Ухвала суду № 57869116, 18.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 р.Справа № 818/30/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

прокурора Бояринова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2016р. по справі № 818/30/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної казначейської служби України , Головного територіального управління юстиції Сумської області за участю Сумської місцевої прокуратури

про визнання протиправними рішення та бездіяльність і відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Додатковою постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2016р. стягнуто зі ОСОБА_1 (40022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (отримувач УДКС у м. Суми, МФО 837013, код ЄДРПОУ 37970593, рахунок 31217206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Позивач, не погодившись з даною додатковою постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану додаткову постанову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що при зверненні до суду із позовом його було звільнено від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», а тому підстави винесення додаткової постанови про стягнення з позивача судового збору є надуманими, не обґрунтованими.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Позивач, представники відповідачів в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник відповідача - Головного територіальне управління юстиції Сумської області надіслав на адресу суду заперечення проти апеляційної скарги, в яких зазначено, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в своєму позові позивач просив забезпечити захист його прав, свобод та інтересів від порушень з боку органів державної влади, їх посадових чи службових осіб та стягнути кошти в рахунок відшкодування завданої йому матеріальної і моральної шкоди в загальній сумі 123376,43 грн., із них 79774,16 грн. матеріальна шкода і 43602,27 грн. моральна шкода.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.02.2016р. по справі № 818/30/16, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016р., в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного ТУ юстиції з питань державної виконавчої служби - Начальника Управління ДВС Головного ТУ юстиції у Сумській області Молодцова Е.В., Державної казначейської служби України про визнання протиправними рішення та бездіяльності і відшкодування шкоди відмовлено.

Ухвалюючи зазначену постанову, суд першої інстанції не вирішив питання про розподіл судових витрат.

Приймаючи рішення про ухвалення додаткової постанови, суд першої інстанції вирішив обов'язок по сплаті судового збору за вимогу про визнання протиправними рішення та бездіяльність Головного територіального управління юстиції в Сумській області в розмірі 551,20 грн. покласти на позивача, оскільки ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні вимог, а судовий збір не було сплачено ні при поданні позову, ні при винесенні судом постанови.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно частин 1 та 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом частин 1 та 6 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

З урахуванням вимог частини 9 статті 103 КАС України, правовідносини щодо сплати позивачем судового збору та його ставки регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини 1 статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в адміністративному позові заявлені вимоги про визнання протиправними рішення та бездіяльність відповідачів та відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

З матеріалів справи слідує , що позивач при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплатив, посилаючись на положення пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Разом з тим, судова колегія зауважує, що відповідно до частини 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Таким чином, відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви про відшкодування матеріальної і моральної шкоди судовий збір не справляється, і позивач правомірно його не сплатив. Разом з тим, в адміністративному позові по даній справі позивачем також заявлені немайнові вимоги про визнання протиправними рішення та бездіяльність відповідачів, які передують вимозі по відшкодуванню шкоду, а тому за ці вимоги судовий збір повинен бути сплачений.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України № 21-568а14 "Про відмову в задоволенні заяви про визнання дій протиправними та стягнення коштів" від 23.12.2014 року.

Статтею 168 КАС України передбачено порядок ухвалення додаткового судового рішення. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частини 2 статті 168 КАС України, питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Зважаючи на те, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.02.2016р. по справі № 818/30/16, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016р., в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного ТУ юстиції з питань державної виконавчої служби - Начальника Управління ДВС Головного ТУ юстиції у Сумській області Молодцова Е.В., Державної казначейської служби України про визнання протиправними рішення та бездіяльності і відшкодування шкоди було відмовлено, а судовий збір не було сплачено ні при поданні позову, ні при винесенні судом постанови, і суд повинен був вирішити питання про розподіл судових витрат, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо покладення обов'язку по сплаті судового збору за вимогу про визнання протиправними рішення та бездіяльність Головного територіального управління юстиції в Сумській області на позивача в розмірі 551,20 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частини 2 статті 168 КАС України, питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

З огляду на вказані законодавчі норми, колегія суддів дійшла висновку про наявність у суду першої інстанції правових підстав для з ухвалення додаткової постанови по справі за результатом вирішення питання про розподіл судових витрат.

Доводи апеляційної скарги про те, що при зверненні до суду із позовом його було звільнено від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», а тому підстави винесення додаткової постанови про стягнення з позивача судового збору є надуманими, не обґрунтованими, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції..

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Таким чином, додаткова постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2016р. по справі № 818/30/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І. Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2016 р.