Ухвала суду № 57869238, 18.05.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/606/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Овсюк Є.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

18 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Тарасенко А.М.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: Павич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій /відмову/ неправомірними та зобов'язання здійснити розрахунок пенсії із зарахуванням заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця щодо відмови у перерахунку ОСОБА_2 пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату видану ПАТ "Автобусний парк";

- зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивачу з урахуванням заробітної плати з липня 1973 року по червень 1978 року згідно довідок №№ 40, 41 від 20.05.2015 та №54 від 03.07.2015, виданих ПАТ "Автобусний парк" починаючи з 03.07.2015.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 05.04.1994 перебуває на обліку у Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця та отримує пенсію за віком. 03.07.2015 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії згідно зі статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням довідки про його заробітну плату від 12.02.2015, яку отримував у вінницькому автотранспортному підприємстві 01021 (правонаступник ПАТ "Автобусний парк" з 1972 року по 1978 рік та від 03.07.2015. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, з посиланням на те, що в матеріалах пенсійної справи наявні документи про заробітну плату за інші 60 місяців роботи, відтак не можливо врахувати в розрахунок заробітну плату за 1075 рік; не взято і в розрахунок пенсії відповідачем довідку №54 від 03.07.2015 видану ПАТ "Автобусний парк" згідно партійного квитка №11719931. Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

За наслідками розгляду справи постановою Вінницького міського суду Вінницької області адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням заробітної плати з 01.01.1973 по 31.12.1978 згідно довідки виданої ПАТ "Автобусний парк" №40 від 12.02.2015.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця перерахувати пенсію ОСОБА_2 з урахуванням заробітної плати з 07.1973р. по 06.1978р. згідно довідки №40 від 12.02.2015, яка видана ПАТ "Автобусний парк" починаючи з 03.07.2015.

Не погодившись із судовим рішенням, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниця подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову суду першої інстанції від 16 березня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на прийняття оскарженої постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним встановленням обставин справи та не підтвердження їх належними та допустимими доказами, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує про неможливість врахування в розрахунок пенсії заробітної плати за 1975 рік, оскільки в матеріалах пенсійної справи наявні документи про заробітну плату за інші 60 місяців роботи.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивач з 05 квітня 1994 року перебуває на обліку у Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та отримує пенсію за віком.

03 липня 2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці з заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надав довідки про заробітну плату видані правонаступником Вінницького автотранспортного підприємства 01021 ПАТ "Автобусний парк".

Листом Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці від 16 липня 2015 року повідомлено про відмову позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки довідку про заробітну плату за 1975 рік не може бути взято в розрахунок пенсії, адже виписка із штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем під час звернення відповідача із заявою про перерахунок пенсії було надано всі необхідні документи для її проведення, то оскаржуване рішення є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з приписами статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відвідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до пункту 20 вищевказаного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (пункт 23 Постанови КМУ від 12.08.1993 №637).

Як встановлено судом з матеріалів справи, довідки № 40, 41 від 12.02.2015 та №54 від 03.07.2015 видані правонаступником Вінницького автотранспортного підприємства 01021 ПАТ "Автобусний парк".

Варто зазначити, що частиною 1 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено право органів, що призначають пенсії, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах управління має право проводити планові та позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах, організаціях, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, інших документів, пов'язаних із призначенням пенсії, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості, зокрема письмові, з питань, що виникають у процесі таких перевірок.

Тобто, у випадку сумнівів щодо відповідності періоду і розміру заробітної плати відповідач мав право здійснити перевірку первинних документів позивача, але цього відповідачем зроблено не було.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача право на проведення перерахунку пенсії згідно довідок виданих ПАТ "Автобусний парк" про заробітну плату за 1975 рік.

Також колегія суддів зазначає, що доводи відповідача, які знайшли своє відображення в апеляційній скарзі стосовно наявності в матеріалах пенсійної справи документів про заробітну плату за інші 60 місяців роботи, і як наслідок, не можливість врахування в розрахунок пенсії заробітної плати за 1975 рік, не ґрунтуються на законі та суперечать вимогам статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в частині 3 статті 2 КАС України, колегія суддів вважає, що відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії, відповідач дійшов протиправного висновку про відсутність підстав її проведення.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість відмови у проведенні позивачу перерахунку пенсії.

Натомість позивач, на виконання вимог частини 1 статті 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, щодо відмови у призначенні позивачу пенсії не кореспондуються з приписами частини 2 статті 19 Конституції України.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2016 року відповідає вимогам статті 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов повних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 травня 2016 року.

Головуючийсуддя Боровицький О. А. Судді Сапальова Т.В. Матохнюк Д.Б.