Ухвала суду № 57869438, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Київ К/800/38802/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

При секретарі Головко О.В.

За участю представника позивача - Лисенко-Біловицького В.В., представника відповідача - Палієнко О.А., третьої особи - ОСОБА_3, представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_5, до якої приєдналося Управління державної охорони України, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у адміністративній справі за позовом Управління державної охорони України до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року Управління державної охорони України звернулося до суду з позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_5, в якому просило суд скасувати розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.07.2014 року № 382 "Про надання службової квартири"; визнати недійсним ордер на право зайняття службового жилого приміщення НОМЕР_1, виданий Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_3; зобов'язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію затвердити рішення Управління державної охорони України про надання службової квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та його сім'ї, шляхом прийняття відповідного розпорядження та видати відповідний ордер на його ім'я.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2015 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги щодо визнання недійсним ордеру на право зайняття службового жилого приміщення НОМЕР_1, виданого Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_3

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2015 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.07.2014 року № 382 "Про надання службової квартири"; зобов'язано відповідача вчинити передбачені законодавством дії, у разі наявності законних підстав, направлені на затвердження рішення Управління державної охорони України про надання службової квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та його сім'ї, шляхом прийняття відповідного розпорядження та вчинити передбачені законодавством дії, направлені на видачу на ім'я ОСОБА_5 ордера на право зайняття спірного службового жилого приміщення. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове про відмову у позові.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

27.01.2016 року Управлінням державної охорони України подано до суду заяву про приєнання до касаційної скарги ОСОБА_5

В запереченнях на касаційну скаргу, що надійшли до суду, ОСОБА_3 та Печерська районна в місті Києві державна адміністрація просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні сторін та їх педставників, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу в Управлінні державної охорони України у період із 17.03.2014 року по 06.08.2014 року.

Розпорядженням Управління державної охорони України від 04.07.2014 року № 120 "Про розподіл службового житла" підполковнику ОСОБА_3 було виділено службову квартиру АДРЕСА_1, яку включено до числа службових жилих приміщень Управління державної охорони України розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.11.2012 року № 619 "Про включення до числа службових жилих приміщень".

Розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.07.2014 року № 382 "Про надання службової квартири" затверджено рішення керівництва Управління державної охорони України про надання службової квартири ОСОБА_3 на родину із чотирьох осіб та прийнято рішення про видачу ордеру.

ОСОБА_3 в подальшому, був звільнений з військової служби в Управлінні державної охорони України у зв'язку зі скороченням штатів (проведенням організаційних заходів) без права на пенсію, у зв'язку з чим на засіданні житлово-побутової комісії Управління державної охорони України від 07.08.2014 року розглянуто питання про скасування розпорядження про надання ОСОБА_3 службової квартири.

Розпорядженням Управління державної охорони України від 14.08.2014 року № 155 "Про скасування розпорядження Управління державної охорони України від 04.07.2014 року № 120" скасовано розпорядження Управління державної охорони України від 04.07.2014 року № 120 "Про розподіл службового житла", яким ОСОБА_3 розподілено службову квартиру.

Управління державної охорони України листом від 19.08.2014 року № 2/9/1-1069 звернулося до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із проханням скасувати оскаржуване розпорядження. Разом із вказаним листом Управління державної охорони України повернуло Печерській районній в місті Києві державній адміністрації ордер НОМЕР_1 на право зайняття ОСОБА_3 службової квартири, виданий на його ім'я на підставі оскаржуваного розпорядження.

Надалі, Розпорядженням Управління державної охорони України від 02.09.2014 року № 174 "Про розподіл службового житла" спірну службову квартиру розподілено військовослужбовцю Управління державної охорони України лейтенанту ОСОБА_5 та його сім'ї, яка складається із двох осіб, у тому числі він та його дружина, ОСОБА_7

Листом від 02.09.2014 року № 2/9/1-1113 Управління державної охорони України звернулося до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із проханням затвердити рішення про надання службової квартири ОСОБА_5

Однак, листом від 19.09.2014 року № 105/01-2406/в-08 Печерська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила Управління державної охорони України про відкладення затвердження рішення про надання службової квартири ОСОБА_5, як такої, що зайнята ОСОБА_3

Додатково, листом від 22.10.2014 року № 105/01-3226/1 Печерська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила Управління державної охорони України, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14.10.2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які діють від свого імені та імені своїх неповнолітніх дітей до Управління державної охорони України, Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування службовою квартирою АДРЕСА_1 заборонено повторний перерозподіл вказаної службової квартири в порядку забезпечення позову.

Не погоджуючись з діями Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Управління державної охорони України звернулося до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 7 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, та пунктом 2 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37 службові жилі приміщення призначаються для заселення особами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього, а також за відсутності у них за місцем проходження служби житла для постійного.

Відповідно до статті 121 ЖК УPCP, пункту 16 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37, службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Статтею 122 ЖК УPCP, пунктом 12 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081та п.п. 21-22 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37 передбачено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.Ордер дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.

Відповідно до пункту 19 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37, рішення про надання службового жилого приміщення може бути переглянуто до видачі ордера, якщо виявляться обставини, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане рішення.

Водночас, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 125 ЖК Української PCP без надання іншого жилого приміщення, не може бути виселено із службового житла: осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників.

Як встановлено судами, Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.07.2014 року № 382 "Про надання службової квартири", відповідно до статті 121 ЖК УPCP, було затверджено рішення керівництва Управління Державної охорони України про надання службової однокімнатної квартири АДРЕСА_1, військовослужбовцю Управління - ОСОБА_3 та зобов'язано видати відповідний ордер.

Ордер на вселення виписаний на ім'я ОСОБА_3 було видано представнику Управління державної охорони України за довіреністю Славській Ю.В, однак, з невідомих причин, вручений ОСОБА_3 не був, а був повернутий до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.

22.08.2014 року ОСОБА_3 фактично вселився у вищевказану квартиру всією родиною у складі чотирьох осіб, що підтверджується актом обстеження житлових умов.

Враховуючи, що розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 29.07.2014 року № 382 "Про надання службової квартири» було прийняте в межах повноважень, на підставі поданих Управлінням державної охорони України всіх необхідних для його прийняття документів та у відповідності до норм чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Стосовно доводів позивача щодо відмови Печерської РДА у розгляді звернення Управління державної охорони України з приводу затвердження рішення Управління державної охорони України про надання службової квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та його сім'ї, шляхом прийняття відповідного розпорядження та видати відповідний ордер на його ім'я, слід зазначити наступне.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Печерської РДА від 19.09.2014 року № 105/01-2406/в-08, Печерською РДА було розглянуто вказане клопотання, та зазначено, що вирішення питання про затвердження рішення УДО щодо надання службової квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та його сім'ї, можливе лише після вирішення спору між Управлінням державної охорони та ОСОБА_3

В свою чергу зобов'язання відповідача затвердити відповідне рішення є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства

Що стосується посилань заявників на ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року, якою скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року, якими було встановлено правомірність зайняття ОСОБА_3 та його сім'єю службового житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, то колегія суддів вважає необхідним зазначити, що хоча в постанові апеляційного суду наявні посилання на встановлені вказаними судовими рішеннями обставини, проте це не вплинуло на правильність вирішення судом апеляційної інстанції даної справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заявленого позову, оскільки згідно з приписами частини 2 статті 71 КАС України відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи касаційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновку суду апеляційної інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 та Управління державної охорони України, яке приєдналось до касаційної скарги, - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: