Ухвала суду № 57869669, 12.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року м. Київ К/800/38982/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представника позивача Діденко Ю.О.,

представника Генеральної

прокуратури України Гудименко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, за участю Прокуратури Миколаївської області, про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» (далі - позивач, ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, ДПІ) від 11.08.2008 року № 00009136/0.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення 11.08.2008 року № 00009136/0.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків господарсько-фінансової діяльності, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що позивачем подані всі необхідні первинні документи що підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ним та контрагентом. Посилання податкової на висновки актів перевірки інших підприємств є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі неправомірних висновків, є протиправним та підлягає скасуванню.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Посадовими особами відповідача проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «ВБФ «Олександр», ТОВ «Метаком Укр», ПП «Аква Плюс-Н», ТОВ МП «Марта-А», ТОВ «Технотрейд Сервіс», ТОВ «Південний термінал», ТОВ «МеталІнвестРесурс», ДП «Ера 4» ВАТ МП «Ера» за період вересень, жовтень, листопад 2007 року, січень, лютий 2008 року, за результатами якої складено акт №601/36/14307653 від 31.07.2008 року.

У вказаному акті відповідачем зазначено про порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 2365549,09 грн., в тому числі за вересень 2007 року - у розмірі 135884,28 грн., за жовтень 2007 року - 326567,62 грн., за листопад 2007 року - 735717,8 грн., за січень 2008 року - 1009427,93 грн., за лютий 2008 року - 157951,46 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.08.2008 року № 00009136/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2365549,09 грн., в тому числі за періоди - вересень 2007 року на 135884,28 грн., за жовтень 2007 року на 326567,62 грн., за листопад 2007 року на 735717,8 грн., за січень 2008 року на 1009427,93 грн., за лютий 2008 р. на 157951,46 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачано тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Південний термінал», ТОВ «Технотрейд-Сервіс», ТОВ «Метал Інвест Ресурс», ТОВ «Миколаївське підприємство «МАРТ-А» укладено договори № 01/01 від 01.09.2005 року, № 6 від 12.12.2005 року, № 10050/3 від 25.10.2006 року, № А-1-143 від 19.06.2007 року, за якими ТОВ «Південний термінал», ТОВ «Технотрейд-Сервіс», ТОВ «Метал Інвест Ресурс», ТОВ «Миколаївське підприємство «МАРТ-А» зобов'язуються поставити, а ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» (правонаступником якого є ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») - прийняти та оплати товар, ціна, кількість, асортимент якого обумовлюється в специфікаціях (Т.1, а.с.103-108, 234-237, Т.2, а.с.206-208, 220-240).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, фактичного отримання товару, позивач надав суду накладні, податкові та видаткові накладні, рахунки, банківські виписки та платіжні доручення.

Також, у перевіряємий період між позивачем та ПП «Аква Плюс-Н», ТОВ «ВБФ «Олександр», ТОВ «Метаком Укр», ДП «Ера 4» ВАТ МП «Ера» укладено договори № 9000-42-07 від 25.05.2007 року, № 4000/73 від 30.07.2007 року, № 2 від 15.08.2007 року, № 1/1 від 23.11.2007 року, № 1 від 17.07.2007 року, № 4 від 16.10.2007 року, № 22 від 25.04.2006 року, № 4000/85 від 11.10.2007 року, № 32 від 22.06.2007 року, № 33 від 22.06.2007 року, № 9000-26-07 від 04.05.2007 року за яким позивач доручає, а ПП «Аква Плюс-Н» приймає на себе зобов'язання виконати роботи по зборці та зварюванню секцій, формуванню на стапелі корпусів при будівництві суден, на виробничих майданчиках та технологічному обладнанні ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» (правонаступником якого є ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»); ремонтні роботи (зміна металоконструкцій 12,0 т) на т/х «Сормовський-32»; ТОВ «ВБФ «Олександр» - зобов'язується виконати об'єм робіт по реконструкції кровель (27,000 кв.м.) (15,000 кв.м.) (19,500 кв.м.), будівлі 163 (6440 кв.м); ТОВ «Метаком Укр» - зобов'язується виконати роботи по очищенню та окрасці поверховості замовлення 7403 в об'ємі 80430 кв.м. згідно окрасочної відомості 836-362.364-009; по зборці та зварюванню секцій суден, формуванню на стапелі корпусів суден; по очищенню та окрасці поверховості замовлення 150 в об'ємі 36145 кв.м. згідно окрасочної відомості 149-362.364-009; по очищенню та окрасці поверховості замовлення 250 в об'ємі 58254 кв.м. згідно окрасочної відомості; ДП «Ера 4» ВАТ МП «Ера» - зобов'язується виконати ремонтні роботи на т/х «Уліка», а позивач зобов'язується прийняті виконані роботи та оплатити їх.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, фактичне виконання контрагентами робіт позивач надав суду акти здачі-приймання виконаних робіт, податкові накладні, відомості розрахунків, рахунки, рахунки-фактури, виписки з банку та платіжні доручення.

Отже, в даному випадку, враховуючи специфіку придбаних у контрагентів товарів та робіт, судовими інстанціями перевірились фізичні, технічні та технологічні можливості постачальників позивача виконати обумовлені договорами роботи, як-от - наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв'язку, управлінські витрати тощо), або ж залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення витрат, пов'язаних із таким залученням.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які б у повній мірі підтверджували виконання контрагентами робіт, наявність яких обумовлюється умовами укладених договорів та які є в свою чергу невід'ємною їх частиною, з огляду на наступне.

Зокрема, за умовами пп. 1.1, 1.2 п. 1 договору № 4000/73 від 30.07.2007 року, укладеного з ПП «Аква Плюс-Н», роботи по зборці та зварюванню секцій, формуванню на стапелі корпусів при будівництві суден, на виробничих майданчиках та технологічному обладнанні ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» (ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») виконуються контрагентом згідно затвердженої документації підприємства; об'єм та строки виконання робіт визначаються додатковими угодами до договору та графіками виконання робіт, які є невід'ємною частиною договору; відповідно до пп. 4.1 п. 4 договору - всі роботи виконуються ПП «Аква Плюс-Н» згідно маршрутної карти (відносно секцій) та журналу контролю якості при формуванні корпусу, діючій технології на заводі у строки, обумовлені та узгоджені графіками виконання робіт. Згідно із пп. 5.1.1, 5.1.2 п. 5.1 договору ПП «Аква Плюс-Н» зобов'язується надати кваліфікованих виконавців, зварники повинні мати атестаційні свідоцтва. Відповідно до пп. 5.2.2, 5.2.5, 5.2.11 п. 5.2 договору ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» (ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») зобов'язується забезпечити доставку всіх необхідних для виконання робіт матеріалів та комплектуючих приладів, а також конструкторську та технологічну документацію, здійснювати технічний контроль виконання робіт, виготовити пропуски для робітників ПП «Аква Плюс-Н».

В той же час, в матеріалах справи відсутні затверджена документація підприємства, графіки виконання робіт, маршрутні карти (відносно секцій), журнали контролю якості при формуванні корпусу, документи, що підтверджують кваліфікацію робітників та атестаційні свідоцтва, а також документи, які підтверджують надання виконавцю необхідних для виконання робіт матеріалів, приладів, конструкторської та технологічної документації, здійснення позивачем технічного контролю виконання робіт, видачу пропусків для робітників виконавця.

За наявними в матеріалах справи документами на підтвердження реальності виконання умов договору № 4000/73 від 30.07.2007 року не можливо встановити порядок виконання та контролю робіт, з яких матеріалів та за допомогою яких приладів ці роботи виконувались, обізнаність виконавця з технічною документацією щодо замовлених робіт, кількість робітників та наявність в них кваліфікації щодо виду робіт, тобто можливість цими особами взагалі виконувати обумовлені роботи.

Крім того, виконання умов договору № 9000-42-07 від 25.05.2007 року, укладеного з ПП «Аква Плюс-Н» не підтверджується первинними документами, оскільки позивач окрім самого договору не надав документів, за якими можливо було б встановити зміст операцій, вид робіт, порядок їх виконання та оплату, осіб, які їх виконували, з яких матеріалів та за допомогою яких приладів ці роботи виконувались, тощо.

Також, за умовами пп. 1.1 п. 1, п. 2 договору № 2 від 15.08.2007 року, укладеного з ТОВ «ВБФ «Олександр», об'єм робіт включає забезпечення виконання робіт та доставку всіх необхідних матеріалів та обладнання згідно специфікації, товар, який постачається, має відповідати всім технічним вимогам та якості.

Відповідно до п. 7, пп. 8.2, 8.4 п. 8 договору позивач здійснює контроль та технічний нагляд за відповідність якості, змісту та ціни робіт згідно проекту, кошторису, будівельним нормам та правилам, для виконання робіт ТОВ «ВБФ «Олександр» залучає необхідну кількість робітників відповідної кваліфікації та спеціалізації.

Згідно із пп. 15.1 п. 15 договору строки виконання робіт зазначаються в спеціальному доповненні до договору.

Матеріали справи не містять узгодженого графіку виконання робіт, документів, що підтверджують проведення позивачем контролю виконання робіт, кількість та кваліфікацію робітників, а також документи, які підтверджують з яких матеріалів, їх відповідність технічним вимогам та якості, за допомогою якого обладнання виконувались роботи.

Зазначені обставини також свідчать про те, що позивачем не спростовано доводи відповідач про нереальність господарських операцій за договором № 9000-42-07 від 25.05.2007 року.

Крім того, такі ж умови виконання робіт, наявність документів щодо узгодження графіку виконання робіт, проведення позивачем контролю виконання робіт, кваліфікації робітників, відповідність матеріалів технічним вимогам та якості, тощо, визначено умовами договору № 1/1 від 23.11.2007 року, укладеного між позивачем та вищезазначеним контрагентом, однак їх також свідчить про нереальність господарських операцій за вказаним договором.

Умовами п. 1 договорів № 22 від 25.04.2006 року, № 32 і № 33 від 22.06.2007 року, укладених між позивачем та ТОВ «Метаком Укр», визначено виконання робіт згідно окрасочних відомостей, на виконані та здані роботи оформлюється двосторонній акт, матеріали виконавець отримує зі складу підприємства та після завершення виконання робіт складається двосторонній акт про фактичне використання матеріалів по формі М23.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3, пп. 4.2 п. 4 договору строки початку та завершення робіт узгоджуються замовником та виконавцем окремим графіком, якість виконання робіт підтверджується приймальними документами, підписаними технічним інспектором постачальника фарби.

Матеріали справи не містять узгодженого графіку виконання робіт, кількість витраченого матеріалу, його отримання виконавцем робіт, складання двостороннього акту про фактичне використання матеріалів по формі М23, кількість та кваліфікацію робітників, а також документи, які підтверджують якість виконання робіт, зокрема, приймальні документи, підписані технічним інспектором постачальника матеріалу.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1, пп. 4.1, 4.2 п. 4 договору № 4000/25 від 11.10.2007 року, укладеного між позивачем та вищевказаним контрагентом, об'єм робіт, їх вартість, порядок та строки виконання визначаються додатковими угодами до договору та графіками виконання робіт, які є його невід'ємними частинами договору, всі роботи виконуються згідно із маршрутною картою (відносно секцій суден), журналом контролю якості (при формуванні корпусу) та технологією, діючою у позивача, та яку позивач має надати виконавцю, роботи виконуються з використанням інструментів, матеріалів, комплектуючих приладів позивача.

За змістом пп. 5.1.1, 5.1.9 п. 5.1 договору ТОВ «Метаком Укр» зобов'язаний надати кваліфікованих виконавців для виконання робіт підвищеної небезпеки, отримати в органах Держгірпромнагляду дозвіл на право виконання таких робіт, копію якого надати позивачу, представити результати виконаної роботи у відділ технічного контролю позивача.

Згідно із пп. 5.2.2, 5.2.4, 5.2.5 позивач має забезпечити доставку всіх необхідних для виконання робіт матеріалів та комплектуючих виробів, конструкторську і технологічну документацію, виконувати виміри секцій та корпусів суден по геометричних параметрам, розмітку місць встановлення фитингів, найтових, а також інші перевірочні роботи, здійснювати технічний контроль виконання робіт.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається узгоджений графік виконання робіт, їх об'єм, вартість, документи, що підтверджують проведення позивачем контролю виконання робіт, кількість та кваліфікацію робітників, надання уповноваженим органом дозволу на виконання цих робіт, а також документи, які підтверджують з яких матеріалів, за допомогою якого обладнання виконувались роботи, їх фактичне отримання виконавцем, а також не можливо встановити кількість та кваліфікацію робітників, а також документи, які підтверджують якість виконання робіт, зокрема, узгодженість з відділом технічного контролю позивача.

Також, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що з матеріалів справи не можливо встановити, в якому порядку, ким, з яких матеріалів та за допомогою якого обладнання виконувались роботи з ремонту на т/х «Уліка» на підставі договору № 9000-26-07 від 04.05.2007 року, укладеного позивачем з ДП «Ера 4» ВАТ МП «Ера», оскільки на підтвердження їх виконання позивач надав тільки сам договір, додаткові угоди до нього, акт про виконання робіт, податкову накладну, відомість розрахунків, виписку з банку та платіжне доручення, що на думку колегії судді є недостатнім підтвердження фактичного виконання робіт, враховуючи характер спірних правовідносин.

Більш того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують реальність здійснення поставки товару за договорами з ТОВ «Південний термінал», ТОВ «Технотрейд-Сервіс», ТОВ «Метал Інвест Ресурс», ТОВ «Миколаївське підприємство «МАРТ-А» № 01/01 від 01.09.2005 року, № 6 від 12.12.2005 року, № 10050/3 від 25.10.2006 року, № А-1-143 від 19.06.2007 року.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що у позивача були відсутні підстави відображення наслідків вищевказаних господарських операцій в податковому обліку та податкове повідомлення рішення відповідача від 11.08.2008 року № 00009136/0 винесено правомірно.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 814/1029/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Повний текст виготовлено 17.05.2016 року.