частині було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні касаційної інстанції представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №137/26-56-15-01-35 від 02.07.2014 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість позивача на підставі пп. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Підставою для прийняття спірного рішення №137/26-56-15-01-35 від 02.07.2014 слугував висновок відповідача про те, що позивач не здійснював протягом дванадцяти послідовних місяців постачання товарів (послуг), що є об'єктом оподаткування податку на додану вартість. До висновку про відсутність таких оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних місяців (з 01.06.2013 по 31.05.2014) податковий орган дійшов на підставі висновку управління податкового аудиту від 02.07.2014 № 893/26-56-22-01-16, в якому наявні посилання на факт проведення цим структурним підрозділом ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві зустрічної звірки ТОВ «ЮКФ «ЗЕВС», за результатом якої складена довідка від 24.06.2014 № 329/26-56-22-03-09/37727193 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЮКФ «ЗЕВС».

Задовольняючи позов про визнання протиправним та скасування спірного рішення контролюючого органу, суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення в цій частині тим, що поданими позивачем доказами підтверджено здійснення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно пп. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 01.06.2013 по 31.05.2014 позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Дослідивши надані позивачем копії податкових декларацій ТОВ «ЮКК «ЗЕВС» з податку на додану вартість за звітні періоди червень 2013 року - травень 2014 року з додатками № 5 «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, доказами їх надходження до податкового органу, судами попередніх інстанцій встановлено, що подані позивачем декларації містять відомості про наявні обсяги постачання товарів (послуг), що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, та відображено показники задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, судами попередніх інстанцій зазначено, що факт неприйняття контролюючим органом вказаних податкових декларацій як податкової звітності матеріалами справи не підтверджено.

За встановлених обставин справи про те, що позивачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01.06.2013 по 31.05.2014, які підтверджують наявність у платника податків господарських операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, та що відповідачем не було прийнято рішень про невизнання вказаних декларацій за спірний період, колегія суддів касаційної інстанції вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність законних підстав для скасування реєстрацію позивача платника податку на додану вартість на підставі пп. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

З огляду на усе наведене вище, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про скасування рішення №137/26-56-15-01-35 від 02.07.2014 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи в оскаржуваній частині судових рішень та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень в оскаржуваній частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

3. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 в оскаржуваній частині залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний