Ухвала суду № 57869201, 18.05.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/5911/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Іщук Т.П.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

18 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Лозової М.А.,

позивача: ОСОБА_2,

представників відповідачів: Олійник Н.М., Літвіна С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Вінницького обласного військового комісаріату про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апелянт просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Позивач в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на наступне.

В обґрунтування того, що позивач пропустив строк звернення до суду щодо оскарження дій відповідача, суд першої інстанції послався на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався 11 листопада 2015 року, а саме з листа Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА від 16 жовтня 2015 року №02/1-3994 та листа управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області від 05 листопада 2015 року №1022-2841.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з наведеною вище позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не в повній мірі досліджено питання щодо початку перебігу строку щодо звернення до суду.

Зокрема з матеріалів даної справи не можливо зробити висновок, про те коли саме позивач дізнався про порушення свої прав, а отже немає можливості визначити початок перебігу строку для звернення до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

До того ж, норми статті 100 КАС України надають можливість суду залишити позовну заяву без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Окрім цього, колегія суддів враховує також і судову практику Європейського Суду з прав людини.

Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, тобто навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

Крім того, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти розуміється вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Вінницького обласного військового комісаріату про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 травня 2016 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Сапальова Т.В. Матохнюк Д.Б.