Ухвала суду № 57869549, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Київ К/800/22140/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Панасюк Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015

у справі № 826/19874/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торгівельна компанія»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлення №1208/26-55-22-08 від 12.06.2014 та наказу №1791 від 12.06.2014, виданих ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.04.2014, податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Міжгалузева торгівельна компанія» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року (включно), за результатами якої складено акт від 27.06.2014 № 577/26-55-22-08/37701112, в якому встановлено порушення позивачем вимог ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання на загальну суму 4 138 770,00 грн. за період з 01.11.2013 по 01.05.2014, в т.ч.: за лютий 2014 р. - на суму 1 859 248,00 грн.; за березень 2014 р. - на суму 1 542 714,00 грн.; за квітень 2014 р. - на суму 736 798,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 23.07.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №101626552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 6 208 155,00 грн. (з яких 4 138 770,00 грн. за основним платежем та 2 069 385,00 грн. за штрафними санкціями).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

За приписами п. 201.12 ст.201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Із системного аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із ПДВ при імпорті товарів, придбаних у нерезидента, є належним чином оформлена ВМД і використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «МТК» у період з 01.11.2013 по 01.05.2014 здійснено формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого митним органам при розмитнені імпортованих товарів господарського та побутового призначення (меблі, автомобільні деталі тощо) на підставі укладених із постачальниками-нерезидентами контрактів поставки, згідно із якими постачальники постачають товари, а покупець приймає та здійснює оплату за поставлений товар на умовах, викладених у цих контрактах, а саме, із наступними компаніями: Infurnex Resources SDN BHD (Малазія) - Контракт №MTK-2013/IRSB1 від 01.07.2013; PT Maiora Kriya Abadi (Індонезія) - Контракт №MTK-2013/PT-01 від 01.07.2013; Altaflex S.R.L. (Італія) - Контракт №MTK-2013/ALT від 01.07.2013; Maktek Kazan Radyator Klima San Tic.A.S. (Туреччина) - Контракт №MTK/MKR-1 від 01.07.2013; Transportide Industrial Limited (Китай) - Контракт №MTK-2013/TIL від 01.07.2013; Yongkang Sanghe Radiator Co. LTD (Китай) - Контракт №MTK-2013/YSR-03 від 01.07.2013; Guangzhou Rixin Import & Export Co. LTD (Китай) - Контракт №MTK-2013/GRIE від 01.07.2013; Qishenglong Hong Kong Limited (Китай) - Контракт №MTK-2013/QHK від 01.07.2013; Zhejiang Mintai Industrial Co. LTD (Китай) - Контракт №EX-JF07/1 від 01.02.2014.

Також судами встановлено, що на виконання узгоджених контрактами умов, згідно із якими товари, кількість, розгорнутий асортимент, ціна конкретної партії та одиниці поставленого товару визначається в інвойсах, що є невід'ємними частинами вказаних вище Контрактів, позивачем були надані відповідні інвойси.

Крім того, реальність здійснення імпортних операцій за вказаними вище господарськими взаємовідносинами ТОВ «МТК» підтверджується: вантажно-митними деклараціями; укладеними договорами із перевізниками ТОВ «Масс-Логістик» та ТОВ «Симпл»; укладеним із ТОВ «Масс-Логістик» договором на надання послуг митного брокера.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вантажно-митні декларації, на підставі яких ТОВ «МТК» був сформований податковий кредит за сумою сплати ПДВ митним органом за товар, що ввезений на митну територію України у перевіряємий період, у розмірі 1 143 262,00 грн. по постачальникам-нерезидентам, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджують здійснення митного контролю Київською митницею Міндоходів, сплату ТОВ «МТК» митних зборів та інших платежів при митному оформленні товарів.

Крім того, в судовому порядку встановлено, що ТОВ «МТК» товари за вказаними вантажно-митними деклараціями використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, що вплинуло на формування показника податкових зобов'язань у розмірі 4 138 770,00 грн. за перевіряємий період на підставі укладених договорів із контрагентами-покупцями: ТОВ «Пак Плюс 2012»; ТОВ «АРК-Профі»; ТОВ «Бізнес-Інтегратор»; ТОВ «Ластмікс»; ТОВ «Полісістемс».

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль